М.Каддафі - український князь і генерал козацтва

Була весна 2005 року. Нині покійний козацький отаман Хо…, тодішній народний депутат В.Нечипорук і ще кілька козаків через посла Лівії отримали офіційне запрошення від Каддафі відвідати країну. Лівійський лідер вислав за ними персональний літак. Візит спланували на сім днів. Можливо, це унікальний випадок, але українські козаки спілкувалися з Каддафі у парадному зеленому шатрі протягом трьох днів.

Розкрию секрет: після повернення отамана Хо…, ми парилися у його сауні, пили пиво і в неофіційній обстановці я дізнався чимало подробиць.

Почнемо з того, що у Лівії суворий сухий закон. А уявити делегацію наших козаків тверезими та ще й протягом тижня – неможливо.

Вихід знайшли простий. В Києві купили пару ящиків кока-коли, майже всю шипучку вилили, а зверху залили спиртом і горілкою. Причому, пляшок зі спиртом було набагато більше, ніж з горілкою… Пропорції підібрали майстерно – колір майже не змінився…

Нарешті, прилетіли до сухозаконної Лівії…

Як сказав отаман Хо…, з лідером Джамахерії передбачалася коротка протокольна зустріч. У парадному зеленому бедуїнському шатрі. Прийшли, поговорили, нагородили Муаммара орденом святого княза Володимира І ступеню, вручили сертифікат про те, що пан Каддафі став київським князем і грамоту, що підтвердила присвоєння главі Лівії, потомственному бедуїну, звання генерала нашого козацтва.

Від таких дарів і знаків уваги, Каддафі розчулився. Зрозуміло, за древньою козацькою традицією, таку важливу справу вирішили обмити. Побратими ж тепер! Звідкись вигулькнуло кілька пляшок горілки, здається презентаційна «Хортиця». Ну, і зрозуміло, кока-кола на спирту.

Треба було знати покійного отамана Хо…! Тости говорив художньо! Почали з вікової бедуїнсько-козацької дружби.

Лише зараз я зрозумів, чому отаман перед поїздкою випитував мене про козацькі могили у соборах Мальти, де я бував раніше…

Потім пили з чарок, які ставили на лезо якоїсь дорогезної шаблі, подарованої кимось з європейських монархів… Лідер Джамахерії дізнався дуже багато нового, навіть незвіданого. Новообраний козак Каддафі відчув себе у колі справжніх друзів-побратимів.

Три дні тривали переговори… За їхніми результатами всім українським спеціалістам в Лівії підняли зарплату на двісті-триста доларів…

Існує легенда, що посилали літак за припасами. Але то неперевірена версія.

Минуло шість років, почалася якась підступна війна з Лівією. І я згадав нашу веселу компанію, сауну, пиво, щедрий стіл і яскраві байки покійного отамана Хо… Міжнародна політика не така складна й офіціозна, як вона виглядає з екрану телевізора…

Ще був інший випадок на підтвердження цієї тези: як наші виграли в карти у Короля Непалу… Але, то вже інша козацька історія…

Сподіваюся, після оприлюднення цієї байки нас не будуть демократично бомбити збідненим ураном...

Відео з офіційною версією про неофіційний візит – тут.

Віктор Тригуб, редактор міжнародного козацького журналу «Нова Січ», генерал козацтва