ТЕМА

В чому різниця між омбудсменом та правозахисниками?

04 июля 2022 | 07:45 , Олег Ельцов, Тема

Історія з Денісовою, описана "Укрправдою" набула неабиякого резонансу. На посаді омбудсмена пані Дєнісова повідомляла зайвих подробиць про згвалтування дітей рашистами, але жодних доказів слідству не надала. Водночас випливла інформація про доньку омбудсмена-психологіню, яка співпрацювала з маміним офісом, а гроші отримувала від ЮНІСЕФ. Є підозра, що ЮНІСЕФ оплачувала роботу, якої не було.


При обговоренні скандалу більшість схилилась до думки, що публікувати таке – не на часі. Дехто навіть вдавався до звинувачень "УП" в роботі на ворога.

Зауважу: я не є великим симпатиком "Укрправди" чи її адвокатом. А пишу ці рядки саме тут, бо не маю блогу в інших ЗМІ.

Вивчив думки колег, прочитав аналіз "Телекритики": вони мене не переконали. "УП" ніде не схибила, до всіх за коментарями звернулася. Хто не відповів – то їхні проблеми. Це правило має пам"ятати кожен чиновник.

Щодо думок на кшталт "ця публікація може зашкодити державі" – немає чого обговорювати. Зашкодити може розголошення інформації про розташування військових об"єктів. Будь-яке викриття порушень чиновника – на користь державі, хто б не перекрутив її на власну користь. А от якби преса оминула цей скандал, тоді шкода державі була б гарантована. Оскільки цей скандал не оминули б іноземні ЗМІ. А після публікації "УП" все прозоро й очевидно: Україна – цілком демократична держава, яка контролює своє чиновництво.

На захист Дєнісової в мене не знайдеться слів за виключенням одного: звільняти її під час військового стану закон забороняє. Ця історія засвідчила, що такий рядок в законі про омбудсмена – зайвий.

Про скандал написано надто багато. Але є одна проблема, на яку ніхто не звернув уваги. В Законі ніде не йдеться про оприлюднення омбудсменом фактів порушення прав, здобутих під час спілкування із потерпілими, або коректніше сказати: тими, хто звернувся до офісу омбудсмена. Дєнісова могла звертатися до суду, в слідчі органи, тощо – задля відстоювання прав людей, які поділилися інформацією. Але оприлюднювати – зась! Навіть без надання особистих даних. Просто немає такої функції. Й тут Дєнісова точно порушила закон. Вона робила якісь узагальнення начебто з конфіденціальних розмов з жертвами, наводила жахливі факти... Але – жодних підтверджень не надала слідчим органам, проігнорувала запити "УП" й слідчих, пославшись на конфіденційність.

Фактично такий режим діяльності омбудсмена являє грунт для грандіозних зловживань та маніпуляцій. Омбудсмен може оприлюднювати будь-які висновки, висувати на загал будь-які звинувачення, не гарантуючи достовірність.

Скандал з Дєнісовою нагадав мені історію 20-річної давнини. 2004 року країну шокувала жахлива цифра: за рік в міліції піддалися тортурам 1 млн. громадян! Процитуємо ТСН: "Согласно исследованиям самих правозащитников, в 2004 году насилию в милиции подверглись более миллиона украинских граждан, в 2005-2009 годах произошел резкий спад – миллион за все пять лет. В 2010-м количество пострадавших снова выросло – 780 тыс., а в 2011-м их было уже 984 тыс."

Ці відомості оприлюднював Харківський інститут соціальних досліджень Харківської правозахисної групи. Дослідження проводилось на гранти ЄС з того часу – регулярно.

Якщо чесно, я не впевнений, що протягом 2004 року мільйон українців мав бодай якісь контакти з міліціянтами, не говорячи про те, що всіх їх там піддавали насильству. На той час це приблизно по троє громадян, над якими мав би познущатися за рік кожний працівники міліції, включаючи водіїв, бухгалтерів й завгоспів. При цьому різниця між 2004 й 2005 роками в п"ять разів викликає сумніви щодо якості самого дослідження. Але й результат 2004 року примусив мене не повірити в достовірність цієї цифри й я поцікавився як вона була отримана, тобто методикою дослідження.

Виявилось, дані про тортури правозахисники отримували виключно зі слів опитуваних – без жодних перевірок й підтверджень! Це нагадало мені регулярні розмови з ув"язненими, які я мав під час журналістських візитів за грати. Що цікаво: гвалтівники, вбивці й грабіжники – всі до єдиного стверджували, що засуджені неправомірно – вони не винні! Якби я влаштував таке "соціологічне дослідження", з"ясувалося б, що українські в"язниці на 100% заповнені жертвами правосуддя.

Кажете, це смішно – мені б ніхто не повірив? Але ж дані правозахисників про жертв тортур в міліції жодне ЗМІ не поставило під сумнів. Та й слова Дєнісової теж спочатку сприймали за правду. Дійсно: ніхто ж не заперечує, що часом у в"язницю потрапляють невинні люди, в міліції й поліції часом знущаються з громадян, а рашисти – гвалтують й грабують українців.

Чи не за цієї причини Закон про омбудсмена ніде не уповноважує того оприлюднювати факти й свої висновки на загал: в нього немає слідчого апарату, а звинувачувати когось в порушенні чиїхось прав без належних доказів – то занадто!

Якщо хтось вбачає у моїх словах заперечення самого факту тортур, вбивств й згвалтувань, скоєних рашистами – це не так. Є безліч реальних й доведених свідчень цьому. Саме тому дивує бажання Дєнісової перестрибнути свої повноваження й без наявних доказів "докрутити" таку інформацію.

Можливо, пояснення цьому – не прагнення зробити свій внесок на інформаційно-пропагандистському фронті, а бажання продемонструвати ефективну роботу власної доньки в програмі ЮНІСЕФ?...

"Укрправда" намагалася отримати коментар від міжнародної організації щодо цього. Проте, дивна річ, та уникла прозорості, проігнорувавши інформаційний запит. Між тим, йдеться про контроль за ефективністю й законністю використання коштів ЮНІСЕФ. Я не вивчав механізм фінансового контролю всередині організації, але, як на мене, перевірка її співпраці з офісом омбудсмена була б не зайвою.

Насамкінець, хочу висловити сподівання, що омбудсмен-скандал не завершиться звільненням Дєнісової й гучними суперечками в медіа та соцмережах. Дослідча перевірка й кримінальне провадження стали б жирною крапкою в цій історії й продемонстрували, що в Україні йде непримиренний бій з корупцією та некомпетентністю.

Пардон, ледь не забув відповісти на запитання, поставлене в заголовку: Дєнісову звільнити можна, а правозахисників – ні.



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

фототема (архивное фото)

© фото: УНИАН

Співробітник універмагу Україна ріже найбільший бісквітний торт в Україні під час новорічного свята в Києві в пятницю, 29 грудня 2006 р. Вага гігантського торту 950 кг, його довжина 3,75 м, ширина 3,45 м, висота 1,15 м. Для виготовлення цього кондитерського виробу було використано 4604 яйця, 131 кг цукру, 151 кг борошна, 23 кг какао-порошку, 217 кг вишень, 360 кг вершкового крему, 40 кг чорного шоколаду, 12,5 кг білого шоколаду. Торт був занесений до Книги рекордів України в категорію «Благодійність. Розміри». Фото Олександра Синиці

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: