ТЕМА

Всі таємниці «Еліта-центр». Доповнено

19 апреля 2006 | 13:44 , Іван Стєпанов

распечатать        комментарии [0]       добавить в
Степан Черновецький та Олександр Волконський

Як відбувався дєрєбан Еліта-центр, які суми розкрадались, ким, куди й через які банки? Хто стояв у керма? Читайте всю правду про Еліта-центр, яку керівництво МВС другий тиждень поспіль обіцяє розповісти. Вони кажуть, що знають хто стоїть за цією обордукою. Ми теж. Якщо дочитаєте до кінця дізнаєтеся також.


 ШестакЖили-були два товарищі: Олександр Волконський, 30 років та Олег Шостак, 41 року. Ці громадяне Росії 20 лютого 2005 року отримали паспорти із українським громадянством у провінційних райвідділах (законність отримання ними громадянства України нині встановлюється). Волконський заснував в Україні низку фірм ЗАТ Будівельно-інжинірінгова компанія Б.І.К., ТОВ Науково-дослідний центр Прогрес, ТОВ Марс-1, ТОВ АБФ. Разом із Шостаком вони також заснували ТОВ Компанія Еліта-Будінвест й ТОВ БМУ Хімбуд. Окрім того, Шостак працював директором Марс-1 та АБФ. Всі ці компанії разом із Будівельно-фінансовою групою Еліта-центр склали розгалужену структуру, через яку було організовано збирання чималих коштів громадян начебто для будівництва житла. Цікаво, що українськими громадянами російські піддані Волконський та Шостак стали 20 лютого 2005 року у провінційному райвідділі, з приводу чого міліція провадить внутрішню перевірку. Обидвоє зареєстровані за тією самою адресою: Київ, пр. Миру, 17, кв.54. Що було далі нині знає вся країна.

Еліта-центр брав гроші за начебто зведення пяти житлових будинків на вулиці Шмідта, та по одному на вулицях Героїв Сталінграду, Курнатовського, Петра Запорожця та Курнатовського: всього девяти будинків. Реально велися будівельні роботи лише на одному будмайданчику за адресою Отто Шмідта, 34-42. Щоправда, там будували не житловий будинок, як обіцяли, а торгівельно-офісний центр. Кількість потерпілих, що звернулися із заявами до міліції 898 осіб.

Нині Волконський та Шестак оголошені в розшук. Вельми колоритною виглядає персона Олександра Волконського.

Волконський Олександр Олександрович, 1975 року народження, власник 100% акцій ЗАТ Б.І.К., представлявся генеральним керуючим групи будівельних компаній Еліта-центр. При зрості 165-170 см важить 130 кг, атлетичної тілобудови, схильний до повноти, картавить. Праве плече Волконського прикрашає татуювання -  голова тигра, який тримає лапами кінжал. За кримінальними законами це зображення свідчить про те, що його власник  - хуліган, чи-то по-воровському баклан. Активно вживає кокаїн, володіє англійською та іспанською мовами, івритом. Володіє прийомами рукопашного бою, різними видами вогнепальної зброї, має паспорт громадянина Ізраїлю, тоб-то в його комплекті щонайменше три паспорти: російський, український та ізраільський.

В Києві Волконський зявився 2002 року. Придбавши собі трохи нерухомості, він доволі швидко вивчив український ринок й швиденько встановив необхідні зв'язки для подальшої діяльності. Далі все гранично просто. Придбавши за готівку на вторинному ринку будівельні майданчики, почав зведення одного будинку фундамент майбутньої  будівельної піраміди. А коли в руках Волконського назбиралося півмільярда гривнів від довірливих українських інвесторів, той хутко зник.

Весь 2005 рік Волконського охоронювали бійці Беркута. Ще б пак! Адже щовечора він разом із Шестаком та Андрієм Терентьєвим, який був директором БМУ Хімбуд та начальником відділу продажів НДЦ Прогрес водночас, забирали всю готівку, яку за день здали інвестори. Гроші протягом дня збирала офіс-менеджер компанії Б.І.К й за сумісництвом бухгалтер НДЦ Прогрес Ганна Решетнік.

Можливо не всі знають, що у талановитого 30-річного афериста Волконського була співмешканка Л.Амру, а у тої в свою чергу - матінка О.Амру. Остання - дуже заможна  дама. У її приватній власності опинилися три з девяти ділянок по вулиці Шмідта, 26б, 26в, 26г. Зазначимо: всі три майданчики під забудову віділені рішенням Київської міськради з грубими порушеннями законодавства. Всі вони розміщені в зоні охоронюванного ландшафту, отже, розміщення там будинків і споруд, не призначених для відпочинку, заборонено. Це як додаток до заяв міліцейського керівництва, мовляв пан Омельченко, розумій Київрада до оборудки Еліта-центру не мали стосунку. Нині мама із донькою перебувають під арештом.

