Неприродній відбір у владі: хто винний?

Столичного мера Кличка розкритикували за неналежне облаштування пунктів незламності. Той не втримався й заперечив: це політично вмотивована критика. Праві обидві сторони: пунктів недостатньо, вони часто-густо неналежно облаштовані. Але чому саме київська влада потрапила під роздачу? Правильно каже мер: через політичні ревнощі. Можна припустити, що в інших регіонах країни справи із реагуванням влади на негаразди військового життя аналогічні..

Але чому це стало приводом для здивування? Хіба за дев’ять місяців війни наведено недостатньо доказів, що центральна та місцева влади не здатні адекватно реагувати на щоденні загрози? Вони досі не навчилася координувати дії різних владних гілок, передбачати загрози заздалегідь й розпочинати готуватися  до виникнення проблеми? Достатньо згадати, що в країні так і не з’явилася достатня кількість обладнаних укриттів. Все, на що спромоглася столична влада: менше ніж за місяць до початку навчального року розпочала перевірку шкіл на предмет наявності укриттів (попередніх півроку не вистачило). Або ж, як з’ясували державні господарники, ревуни повітряної тривоги не можуть працювати без електрики, про що оголосили на дев’ятому місяці війни. Тобто, загроза блекауту стала для системи цивільної оборони держави неприємною несподіванкою. Вирішено, що за відсутності електрики, вулицями будуть їздити машини ДСНС та поліції й оголошувати у гучномовці про повітряну тривогу. Найгірше рішення, яке можна було ухвалити.

В мене запитання: чому в моєму будинку голова ОСББ спромігся обладнати електронні замки на вхідних дверях будинку системою безперебійного живлення на випадок тривалої відсутності напруги, а купа великих панів в органах влади не здогадалися й не спромоглися причепити до кожного ревуна копійчаного акумулятора та інвертора? Може директор Департаменту цивільного захисту КМ Дмитро Демчук виснажився на своїй посаді й його час замінити більш ефективним менеджером? Раджу пану Шмигалю придивитися до голови ОСББ мого будинку…

Кілька днів соцмережами гуляв текст з таємничою назвою «Нарада в РДА для ОСББ. Підготовка Києва до можливого блекауту». Текст феєричний за своєю тупістю й психологічним впливом на читача. Там докладно розповідається, як в разі блекауту сусідське лайно литиметься вам на голову, як слід ставити клозети на вулиці, як закуповувати генератори, «аби нагріти воду та зарядити гаджети»… При цьому, всі рекомендації стосуються власне мешканців будинків – якийсь зв’язок з органами місцевого самоврядування не передбачено, бо ж «мобільний зв’язок зникне».

Спочатку не повірив у реальність цього документу, вирішив, що у такий спосіб ворог розганяє зраду. Але перевірив й переконався: дійсно, цей текст з’явився у закритій групі голів ОСББ Києва. А наступного дня – саме після критики столичної влади щодо неналежного облаштування центрів незламності - мені повідомили, що райадміністрації провели наради з головами ОСББ. Там повідомили, що згадуваний текст був «ініціативою адміністратора групи» й в ньому міститься безліч шкідливих порад.

Отакої! Окремо взятий комп’ютерник може постити дурні поради на все місто – без узгоджень, разганяючи паніку на весь мегаполіс… Що відбувається у керівництві Києва, хто за цей треш покараний (прохання не згадувати тут нещасного адміна, який начебто розповсюдив цю несинітницю)?

В мене є версія появи цього тексту. Навіть не хочу припускати, що хтось свідомо «за проханням» агресора намагається у такий спосіб «качати» киян. Моя здогадка інша: міська влада у такий спосіб намагається без офіційних заяв та оголошень евакуації розвантажити місто, зменшити кількість споживачів дорогоцінної тепло\водо\електроенергії. Про це вперше заявила віце-прем’єрка Ірина Верещук місяць тому, закликаючи українських біженців залишитися на зиму в Європі, бо «наші мережі не витримують». Київ очевидно пішов іншим шляхом через розповсюдження пліток в соцмережах.

Але наступного дня після критики на адресу очільників столиці, в райадміністраціях розповідали зовсім інше. Каналізація в столиці діятиме: насоси, які відкачують нечистоти, заживлюють генераторами. Отже, копати ями й встановлювати сільські сортири у дворах багатоповерхівок не слід! До речі, у тексті була відкинута більш гігієнічна можливість встановлення біотуалетів, бо ж зв’язку не буде, тому невідомо коли й де слід буде чистити ті біотуалети. Тоб-то населенню не варто чекати на допомогу від влади, бо та не знатиме наших потреб.

