ТЕМА

Злодії в законі злітаються до України, як мухи на мед – екс-голова Пенітенціарної служби

03 ноября 2016 | 12:01 , Романія Горбач

распечатать        комментарии [0]       добавить в

За неофіційною інформацією в Україні в кілька разів збільшилась кількість так званих злодіїв в законі.


Різношерстні криміналітети з Кавказу та Росії почали масово сюди переїздити, після того як на батьківщині їм показали «на вихід». Про те, де живуть "королі" злодійського світу, чому їм так добре повелось в Україні і що поєднує українських політиків із злочинцями, Politeka розповів екс-керівник Пенітенціарної служби України Сергій Старенький

– Рівень злочинності в Україні зашкалює. Дехто вважає, що одна з причин – активізація злодіїв в законі. Це так?

– Це точно – не пусті балачки. В Україні сьогодні дуже благодатна земля для злодіїв в законі. Адже у нас відсутня дієва правоохоронна система, суспільство перебуває в конфлікті. А там де є конфлікт – є завжди можливість для наживи. Також існує чимала кількість заможних людей. Тому злодії злітаються сюди як мухи на мед. Знають, що за свою діяльність скоріше за все не понесуть жодної відповідальності.

– Як виглядає структура злодійської влади?

– Є один важливий аспект, про який варто говорити. Загалом структура злодіїв в законі дісталась нам у спадок від Радянського Союзу. Вибудувана таким чином, що відповідно до ієрархії всі підкоряються вершині кримінального світу – тобто злодіям в законі з великим авторитетом, які проживають в РФ. Здебільшого у великих містах – Москві, Пітері. Певні дії в Україні завжди погоджуватимуться з російськими босами.

Крім того, частина злодійського «общаку» з України (спільна каса, яка збирається від усіх злочинів) йде до «общаку» в Росію.  Та й ні для кого не таємниця, що вся ця структура контролюється ФСБ. Якби не співпрацювали з владою, то їх уже б давно всіх перестріляли та пересаджали.

Вимальовується чітка аналогія: ФСБ-російські злодії в законі – українські злодії- розгул злочинності в Україні. Це один з елементів внутрішньої підривної діяльності. Якщо під час Другої Світової були партизани, яких запускали проти фашистів, то зараз проти намагань побудувати нормальну українську державу запускають ось таких злочинних «партизанів», які керуються з РФ. Цей розгул злочинності ще більше впливає на розпад держави, ніж відкрита війна на Сході.

– Хіба це порівнювані речі?

– На Сході – відкрита війна. Є чіткі поняття – ворог, свої. Все зрозуміло. А тут – злочинці серед нас. І ці процеси підживлюються злодійськими традиціями. З боку СБУ і Нацполіції не бачимо протидії. Якщо переможемо всередині країни, то стовідсотково захистимо й свої кордони.

– Скільки сьогодні в Україні перебуває злодіїв в законі?

– Їх десятки. Є декілька, які традиційно у нас проживають. Один з найбільш авторитетних, який у всіх на виду, – Льора Сумской. Він і в Сумах, і в Києві мешкає. Його знають всі правоохоронці. З ним погоджується багато моментів злочинної діяльності та життя у виправних колоніях.

льора сумской

Для злодіїв – це певне питання престижу. Як то кажуть, «братву свою, яка сидить в колоніях, треба підтримувати». Але це не основна їх діяльність. Дуже багато є злодіїв, які приїжджають до країни, будують тут якісь злочинні схеми і виїжджають, або їх депортують. Потім через прозорий кордон повертаються. Постійна кількість, яка нині перебуває в Україні, – це 20-25 «коронованих» осіб.

– Звідки вони сюди понаїхали?

– В основному – з Кавказу. Адже там більше жорстке законодавство. Їм комфортніше жити тут, а домашні справи вирішувати телефоном. Багато є з Росії, однак приїжджають сюди не так будувати схеми, як є агентами впливу на наших злодіїв. Мета – ще більше розхитати криміногенну ситуацію. Багато з них постійно проживають в Україні. Часто їх можна побачити в Туреччині, в країнах Європи. За «бугром» злочинів не чинять, до них там – жодних претензій. Їх можуть затримати, якщо ми їх в розшук оголосимо.

– Невже СБУ спокійно за цим спостерігає?

– Звысно, вона про це знає. Треба зауважити, що СБУ і Міноборони за часів Януковича були під впливом ФСБ. Але ми не чуємо про реформування цих відомств. Люди там, як правило, залишилися ті ж самі.

