Сіра Сіверщина

Певний час ледь не все керівництво України було родом з Чернігівської області. Колишній президент Леонід Кучма народився в Новгород-Сіверському районі, голова Верховної Ради Іван Плющ в Борзнянському, прем’єр-міністр Віталій Масол в Чернігівському, генпрокурор Михайло Потебенько в Бахмачському, а колишній мер Києва Іван Салій родом з Іржавця, Ічнянського району.

 

До Козельця, а це 70 кілометрів, дісталися за півгодини. Траса розкішна, дві смуги в обидва напрямки. Оглянули так зване “Козелецьке диво” – Собор Різдва Богородиці. За неперевіреною інформацією з джерел, які не заслуговують на довіру, собор проектував Бартоломео Растреллі.

 

Храм в чудовому стані, що не скажеш про інші достопам’ятності Козельця. За кілька кілометрів від центру Садиба Дарагана та кам’яниця 17 століття в занедбаному стані. Всередині цих споруд замість музейних експонатів – результати відвідин бомжів.

Далі, в Лемешах оглянули відреставровану Трьохсвятительську церкву, і через Чернігів, Мену та Сосницю дісталися до райцентру Семнівка. Якщо ніде не зупинятися, ці 300 кілометрів можна подолати за три години. В нас вийшло дещо більше.

 

На півночі Сіверщини вразив сніг в кінці березня.

Зруйнованих Наполеоном мостів ми не бачили, але руїн надивилися чимало.

Власне сам регіон виглядає суцільною руїною. З семи заводів і фабрик, які були в Семенівці за часів “загниваючого соціалізму”, нині працюють лише два, та й вони - лише три дні на тиждень. Раніше в райцентрі були: деревообробний, цегляний, крохмальний, льонопереробний, лісозаготівельний заводи. Тепер залишилися торфобрикетний та взуттєва фабрика. Що виробляє фабрика нині нікому не відомо, але за часів СРСР вона випускала кирзові чоботи для радянської армії.

Працювати ніде. Люди окрім грибів в безмежних Брянських ліcах збирають все, що не так лежить. Колгоспні ферми, де колись тримали худобу, розібрали до каменя. Нині нічого не вказує, що колись на цьому місці були тваринницькі комплекси. У піонерських таборах викопали навіть фундаменти. Майже розібрали залізницю на Москву. Жодної політики – суцільний метал.

Лише батьківщина Леоніда Кучми, село Чайкіно виглядає оазою в цій царині жебрацтва і злиднів.

Дорога вела через Костобобрів куди другий президент ходив до школи. А ще з цього села батьки вбитої російської журналістки Ганни Політковської.

 

Щодо власне місця народження Леоніда Кучми, то місцеві журналісти повідомляють, що він народився на лісовому кордоні між Новгород-Сіверським і Семенівським районами, а не в Чайкіно. Батьківська хата не збереглася. На цьому місці тепер просто “хатинка”. Аборигени назівають її  “офісом Кучми”. Він приїздить сюди лише на поминальні дні.

До хатинок без лапок ні в колишньої, ні в чинної влади руки не доходять.

 

Київ - Семенівка