Сергій Рахманін: «Виробництво порохів потрібне негайно. У нас їх взагалі немає»

«Якщо ми уявляємо собі варіанти переходу економіки на воєнні рейки на кшталт Другої світової війни: три зміни (на заводі. — Ред.), 24/7; підприємство, яке виробляло бляшанки для консервів, починає виготовляти міни, — цього не буде. Можливості й спроможності нашого оборонно-промислового комплексу дещо завищені в суспільній уяві.

На превеликий жаль, починаючи з 1991 року, коли взяли так званий курс на конверсію, ми втрачали виробництво, технології, кваліфіковані кадри, досвід, традиції. І зараз навіть якщо примусити всіх працювати в 10 змін, це все одно що зібрати 9 вагітних жінок, а дитина все одно не народиться за місяць. Нам дуже бракує кваліфікованих кадрів, критичних матеріалів, обладнання, технологій, багато чого іншого», — зазначає Рахманін.

На його думку, перехід на воєнні рейки почали ще у 2022 році, щоправда, неквапом. А багато речей вимагають негайної структурної, фінансової, організаційної перебудови.

«Тут я погоджуюся з паном Марченком, 2024 рік буде суттєво відрізнятися від 2023-го. Пріоритизація і вимоги до промисловості будуть дещо інші, тому що абсолютно очевидно, що обсяги фінансової, військово-технічної допомоги малітимуть. Питання в тому, наскільки тривалими будуть паузи і наскільки зменшиться кількість і якість тих виробів і фінансових сум, які нам будуть передавати, але те, що нам доведеться покладатися на себе більше, ніж до цього, це абсолютно очевидно», — вважає нардеп. 

«Є певні речі, які треба робити негайно. Їх потрібно було робити вчора, але їх треба робити зараз. Як, наприклад, виробництво порохів. У нас їх узагалі немає, а вони потрібні. З вибуховими речовинами все погано: у нас немає власного тротилу, гексогену, виробництва нітроцелюлози і ще багато чого. Чому немає? Є мільйон об'єктивних причин. Чи це причина для того, щоб не робити? Ні. І тому від певних речей треба буде відмовлятися, а на певних речах треба буде концентруватися», — додає член оборонного комітету ВР.

На його думку, уряд разом з військовими має визначитися, чим варто пожертвувати заради виробництва того, без чого сектор безпеки і Сили оборони працювати не можуть. І залучати різні фінансові, організаційні, технічні інструменти. 

«Наприклад, якщо в нас на якомусь критично важливому для системи оборони виробництві потрібні кваліфіковані кадри, їх треба залучати. Можливо, навіть за допомогою інструментів мобілізації. Де логіка в тому, що, наприклад, фаховий кваліфікований фрезерувальник чи токар, слюсар, технолог буде працювати кулеметником. Це теж важлива функція, але, напевно, він користі для держави, для її безпеки й оборони принесе набагато більше, виконуючи свої фахові функції на критично важливому підприємстві. Узагалі, тут дуже багато про що треба говорити, але зрозуміло, що треба буде структурно, фінансово й організаційно перебудовувати дуже багато речей», — резюмував нардеп.