Й ще стосовно Омельченка: коли Волконський з Шестаком та грошима інвесторів накивали пятами, за ініціативою тодішнього мера під нову забудову для ошуканих інвесторів буде обіцяно виділити нові земельні ділянки. Як заявляв екс-мер, на ті, що мала група компаній Еліта-центр, нині накладено арешт, отже на них будувати не можна. Це є другою оборудкою минулої столичної влади. Адже у такий спосіб визначений Омельченком забудовник задарма отримає у своє розпорядження додаткові столичні ділянки, які мають неабиякий грошовий еквівалент. Але ж продаж на аукціоні раніше виданих дав би шанс виторгувати суму, достатню задля повернення всіх грошей інвесторам. Тоб-то пан Омельченко навіть на людській біді спробував зробити черговий земельний бізнес.

На цьому ми обмежемо свої досліди щодо ролі безвинного Олександра Омельченка в оборудці Еліта-центру й перейдемо до іншого персонажа, який за відомостями правоохоронних органів також не винний Черновецького. Ні, не Леоніда Михайловича, а Степана Леонідовича Черновецького сина свіжеспеченого мера.

Черновецький Степан Леонідович, 27 років, прописаний у Києві по вулиці Кловський узвіз, 9/2. Степан один з найближчих друзів Волконського. Вони познайомилися у 2003 році й дуже швидко знайшли спільні інтереси: походеньки по ресторанах, нічних клубах та інших місцях скупчення золотої молоді, новоспечені друзі разом відпочівали в Дубаї. За оперативною іформацією, раніше Степан Черновецький, навчаючись за кордоном присів на наркотики, але зміг вилікуватися, чому зокрема сприяло його залучення до релігії. Отже, нам невідомо, чи допоміг його Бог втриматися від повернення до хворобливої звички при тісному спілкуванні з кокаїністом Волконським.

В нашому розпорядженні випадково опинилися фотографії з дня народження Олексндра Волконського, яке той святкував у серпні в тісному колі друзів та бізнес-партнерів. Читачеві не важко буде помітити на цій вечірці й Степана Черновецького, який дарує квіти співмешканці Волконського Л.Амру. Також на фото можно побачити й Олега Шестака. Отже, без сумніву, це було зібрання в узькому колі однодумців.

      

Можна вважати чистим співпадінням, що для відкриття рахунків та платіжних карток аферист Волконський обрав саме Правекс-банк, що належить батькові його друга, і де працює сам Степан Черновецький. У Правексі Волконський мав рахунки ТОВ Марс 1, ТОВ Хімбуд, також оформив там ряд платіжних карток - три Віза Голд та Амерікен Експрес. З них Волконський встиг зняти чималі кошти, втім очевидно йому довелося панічно тікати з України, тому на рахунках в Правексі залишилась дещиця загальною сумою майже півмільйони гривнів, які нині арештовані.

А саме:

-   ТОВ БМУ Хімбуд (корпоративний картковий рахунок Віза-Голд" на ім'я Волконського) - 291 000 грн.;

-   ТОВ Марс-1 (корпоративний картковий рахунок Віза-Голд" на ім'я Волконського) - 89 000 грн.;

-   особистий картковий рахунок Волконського - арештовано   117.243 гривні.

Але нині Степан Черновецький вже унебезпечений від негативного впливу нарокама, баклана та шахрая Олександра Волконського. І дуже символічно, що невдовзі після втечі останнього Степан вирішив розпочати насправді доросле життя він обрався із милою дівчінкою Жанною колишнім магістром в галузі економіки. І за словами Леоніда Черновецького невдовзі він вже стане дідом. Із чим ми й поздоровляємо родину Черновецьких!

А для любителів подробиць наводимо узагальнюючу схему подальшого руху коштів, отриманих Еліта-центр від інвесторів.

Але все це так би мовити лише заспів, або наш коментар до того, хто мав відношення до афери Еліта-центр, а хто геть невинний. На завершення переходимо до найцікавішого переліку усіх банківських установ, в яких були відкриті рахунки структур, задіяних в операції  Еліта-центр,  а також наведенні прізвищ тих, хто ці банки контролює.

 

АКБ Правекс-банк

Фактичний власник, що контролює банк мер Києва Леонід Черновецький.

АКБ ТАС Комерцбанк

Контроль над банком належить Сергію Тігіпко. А ще недавно службу безпеки банку очолював нинішній начальник Головного управління МВС з боротьби з організованою злочинністю Сергій Корніч.

АКБ Європейський

До кінця 2004 року належав народному депутату Юлію Іоффе. З початку 2005-го контрольний пакет перейшов до рук АКБ Донеччина, що належить Індустріальному союзу Донбаса. Службу безпеки в Європейському очолює досвідчений борець зі злочинністю генерал міліції у відставці Малявін, який 2003-2004 року очолював УМВС України в Харківській області.

ТОВ КБ Арма

Фактичним власником банку є корпорація Укрінвестгруп, яка також перебуває під впливом донецького бізнесу. Безпосередньо контролює Арму Микола Азаров. Днями в ефірі телекомпанії Ера він заявив, що є заможною людиною. І пояснив: Бо мені не багато потрібно, тому я заможний.

