ТЕМА

Директорів музеїв треба вирощувати, а не розшукувати!

23 августа 2016 | 11:07 , Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, директор Музею плакату

распечатать        комментарии [0]       добавить в

В Україні практично відсутній кадровий резерв керівників закладів культури. Особливо музеїв. Це яскраво продемонстрували результати перших конкурсів на заміщення вакансії директора у багатьох регіонах.


 

Часто висувається єдина кандидатура “звичного” директора, що “був завжди”, або виникає якась екзотична солянка з ображених, активістів, потрібних, родичів, підставних. Іноді конкурси переносять, бо взагалі відсутні претенденти.

Як завжди, повністю не готовим виявився Мінкульт. Ні осмисленого кадрового підбору, ні реальної “лави запасних”, ні перспективної молоді… Ще один “привіт” керівництву Музейного управління, що тихо існує зовсім у іншому, не музейному вимірі.

А серія скандалів вже на порозі! Почнеться з Національного художнього, який колотить кілька років. У директора закінчився контракт, влада у заступників, які вже “відзначилися” прийомом на роботу однієї активної дами з окупованого Донецька, що смиренно пішла служити терористам “Мінкульту ДНР”, разом з вождями тамтешніх сепарів відкривала рускомирські виставки, гасила марки неіснуючої “Пошти Донбасу”. І взагалі, може детально розповісти як приймати і співпрацювати з путінськими окупантами. Як і з церквою упц-фсб… Можливо, та дама і на директора піде… Досвід ДНР безцінний!

Вже зрозуміло – очолити НХМУ хоче багато хто. І головним медійним персонажем стане наша улюблена гламурка Н.Заболотна, яку щойно гучно пішли з Мистецького Арсеналу. Баришня не може існувати відокремлено від бюджетного фінансування і просторих капітальних будівель у центрі столиці. Де можна влаштувати богемний прийом, показ мод, фуршет і погано замаскований базарчик…

До чого тут унікальні колекції живопису, наукова робота, реставрація НХМУ – невідомо. Мовчить як партизан Мінкульт. Кого б хотів бачити директором орган управління? Де кадровий резерв? Головний художній музей держави!

Розпочався черговий серіальний сезон у НІЕЗ “Переяслав”. Шукають директора. Після Героя України, творця скансену Михайла Сікорського, був один успішний менеджер – нинішній вчений секретар, кандидат наук Віктор Ткаченко, що вправно правив у статусі в.о.

Потім “втюхали” кадра вірного московським попам, що до музейництва не має ніякого стосунку і почалося. Незаконні звільнення, суди, хаос, пікети, створення незалежної профспілки… Боротьба була жорсткою. Перемогли.

І знову на депутатському рівні, пролобійювали молодого кандидата наук, що не розуміється на проблемах такого великого і символічного закладу! Ще за збуреного колективу. І до кінця “не зачищеною” регіональною “апазіцієй”. Тут теж бажана увага Мінкульту! Знайти директора, що розуміє скансен, зможе консолідувати людей.

Потрібен Фахівець з реальним управлінським досвідом Переяслава чи Пирогіва. Ще раз натякаю – придивіться до Віктора Ткаченка! Покажіть державний підхід!

Взагалі, варто вже думати про ймовірних кандидатів на Лавру, Софію, НМІУ, Нацмузей у Пирогові… Час є, отож починайте формувати отой кадровий резерв. Заочниця-першокурсниця Кулька вже очолювала НХМУ… Кадри вирішують все.

До речі, цікавий розвиток подій навколо Національного військово-історичного музею Міноборони. Теж конкурс. За Януковича, зрадник-міністр Лєбедев звільнив творця музею, патріота, письменника, професора, доктора історичних наук, що нині викладає у Національній академії керівних кадрів культури, Віктора Карпова. Брутально призначили рускомірця-реконструктора без досвіду і профільної освіти. Любителя ефірів на РТР і соратника нині відомого терориста Гіркіна-Стрелкова, що розпочав війну на Донбасі. У листопаді 2013, форсували Дніпро на Троєщині – брали Київ… Був скандал. Потім Майдан, Крим, АТО, а соратники Гіркіна, у великій кількості, продовжують керувати головним музеєм МОУ країни, яка фактично воює з Росією! Феномен!

