ТЕМА

Як меценати переплутали приватну конюшню з державною

06 августа 2021 | 21:12 , Юрій Луканов, для ТЕМИ

распечатать        комментарии [0]       добавить в

Українські олімпійці скаржаться: вони страждають від дефіциту державної підтримки. Те саме могли б сказати й коні. Вині в тому … меценати. Точніше – схема використання державного майна й коштів у сфері кінного спорту в інтересах приватних осіб. Й ці особи плідно співпрацюють з псевдо-меценатами й спортивними чиновниками. А часом це ті самі люди. Не даремно, що такий хитромудрий вид меценатства став підставою для відкриття кримінального провадження.


Недавно у Сумах відбулися змагання з кінного спорту на Кубок президента обласної федерації кінного спорту, які проходили на базі Сумської кінної дитячо-юнацької спортивної школи.

Змагання стали подією в області, адже торік було проведено лише одне змагання. За словами президента Федерації кінного спорту Сумщини Михайла Цаплієнка,  будуть проведені ще два змагання - Кубок міста Суми і Кубок голови ОДА.

Едуард Гармаш переміг в конкурі з подолання перешкод заввишки 100 сантиметрів. Він вирізнявся серед інших тим, що виступав без тренера.

- Я сам собі тренер, - каже Едуард, - і я працюю тренером у кінно-спортивному клубі “Шостка”. Звісно, починав у сумській дитячій школі, тренувала мене мама Олена Гармаш, вона і зараз тут працює.

Двоє моїх  вихованців  перемогли на цих змаганнях у конкурі — Микола Пилипейко і Володимир Чепіков.

Вихованці сумського клубу   працюють тренерами, суддями тощо по всій Україні і за кордоном. Кандидат в майстри спорту Дарія Глазун працювала кілька років у Німеччині.

- У мого дідуся Василя Биваліна в селі був кінь і я дуже любила гладити його, бавитися з ним, - розповідає Дарія, - колись побачила оголошення в книзі про Суми про те, що є дитяча кінна школа. Того ж дня я туди поїхала. І все моє життя тепер пов’язане з кінним спортом. Я жодного дня в житті не розчаровувалася у своїй справі.

Якось її послали на тренування до Німеччини. Вона зрозуміла, що там  зовсім інший рівень підготовки. Повернувшись додому, вирішила поїхати до Німеччини на роботу. Підготувала резюме і власну відеопрезентацію.

Написала сто електронних листів. З двох конюшень прийшло запрошення. Вона поїхала до містечка Ферден між Бременом і Ганновером. Там конюшня конезаводчика Харма Томіліна, чиї коні перемагали на олімпійських іграх.

Дарія мріє створити академію кінного спорту. На її думку, Україні бракує кваліфікованих фахівців у цій галузі.

- У нас зараз заможні люди радо вкладають гроші у клуби, - каже Дарія, -  вони стикаються з тим, що нема фахівців. І  підготовка коней і спортсменів має бути на зовсім іншому рівні.

Дарія Глазун і Едуард Гармаш дотримуються думки, що без меценатів кінний спорт не виживе.

Таких шкіл в Україні лишилося чотири. Вони фінансуються з місцевих бюджетів й завдяки допомозі меценатів. 

Сумська кінна школа отримала з бюджету області 8 мільйонів гривень. Виконуючий обов’язки директора школи Євген Зюзь вважає, що цього замало. На його думку, без спонсорської допомоги школі не вижити.

Меценати часто розміщують дітей-кінників у власних готелях, безкоштовно годують. Також неодноразово вони дарували школі коней. Але отут починаються дивні непорозміння…

18 грудня 2018 року сайт Федерації кінного спорту Сумської області повідомив, що Сумська дитяча кінно-спортивна школа отримала у подарунок коня  від президента  всеукраїнської Федерації кінного спорту  Андрія Милованова. Він є власником Петриківського кінного заводу. На сайті йому висловлювалася щира подяка.

 

Виконуючий обов’язки директора школи Євген Зюзь сказав, що в них нема жодних документів, які б це підтверджували. Вони мають документи щодо коней від інших меценатів, але  від Милованова - нема.

Особи, що знаються на стані справ у школі повідомили на умовах анонімності: мова йде про кобилу Валенсію. Милованов справді передав її дитячому спортивному закладу. Але при цьому не оформив жодних документів. Кобила стояла в конюшні школи кілька місяців. А потім її наче передав у дар тодішній  голова Сумської обласної федерації кінного спорту Микола Аліфанов - як дарунок від себе.

У школі наявний паспорт на кобилу, дата видачі якого — 4 квітня 2019 року. Але ж на сайті Федерації кінного спорту Сумської області зазначено, що це подарунок від Мілованова. Й дата того дарунку - 18 грудня 2018 року.

