Політико-психічне загострення в Києві

Весна - традиційне загострення хронічних хвороб, як звичайних, так і політичних, особливо - невгамовного бажання політиків домінувати, повчати, і конфронтувати. Найяскравіший приклад останнього - ситуація в Україні, викликана рішенням Ющенка вдруге розпустити один парламент. Шуфрич вважає, що цьому указу необхідна вже психіатрична експертиза.

А Паризька Ліберасьйон констатує, що Україні набридла війна обох Вікторів. Таксисти у Києві з роздратуванням лаються, оминаючи перекриті вулиці, де роблять революцію. Український загал, думкою якого щодо порушення його виборчих прав не цікавляться політики, які декларують це порушення, сам з цікавістю спостерігає за запеклою битвою двох Вікторів та їхніх кланів. Адже ставка в битві - напевно, власність і свобода. Власність в разі перемоги якоїсь із сторін перейде до рук бізнес-структур протилежної, а переможеним дуже ймовірно може загрожувати доля Ходорковського. Може, надія на такий сценарій позбавляє обидві сторони найпростішого підходу до виходу з кризи, а саме: проведення народного референдуму щодо доцільності дострокових виборів.

Натомість лідери обох напрімків українського політикуму - про-західного і про-російського - дивляться один одному в очі, зустрічаються годинами, дратуючи один одного і нічого не вирішуючи. Політика, бізнес густо замішані на націоналіьній психології, а то й і психіці. Де ще існує така політична фігура, як баба Параска? Ліберасьйон пише, що сьогоднішній політичний водевіль, нездатний збудоражити українців як Майдан четвертого року, викликає скоріше цинічні посмішки в столиці, де за двадцять-тридцять доларів в день юнаки, дівчата і бомжі поліпшують своє матеріальне становище. Розрахунки іноді йдуть за рогом консерваторії. А Ющенко каже британській Таймс, що демократія в Україні не постраждає за умови, що його супротивники капітулюють, лишаючи відкритим питання, що ж буде, коли ні?

Психіатричну термінологію слідом за Шуфричем вживає і цей часопис, правда, стосовно іншого політика - Путіна. Його вчорашній виступ з останнім за часів його президентства посланням до нації, пронизаний відчуттям загроз для Росії, Таймс уважає ознакою параної. Володимире, розслабся! - радить йому редакція. Звичайно, за цим слідує інша порада: отримуй задоволення. Але Путін не бажає цього. Він заявив про призупинення Росією зобовязань по Договору з обмеження звичайних озброєнь в Європі під приводом того, що він забороняє пересування військ на власній території. Інша причина - рішення США про розташування баз ПРО в Чехії і Польщі. А його бажання захиститися від політичних загроз ще тривожніше, зазначає Таймс. Йдеться про гроші з-за кордону для неурядових організацій. Однак Каспаров для Путіна і режиму загрожує так саме, як і російській безпеці - бази ПРО. Таймс ще раз радить Путіну розслабитися і реально оцінити ситуацію.

Тривожніше ставиться до його послання редакційна стаття Файненшл Таймс. Призупинення Договору про звичайні озброєння вона розглядає як стратегічно важливе рішення, бо воно сигналізує про зростаючу готовність Росії підірвати дипломатичний порядок, який склався після девяностого року. Москва вважає, що сьогоднішня сильна Росія може переглянути угоди, укладені раніше слабкою Росією. Файненшл Таймс покладає провину за це не лише на Путіна. Адже це Вашингтон першим війшов з договору по ПРО від сімдесят другого року. США мають право піклуватися про власну безпеку. Але вони мусять визнати, що безпеку часто-густо легше відстоювати у партнерстві з іншими, аніж самотужки. Путін же має враховувати, що коли він безглуздо вимахує зброєю, то це відлякує його сусідів в бік Заходу, а Росія потім обвинувачує Америку в посиленні впливів на власних кордонах. США і Росія мусять розробити нові угоди, адекватні часу, вважає Файненшл Таймс.

Володимир Звіглянич, Голос Америки

Вашингтон