Соціологічно-дурнувате

 По-перше, дуже цікаво: хто це опитування замовив\оплатив? Про це традиційно – ані пари з вуст. До КМІС претензій немає: що замовили – те спитали. Ясна річ, результати опитування були наперед відомі, потрібно було лише уточнити цифри й завірити печаткою соцслужби з хорошою кредитно історією.

По-друге: КМІС зазначає, що з тих, хто на момент 1991 року мав право голосу (люди старші 50 років) голосували б за Чороновола у співвідношенні 81% проти 10%. Очікувано. Але чому не згадані ті симпатики Кравчука, чий мозок був просякнутий радянщиною й які нині оселилися на кладовищах? Гадаю, це «ядерний електорат» Кравчука, чиє ставлення не змінило б ніщо. Але ж нам подають результати опитування як свідчення «мудрішення», на що, напевно, й розраховували замовники опитування. Що є повною дурнею. Цікаво було б запропонувати таке опитування німцям у 1946 році щодо голосування за Гітлера на посаду канцлера у 1933-му… Або просто замислитися: чому британці обрали Черчилля прем’єром у 1940-у, й прокатили у 1945-у? Вони у 1945-у стали мудрішими?..

А щодо нашої мудрості – просто подивіться рівень підтримки Притули у випадку нинішніх виборів Президента. Вам Зеленський не подобається? То матимете іншого шоумена.

Констатуємо: рівень «пурги» від соціологів в інформпросторі не спадає, а ступінь інфантильності населення за 30 років навряд чи зменшилась.

Як на мене, набагато цікавішим було попереднє опитування КМІС стосовно  ідеї створення уряду національної єдності за прикладом ізраїльського. Але над таким розмірковувати надто нудно, тому опитування й не мало суспільного інтересу. А його результати показові. Лише третина ідею підтримує, понад третині «фіолетово». За шансами отримати крісло прем’єра на першому місці – Порошенко. Друге місце, щоправда, із вдвічі меншим відсотком … у Залужного (третє – у Тимошенко). В мене запитання до електорату: як ви уявляєте керівництво всією економікою країни людиною, яка безумовно розуміється в управлінні військом, але жодного стосунку, ані дня не мала до управління економікою?..

В мене викликає щире захоплення та повагу полководець Валерій Федорович Залужний, але українське суспільство – лишень розпач та здивування. Вселяє надію лише один факт: у списку потенційних прем’єрів не знаходжу імені Сергія Притули.