Мільйонний спадок для Залужного і українських університетів

24 січня про цей випадок розповіло американське видання New York Times. За його данними, емігрант з України та громадянин США Григорій (Грегорі) Степанець заповів як спадщину $1 млн Валерію Залужному, головнокомандувачу Збройних сил України. Про це виданню розповіла родина Степанця — вочевидь, вже після його смерті. Залужний, своєю чергою, передав усю суму на потреби української армії. Цей факт підтвердили в пресслужбі ЗСУ як NYT, так і Українській правді.

«Я все своє життя віддав Збройним силам. І не мав жодного сумніву, що повинен робити зі спадком. Остання воля пана Григорія, очевидно, полягала в тому, щоб підтримати в моїй особі українське військо. Вдячний всім, хто допомагає Збройним силам України. І вдячний своїй родині за розуміння», — цитує УП коментар Валерія Залужного у відповідь на свій запит.

За інформацією Української правди, Залужний спрямував ці гроші у повному обсязі на спецрахунок Національного банку України для збору коштів на потреби армії. Це підтверджено SWIFT-повідомленням банку від 5 січня 2023 року.

Колишній народний депутат України Борислав Береза у своєму Телеграм-каналі повідомив додаткову інформацію про спадщину Григорія Степанця. За інформацією Берези, Степанець заповів ще по $2 млн двом українським університетам (Національному університету Києво-Могилянська академія та Українському католицькому університету).

Додатковий $1 млн, як стверджує Береза, Степанець залишив для ізраїльської армії ЦАХАЛ.

Таємний благодійник: хто такий Григорій Степанець

У некролозі на сайті американської меморіальної служби Dignity Memorial вказано, що Григорій Степанець помер 24 жовтня 2022 року в місті Редмонд (штат Вашингтон, США). Саме тут розташована штаб-квартира компанії Microsoft, де довгий час працював Степанець. Місто відоме заможним рівнем життя через велику кількість високооплачуваних технічних робітників, які тут мешкають.

Народився він у квітні 1938 році у Вінниці. Батько Григорія Степанця загинув під час Другої світової війні і наступу німецької окупаційної армії в жовтні 1941 року. Григорія з матір'ю евакуювали на Урал, «де вони зазнали голоду та інших випробувань», розповідає УП.

Після завершення війни родина повернулася до Вінниці, де вижити в нові голодні роки їм допоміг дядько Григорія. Як інвалід війни ((він був поранений і втратив ногу) той отримував військовий пайок і ділився з ними.

Вищу освіту в галузі математики і хімії Григорій Степанець отримав у Москві, де в 1956 році став студентом Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Захистив кандидатську роботу з фізичної хімії. Володів українською, російською, німецькою, італійською та англійською мовами.

Працював у Геофізичному науково-дослідному інституті в Москві. Втратив роботу після того, як підписав лист на підтримку дисидентів: Степанця звільнили за сфальсифікованим приводом, він зазнав переслідувань КДБ.

Російський правозахисник Олександр Черкасов, голова ради правозахисного центру Меморіал, підтвердив, що за історією Степанця стоїть «одна стара московська дисидентська історія».

Відтоді повноцінно працювати українець не міг і подав заявку на отримання виїзної візи, однак дістав відмову.

Лише після приходу Михайла Горбачова до влади в СРСР Григорій Степанець отримав дозвіл виїхати з Радянського Союзу.

У 1989 році він приїхав до США і почав працювати в штаб-квартирі Microsoft у Редмонді. Маючи досвід роботи старшим системним програмістом і аналітиком, став розробником програмного забезпечення. Навіть зараз у мережі можна знайти патент, одним із двох співавторів якого є Григорій Степанець (Gregory Stepanets). Він був оформлений у 1997 році для Microsoft і стосується техніки декодування данних змінної довжини — йдеться про бінарне кодування інформації у комп’ютерах.

НВ поки не вдалося відшукати фото Григорія Степанця у соцмережах чи американських ЗМІ. Відома лише адреса у Редмонді, за якою він мешкав разом з дружиною Аллою. Судячи з некрологу з нагоди її смерті (23 жовтня 2022 року), Степанець помер наступного дня після дружини.