На цьому фоні Мінкульт, який ми постійно критикуємо, просто флагман патріотів!

Що не кажіть, попри певні вади, добре, що розпочали систему конкурсного відбору директорів закладів культури. Очищення і оновлення відчувається. Ще б покращення. За рік-два ми нарешті позбавимся застарілих совків, які і досі згадують Брежнева, не розуміють для чого в музеї компи, що таке сайт, принципово користуються дисковими телефонами з ГДР… Якщо не вірите, що такі є, поїдьте районними і сільськими музеями… Політбюро ЦК КПСС, переможці соцзмагання, ударники пятилеток… Найстрашніше, отой ідеологічний вінігрет вони вперто втрамбовують у голови дітей під час екскурсій. А потім миттєво відкривають виставки про “героев днр” во славу рускава аружія. Як у окупованому краєзнавчому в Донецьку.

Створивши і очоливши кілька приватних і громадських музеїв, організувавши сотню виставок у прифронтовій зоні АТО, особисто я прекрасно розумію, які проблеми в умовах хронічного дефіциту ресурсів, доводиться щоденно вирішувати директорам музеїв. Важко. До честі музейного директорського корпусу, переважна більшість керівників живе роботою. Навіть фанати є. Зрозуміло, є і негатив. Боремося.

А висновок простий – директорів музеїв треба багато років вдумливо виховувати, а не розшукувати в останній момент.

"Музеї України"



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

Загрузка...

по теме

Ричард Пайпс в 1992 году: Россия не сможет построить демократию, власть возьмёт КГБ

20. 06. 2018 | 08:52

Уже в марте 1992 года американский историк и советолог Ричард Пайпс заявил, что демократия в России не удалась и страну ждёт реванш номенклатуры и КГБ, которая дожидается своего "правителя-спасителя". Лишь эти две страты за время СССР приобрели административные навыки, тогда как остальное население атомизировано и не способно к самоорганизации. Интеллигенция же не смогла совершить переход от индивидуального инакомыслия к коллективному лидерству. Пайпс тогда предсказал и "колониальную реконкисту" России в отношении Украины и Казахстана. Новый строй России Пайпс назвал "ДУВАН" - турецкий термин дележа военной добычи. Американский советолог Ричард Пайпс – один из лучших в Америке знатоков истории России/СССР. Он неоднократно бывал в СССР, начиная с 1950-х годов, проводя много времени в государственных архивах и общаясь со своими коллегами, советскими историками. Уже тогда он составил довольно чёткое представление о природе российской власти (не зависящей от строя, т.е. вечной и неизменной) и в дальнейшем принципиально придерживался его. Ричард Пайпс считается одним из самых ярых "ястребов" в американском истеблишменте. Он был одним из тех людей, что убедили президента США Рональда Рейгана (Пайпс возглавлял при нём департамент Восточной Европы в Совете национальной безопасности, а с середины 1970-х он ещё и консультировал ЦРУ) предпринять в отношении СССР самые жёсткие меры. Пайпс, как знаток истории России (он доктор исторических наук, профессор Гарварда), уверял, что Советский Союз на самом деле очень слаб, а вся его сила заключается только в пропаганде и шантаже. Рекомендации Пайпса оказались верными: не прошло и 5-6 лет, как СССР рухнул под тяжестью внутренних и внешних проблем, спровоцированными, в том числе, и напором США (от поддержки моджахедов в Афганистане до обрушения цен на нефть). В марте 1992 года Ричард Пайпс в русском эмигрантском журнале "Страна и мир" (№3, 1992) публикует статью "Шанс России". Статья была написана вообще в феврале 1992-го, спустя пару месяцев после развала СССР и прихода к власти в ельцинской России правительства "реформаторов". Однако уже в это время Пайпс подвергает сомнению возможность перехода России к демократии. Мы в сокращении публикуем эту статью.

фототема (архивное фото)

© фото: УНИАН

Дует клоунів «Crazy family» виступає на арені цирку в Донецьку в середу, 27 грудня 2006 р

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки:

  Rambler's Top100