Крім того, внутрішня боротьба із злочинністю – не функція СБУ. Вони повинні перекривати зовнішні речі, наприклад, – вплив ФСБ. Боротьба із злодійським світом – прерогатива Нацполіції. Раніше спеціально для цієї місії було створене Управління з боротьби з організованою злочинністю. Тобто там займались конкретно боротьбою з бандами, рекетом. Це управління в результаті знищили. Оперативна робота Національної поліції сьогодні зведена практично до нуля.

Патрулювання вулиць – це добре, але злодії в законі не ходитимуть по вулиці і не казатимуть, хто вони такі і чим займаються. Вони сидітимуть в своєму ресторані і туди жодний патрульний не зайде.

Тут не спрацьовує американська поліційна модель. У нас структура злочинності трохи інша. В тих же США правосвідомість громадян інша. Там немає  такого поняття як злодії в законі. У них діють за національною ознакою певні злочинні групи – мексиканці, італійці тощо.

Нам подобаються американські фільми з героями-копами. Але у нас таке не піде. Ми відкинули усе, що напрацьовувалось десятиріччями, – в плані оперативної роботи, агентури, вивчення звичок і поведінки цих злочинців. Це ж буди створені величезні бази даних. Так, здебільшого мали їх в паперовому вигляді, важливі дані закарбовані також в пам’яті багатьох співробітників розшуку. А тепер всі вони – спостерігають за злочинністю хіба що по телевізору.

– Цих людей усунули повністю з процесу?

– Створена така ситуацію, що більшість досвідчених оперативників зараз на пенсії, або ж їх посунули на другорядні ролі. Мовляв, ви нічого не розумієте, поліція має виконувати сервісні функції. Частково – так. Але чомусь не говорять, що в тих же Штатах є кілька рівні поліції.

В першу чергу – інститут шерифа. Це виборна посада, місцева поліція – муніципальна, патрулює місто. Йдеться про побутовий рівень поліції. Аналог наших дільничих. Але є державна поліція, яка протидіє картелям наркотрафіку, організованим злочинним групам, яка виїжджає на певні затримання. Чому ж ми не беремо за зразок цю другу частину американських правоохоронців? Відповідь – або некомпетентність реформаторів, або ж це злочинна дія, яка спрямована спеціально на розвал правоохоронної системи.

– Кому в Україні вигідно підтримувати та бути лояльним до злочинного світу?

– На сьогодні бачимо, що вплив злодіїв закону уже розповсюджується на вищі органи нашої держави. Зокрема, на ВР, Кабмін. Деякі закони пролобійовані та прийняті всупереч рекомендаціям експертів. Як-от – Закон Савченко. Тупо лобіюються інтереси злочинного світу на найвищому рівні. Навіщо корумпувати 1000 міліціонерів, якщо той же злодій може купити депутата, аби той протягнув якийсь закон? І злочинець тоді буде плювати на поліцейська – типу «начальнік, а все по закону».

В 2014-му році прийняли низку змін до Кримінального кодексу, який дуже суттєво послабив вимоги до засуджених в колоніях. Вони перестали бути зобов’язані працювати. Можуть лежати на печі. Зокрема, їм надали можливість користуватись телефоном та Інтернетом без обмеження. Більше 90% телефонних шахрайств – це справа рук засуджених, які сидять в колоніях. У них просто є 10 телефонних карток, які вони періодично змінюють. А спробуйте зайти в колонію і відібрати цей телефон. Не такий простий процес. І засуджені це знають.  Вони нічого не роблять, а їм на карточку капають гроші. А за допомогою Інтернету через електронний банкінг може робити все, що завгодно. Все це ще раз підтверджу, що злочинний світ впливає на народних депутатів.

В 2014-му по амністії випустили більше 20 тисяч засуджених. Чому зараз Аваков і Луценко не кажуть, що вони якраз це підтримували? Нині ж критикують Закон Савченко, але ж за цим законом вийшло близько 8 тисяч осіб – втричі менше.

– Як часто нині в колоніях можна зустріти реального злодія в законі?

– У них зараз стало не престижно там сидіти. В Радянські часи злодій в законі не міг тривалий час перебувати на волі. За незначний злочин сідали, бо так велів «кодекс честі». Також не могли вести розкішний спосіб життя. Із середини мали знати проблеми колонії, аби потім підтримувати своїх «колег».

Певним чином виконував свою функцію і злодійський закон. Так, адміністрація не вирішувала конфлікти між в’язнями.  Вони мали звертатись до злодія, а той уже визначав – хто правий. Сьогодні вони теж це намагаються вирішувати. Але для цього до в’язниці уже не треба сідати. Є Інтернет, можна по конференцзв’язку все «порішать». Так що взагалі жоден зі титулованих злодіїв  нині у вітчизняних колоніях не сидить.