Виходячи зі схеми руху коштів групи компаній Еліта-центр, всі вони проходили через банк Демарк, а потім перераховувались цілій низці компаній (всього 74), чиї рахунки знаходились у вищезгаданих банках. Також 3.275.000 доларів було переведено за кордон у литовські банки, знані своєю спеціалізацією з відмивання брудних грошей. Вірогідніше за все мова йде про розгалужену систему відмивання багатомільйонних сум. Наразі оті 74 фірми, куди переводилися гроші інвесторів, шукають. Й навряд чи знайдуть. Вірогідніше за все це були фірми-одноденки. Якщо ця підозра підтвержиться, можна буде впевнено говорити про участь вищезгаданих банків у відмиванні коштів. Втім, це навряд чи зможуть довести. Отже, ошукані інвестори Еліти-центру мають утішитися тим, що тепер їм відомі винуватці цієї оборудки...

 

«Демарк» і «Арма» не вперше потрапляють у поле зору преси і пильних «органів». Ще 16 серпня 2004 року СБУ порушило справу №221, де банк фігурував безпосередньо. Це була мабуть наймаштабныша кримінальна справа, порушена за часи Ігоря Смешка. На жаль, порушували її в той час, коли Ігор Петрович на службі був відсутній. Ще не зрозуміло дав би він добро на порушення, якби познайомився з попередніми матеріалами. За фірмами, замішаними у відмиванні грошей стояли ну дуже відомі імена: Медведчук, Бакай, Брезвин, Пинчук... Але коли справу порушили, довелося створювати слідчо-оперативну групу на чолі із Сацюком і Обидом. На цьому всі і закінчилося. Справа півроку з місця не рушила, за що, власне, і платилися чималі хабарі. «Відступні» з одних фірм брали кредитами, готівкою, а з деяких їх просто страшно було брати. Особлива запопадливість у «розслідуванні» справи виявляв Микола Обіход. А оперативного працівника, що ініціював цю справу, під будь-яким приводом наказано було звільнити з рядів СБУ, і наказ здається був виконаний.

Але незабаром гримнула революція і з'явилася необхідність продемонструвати приклади «боротьби з режимом» у виконанні Смешко і його команди. Справа №221 знову спливла на поверхню. А з неї виходить: організоване злочинне угруповання, використовуючи банки і фірми в Україні, Литві, Латвії, Німеччині і США протягом 2003-2004 років займалося розкраданням бюджетних коштів шляхом незаконного відшкодування ПДВ, у тому числі для наступних компаній:

·        ТОВ «Сантанна», м. Київ, фактично належить депутатові ВР України генерал-полковникові Рудковскому Д.А.

·        «Форум груп» ЗАТ «Консалтингова група «Форум», фактично належить колишньму голові Адміністрації Президента України Медведчуку В.В.

·        Корпорація «Энергоимпекс-Украина», фактично належить колишньому керівникові ДУСі Бакаєві І.М.

·        ТОВ «ННК», м.Київ, (фіктивне підприємство, якому виплатили 20 мільйонів гривень), фактично належить заступникові Голови ДПАУ - голові ГНА в Києві Брезвину А.І. Спочатку ДПІ Оболонского району відмовила у відшкодуванні, однак після особистого приїзду в інспекцію Брезвина - сума була виплачена.

·        ТОВ «Фірма «Союз-Виктан», м.Київ, нібито належить Леву Миримскому.

·        «Шахта ім. Засядько», м. Донецьк, фактично належить нардепові Звягильскому Є.Л.

·        «Укрінвестгруп-Київ», м.Київ. Засновник страхової компанії «АРМА», разом з «Трейд Инвест Груп Корпорейшн» і «Гарли трейдинг инкорпорейшн».  Офіційно займається оптимізацією ПДВ.

Для надання видимості законності експортним операціям, члени ОЗУ використовували окрему схему обороту грошей, що полягала в виведенні грошей за кордон з подальшим поверненням в Україну з використанням фіктивних підприємств і угод. У цій схемі був присутній і «Банк Демарк». Усього за матеріалами справи №221 проходять короткострокові кредити «Демарка» на загальну торбу 240 мільйонів доларів США. Ці кредити необхідні були для короткочасного їхнього прокручування через закордонні банки щоб на цій підставі домогтися багатомільйонних компенсацій ПДВ.

У результаті протягом року з держбюджету було вилучено порядку 500 мільйонів гривень. До речі, 16 червня 2004 року у «Демарку» змінився голова наглядової ради. Їм донині залишається Олександр Вікторович Стеценко, ставленик «Укрінвестгруп». Найбільші акціонери банку - чернігівські компанії «ЧеЗаРа» і «Чексил». До речі, в афері «Еліту-центр» фігурують усі ті ж назви: «Демарк», «Арма»

Про історію зі справою № 221 ще в листопаду минулого року писав сайт «ОРД». Цитата з тієї публікації: « злі язики стверджують, що творцем цієї схеми був ніхто інший, як Микола Янович Азаров. В угруповання був також і власна «дах» для силового вирішення питань. «Дах» знаходиться в місті Донецьку».



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

фототема (архивное фото)

© фото: Сиднейский музей полиции и юстиции

1924 год. Нэнси Ковмэн, 19 лет, аферистка.

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки:

  Rambler's Top100