- Це значить, що дарована кобила без оформлення стояла три місяці на шкільній конюшні, - пояснює джерело, - Неясно, чи була вона вакцинована. Якщо  ні, то існував ризик, що вона могла інфікувати інших коней. Так, школі потрібні коні. Вона перебуває у позі прохача, бо бюджетне фінансування не забезпечує її потреби. А меценатам плювати, що вони порушують правила. Мовляв, не хочеш - не бери. Школа мусить  іти на ризик, а посадовці мали б дотримуватися формальностей.

Колишній президент  Федерації кінного спорту Сумщини  Микола Аліфанов підтвердив, що кінь був дарований від його імені.  За його словами, він попросив  у Андрія Милованова коня для школи.  Той погодився. Але школа критикувала Милованова і через це він віддав коня Аліфанову і запропонував робити із ним, як той вважає за потрібне.

Колишній директор школи Олександр Стрельченко твердить, що кобилу привіз Аліфанов, який сказав, що це від Милованова і передав її школі від власного імені. Строків передачі і деталей оформлення він не пам’ятає.

Андрій Милованов не відповів на електронного листа з проханням викласти свою версію.

Раніше подібна  історія сталася в Спеціалізованій дитячій юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з кінного спорту Дніпровської міської ради.  На сайті Федерації кінного спорту  та в журналі Horses  з’явилася інформація про те, президент Федерації кінного спорту України Андрій Милованов подарував школі сім коней. Але на балансі школи їх не було виявлено.

За словами свідків, коней утримували за рахунок школи. Деяких тренували й пізніше продали приватним особам.

Колишній директор школи Віктор Коновалов сказав, що це відбувалося до нього і відмовився надалі спілкуватися. Хоча насправді це відбувалося у час його перебування на посаді. Він публічно дякував за подарунок  Андрію Милованову. А Милованов  сказав, що не знає, що сталося з конями далі.

Робітник з тренінгу коней Віталій Іванюк, який звільнився зі школи в грудні минулого року,  розповідає, що виїздив  двох коней з тих, що надав голова Федерації кінного спорту України Милованов. За його словами, торік одного коня продали у Миколаїв до приватного клубу “Золота підкова”. Якась досить дивна форма спонсорства, вам так не здається, читачу?..

Керівниця клубу Кіра Жилкіна підтвердила телефоном, що торік купила коня у Петриківського кінного заводу, який належить голові Федерації кінного спорту Андрію Милованову.

Ми надіслали запит пану Милованову з проханням вказати документ, яким було оформлено дарування коней, з проханням вказати їхні клички.

“Я школі Дніпра дарував багато коней, - відписав він, -  Клички всіх не знаю (не пам'ятаю)” . Правда, потім назвав 22 клички коней. “Як вони їх собі ставили на баланс сказати не готовий. краще це питання їм ставити”. Пан Милованов також наголосив, що він збудував конюшню на 80 голів для школи.

Віталій Іванюк каже, що виїжджений кінь коштує плюс-мінус 15000 євро.  Він особисто показував покупцям з Миколаєва коня, якого виїздив. Під час презентації, за словами Іванюка,  був  колишній директор школи Коновалов і голова федерації кінного спорту Милованов.

Оренда одного місця для коня  у дніпровській школі донедавна коштувала 2500 гривень. Для сімох виходить 17500 на місяць. Годування одного коня обходиться у мінімум 4000 гривень ,  для сімох - 28000. У сумі - 45500 гривень на місяць.

-  Жодних документів про оплату таких сум ми не маємо, - каже директор Павло Касьянов.

Він припускає, що плата за оренду з нібито подарованих коней не збиралася і годували їх за рахунок школи. Але він не правоохоронний орган, щоб з’ясувати це.

Тим часом, поліція відкрила кримінальне провадження у цій справі. “Було виявлено, - сказано в постанові з цього приводу, що не встановлена посадова особа КПШНЗ “Спеціалізованої дитячої спортивної школи олімпійського резерву з кінного спорту Дніпровської міської Ради” вчинила розтрату майна вказаного закладу  шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме 7-ми коней Петриківського племоконезаводу...”.

Дізнавшись про цю історію, керівник юридичної компанії “Боярчуков і партнери” Сергій Боярчуков згадав у ФБ, що колишній директор дніпровської дитячої кінної школи Коновалов підробив паспорт його коня Джокера, що “привело до великих фінансових втрат (мовчу про моральні). В той же час вдячний собі, що відмовився брати фінансову компенсацію з рук Коновалова  за отримані збитки, що розв’язує мені руки. Сприймаю історію як другий шанс”. Він пропонує всім зацікавленим зв’язатися з ним, щоб посадити Коновалова до в’язниці.

Коновалов, нагадаємо, відмовився спілкуватися з журналістом. Якщо раптом він передумає, ми готові надати йому слово. А поки продовжуємо уважно стежити за розвитком подій.



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

фототема (архивное фото)

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки:

  Rambler's Top100