Чому жодному чиновнику не прийшло в голову, що зв’язок з владою слід організувати попри «смерть» мобільного зв’язку? Влада звітує про сотні пунктів незламності, розповідає, що туди масово закуповують старлінки, встановлюють генератори. Що вам ще треба, аби зв’язатися із населенням? Люди прийдуть, розкажуть де знаходиться біотуалет, який слід почистити, де мешканець потребує медичної допомоги, які технічні негаразди потребують втручання комунальних та інших служб міста… Це дуже складна схема, чи просто міські чиновники не хочуть заморочуватися із додатковими проблемами? Набагато легше для них було б якби з Києва з’їхали мешканці й проблеми вирішилися б природнім шляхом. Нехай тими 2-3 мільйонами киян опікуються голови сільрад на околоицях Києвах, де люди рубатимуть ліси, грітимуться біля груб й тягати воду з колодязів. Але дехто не згодний їхати й вже зараз за власний кошт закуповує непотрібні й шкідливі генератори, риє ями під клозети на газонах, закуповує десятки кубів дров для опалення багатоповерхівок.

Але, відкрию киянам таємницю: цього року бюджет Києва наповнювався у тому ж обсязі, що й минулого довоєнного року. Грошей в місті вдосталь! Обладнуйте центри обігріву, налагоджуйте децентралізовану автономну мережу управління містом й обслуговування потреб містян у воєнних умовах!

Натомість на сесії Київради схвалено програму 75% компенсації ОСББ за придбання генераторів: 280 млн.грн. у 2022-23 роках. Грубі гроші, які втім, в масштабах міста проблеми не вирішить, бо на забезпечення генераторами мегаполісу потрібні мільярди: ані таких грошей, ані такої кількості генераторів не знайти по всій Європі. А головне – це не лише не потрібно. Це шкідливо. Що нарешті визнали на вчорашніх нарадах в райадміністраціях. Генератор – дуже неефективне джерело отримання електроенергії, отже – нагрівання води, тощо. Собівартість енергії – космічна. Потреби в паливі зашкалюють. Вже зараз це позначилося на вартості пального на заправках й навіть намітився певний дефіцит. Але «озброєння» населення й бізнесу генераторами лише набирає обертів. Вже є перші жертви й пожежі від їхнього використання всупереч техніці безпеки. Невдовзі все це почне масово виходили з ладу й горіти.  Але на телеканалі «Київ» крутять репортажі про хазяйновитих голів ОСББ, які закупили генератори, аби мешканці могли зарядити девайси й приготувати чаю…

Невдовзі Київ перетвориться у суцільний ад, де нема чим дихати від вихлопів тарахтєлок у дворах будинків. Я вже не згадую про «звукове супроводження» їхньої роботи. Генератор – це джерело низькочастотних вібрацій. Такі коливання не здатні спинити зачинені вікна й навіть стіни. Чим потужніший генератор – тим більше його звукове тло. Неодноразово спостерігав, як потужні генератори ресторанів та магазинів торохтять під самими вікнами житлових будинків. Мені важко уявити як можна тривалий час існувати на нижніх поверхах.

Що ж робити, як забезпечити киян мінімальним рівнем тепла та енергії? Тільки через організовані дії міської влади. Не треба компенсувати закупівлю мешканцями генераторів. Оті 280 млн.грн. й навіть більше слід витратити на закупівлю генераторів середньої потужності (більше 5 квт), поставити їх на баланс міста, набрати персонал з обслуговування, обрати місця безпечного розташування таких генераторів, організувати систему доставки та зберігання пального. Від таких генераторів слід заживлювати критичну інфраструктуру й центри незламності, які водночас мають стати центрами керування міста через зворотній зв’язок із населенням. За бажанням та за технічної можливості до таких генераторів на платній основі можна підключати малий бізнес. З’єднання – тимчасове, підвісними кабелями. Влада знає як це робити: у такий спосіб корупціонери від Київенерго заживлюють тисячі нелегальних торгових точок по всьому місту.

Приоритетні місця розташування генераторів: парки, пішоходна зона біля трас, пустирі, будмайданчики – аби подалі від житлових будинків. Так, неестетично. Але у війні взагалі мало естетики. З настанням миру все це генераторне майно слід демонтувати, рясно обмазати солідолом й зібрати на складах – матимемо запас на випадок будь-якого стихійного або московського лиха.

Готовий сперечатися з кожним противником цього плану. Бачу в ньому єдиний недолік: він становитиме додаткове розумове та організаційне навантаження для чиновників. Нащо воно треба? Краще просто створити фонд на закупівлю населенням генераторів – нехай самі вирішують свої дрібні проблеми.

Війна, як будь-яка екстремальна ситуація, виявляє всі недоліки. В даному випадку вона виявила не дефіцит генераторів чи дефіцит енергії в мережах. Повилазило головне: неефективність системи місцевого самоврядування, відсутність тямущих менеджерів, неспроможність системи генерувати швидкі ефективні рішення. Хто в тому винний: Клічко, Зеленський, Шмигаль?.. Всі ми винуватці – ті, хто голосує за молодих, красивих, веселих, популярних. А обирати слід досвідчених та освідчених. Й вимагати належного виконання ними покладених обов’язків, й контролювати їхнє виконання. А поки в нашій політиці й держуправлінні відбувається неприродній відбір. Шахраї з купленими дипломами й весільні фотографи геть не здатні вирішувати складні проблеми, які щоденно ставить війна.