Попри те, що про передачу до ЗСУ перших танків Leopard 1 було оголошено з боку німецького уряду ще у липні, з цими машинами вже виникли проблеми.
Вона стала публічною під час передачі чергової партії з 10 машин, яку було оголошено наприкінці серпня. Але фактично вона не відбулась й танки продовжують залишатися у Польщі. Як пише Spigel, українська сторона вирішила їх не приймати.
Читайте також: Як M109 Paladin допомогли ЗСУ очистити Роботине від рашистів (відео)
Причина - зношеність, бо ці Leopard 1 використовувались для навчання, тому вони потребують ремонту, але запасних частин, як й наявних фахівців нема. Й аналогічні проблеми вже з'явились із машинами переданими раніше і деякі з них вже вийшли з ладу. При цьому про їх використання у боях невідомо нічого, тобто танки зламались ще на полігонах у тилу.
Як пише видання, міноборони Німеччини наразі намагається вирішити питання шляхом прискорення підготовки технічних фахівців, при цьому таким чином, щоб підготовлені у Німеччини спеціалісти потім готували нових вже в Україні.
І так, як це не дивно, але ця проблема несподівана і вкрай логічна одночасно. Бо мова йде про танки, які почали виробляти у 1965 році, а завершення виробництва припало на 1984 рік. Водночас джерелом постачання були не стройові частини, де техніка проходила всі ремонтні роботи для того, щоб бути у боєздатному стані, а приватні компанії. Німецький Rheinmetall - 88 одиниць, Fahrzeugbau Gesellschaft - 99 одиниць, а також бельгійська OIP Land Systems (50 одиниць), яка поставила на них "золотий цінник".
При цьому у приватних компаніях вони опинились завдяки тому, що Leopard 1 розпродавались по 10-15 тисяч євро за танк, а у деяких випадках взагалі по 500 доларів. Й останнє прямо говорить про те в якому стані на момент продажу вони були.
І саме з цього стану їх відновлює Rheinmetall. А з відомого: з 50 танків від OIP Land Systems 20 були у такому стані, що їх мають розібрати на запасні частини. Й з огляду на все такий "канібалізм" є доволі важливим джерелом запасних частин, про що прямо говорить приклад Бразилії, яка вже зіткнулась з їх дефіцитом.
А якщо мова йде про загальний ресурс у 217 Leopard 1 зі складів, то запасних частин необхідно саме на таку кількість техніки. При цьому старі машини все одно потребують значно частішого ремонту ніж нова техніка. Особливо, якщо вони експлуатуються під час війни. Й мало один раз відновити машини, а необхідно забезпечити можливість їх постійного ремонту.
Водночас здавалось, що коли Німеччина, Нідерланди та Данія приймали рішення щодо передачі Leopard 1 до Збройних Сил України ця проблема мала бути прорахована заздалегідь. Особливо в умовах, коли про передачу додаткових машин активно звітують й далі, бо без вирішення цього завдання сенсу у декількох сотнях Leopard із сумнівною боєздатністю все менше й менше.