От буквально недавно, місяців зо два тому, з Київського слідчого ізолятора звільнили злодія в законі – Гугу. Він грузин. Так навіть не наші його притягнули до відповідальності. По екстрадиції його Угорщина розшукувала. В Україні по лінії Інтерполу затримали. Довго думали – віддавати його чи тримати у себе. Дотягнулись до того, що строки всі вийшли. І Угорщині не передали, і не депортували. Просто випустили зі слідчого ізолятора. Тепер Гуга на свободі, гуляє Україною.

гуга2

Як правило, їх доволі часто затримують, але пред’явити обвинувачення в скоєнні кримінального злочину, практично неможливо. Здебільшого просто депортують, якщо не є громадянами України.

– В Грузії свого часу запровадили закон, відповідно до якого уже за саме підтвердження, що ти дійсно злодій в законі тебе могли арештувати. Це «правило честі» досі діє?

– Ні, уже не зберігається. Правила змінюються відповідно до зовнішніх чинників. Після подій в Грузії, коли їх всіх там пересаджали, багато втекло до України. Як трохи оговтались, то в Туреччині в 2009 році організували «сходку» (колегіальний орган, на кшталт Верховної Ради злочинного світу).

Тоді в РФ був конфлікт з Грузією. Росіяни проводили політику витіснення усіх грузин з Росії. Багато грузинських злодіїв в законі покинуло РФ не тому, що їх мали посадити, а через пресинг. Частина переїхала до Туреччини – безвіз, комфортно. Тому там «сходка» і відбувалась.

Як відомо, за визнання того, що ти злодій в законі в Грузії  можеш сісти до в’язниці на вісім років. Тому на «сходці» вирішили , що «менту соврать не западло». Тобто, ти не повинен брехати своїм однодумцям. А от запитання правоохоронців можна ігнорувати.

Або як от було з уже покійним Льохою Краснодонським, який помер нещодавно від передозування наркотиків. Його на камеру запитують:  «Ви злодій в законі?» А той у відповідь – « У меня в трудовой книжке это не записано». Виходить, що і не збрехав, і не підтвердив свій статус.

льоха2

– Чи є якась статистика – скільки переїхало за останні 5 років грузинських криміналітетів до України?

– Точної статистики немає. Адже вони постійно мігрують. Але ось інформація для порівняння. В 2009- 2010-х роках я був начальником Київського СІЗО. На той час в слідчому ізоляторі постійно перебувало 2-3 грузинських злодіїв в законі. Єдиний раз, в 2010-му Юра Пічуга заїхав, ну то в нього російські корені. Його в Одесі затримали. Він і зараз доволі впливовий, розумний, не наркоман, не на виду. До нього часто звертаються за порадами.

Сьогодні в слідчому ізоляторі немає жодного злодія і уже тривалий час. Це говорить про те, що десь з 2006-2007 по 2010 рік їх періодично ловили і вплив суттєво зменшився. А от в 2014-му двері для них відкрили і, будь ласка, всі вони зараз тут.

– Правоохоронна система не реформована, суди – ситуація не краща. Та ще й маємо навалу злодіїв в законі. Чого чекати від такого коктейлю?

– Чекати треба того, що система обслуговування влади, яку нині намагаються зберегти на підмарафетити, сама себе похоронить. Певний час буде складно. В часи Майдану, коли уже не було міліції, люди самоорганізовувались, патрулювати свої мікрорайони. Довіри до правоохоронного сектору немає. Тому буде перехідний період, коли громадянам доведеться самим себе захищати – на різних рівнях. І на уламках всього цього безладу побудуємо щось нове – якісно відмінне. Це буде боляче, іноді – трагічно. Але таких процесів  не уникнути.

АНТИКОР

 



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

Загрузка...

по теме

Самогубства чи вбивства? Небойові втрати в АТО

16. 06. 2017 | 09:50 , Анатолій Маркевич, екс-військовий прокурор

У Збройних Силах України під час ведення бойових дій небойові втрати стали перевищувати бойові. За оприлюдненими офіційними даними за 2016 рік небойові втрати тільки Збройних Сил склали 256 осіб, що перебільшило бойові втрати за той же час – 211 осіб. Найбільше серед небойових втрат було самогубств – 63. Серед небойових втрат військовослужбовців ЗСУ у 2016 році крім самогубців є ще 58 померлих від хвороби, 29 – від нещасних випадків, 5 – від інших причин, 4 – внаслідок порушень правил безпеки. Ці цифри взяті з листа-відповіді начальника відділу по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації Департаменту інформаційно-організаційної роботи та контролю МО України О. Копаниці від 27.12.2016 року, фотокопія якого була оприлюднена в мережі.

26 июня 2017
25 июня 2017
23 июня 2017
21 июня 2017

фототема (архивное фото)

© фото: Сергей Гутиев

19.01.2010. Киев. Мамаева слобода.

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки:

  Rambler's Top100