З життя аксакалу Мінтрансу Кроля

Віктор Ющенко взявся за надзвичайно важку справу очищення влади від корупціонерів, які сприймають своє владне становище виключено як засіб збагачення. Але ж новому Президентові не варто забувати, що ті, кого народ усунув від влади, плекають мрію про реванш. Втім, а чи дійсно усунуто від влади менеджерів Кучми?.. Розглянемо цю тезу на прикладі одного з чиновників старо-нової влади - заступника міністра транспорту та звязку України Семена Семеновича Кроля.

Трудова діяльність пана Кроля починалася 1972 року на Луганському тепловозобудівному заводі. У середині 80-х трудова біографія Семена Кроля робить крутий віраж й він перекваліфіковується з тепловозобудівництва на більш тепле будівництво теплиць. Семен Семенович обіймає посаду заступника начальника СПМК тресту «Теплицятехмонтаж».

1986 року Семен Кроль знов змінює кваліфікацію, надовго закріпившись в автомобільній сфері народного господарства. До 1995 року він плідно працює у Луганському АТП 10928. Якби хтось знав тоді, які кадри зростають у східних регіонах УРСР Згадаймо: у той самий час в іншому АТП сусіднього Донецьку набував керівного досвіду Віктор Янукович. Кроль, щоправда, дещо іншого калібру й не міг претендувати на роль єдиного кандидата від влади. На той момент його найвищою щаблиною у владі стала посада віце-мера Луганську. Про цей епізод у житті героя розповімо дещо пізніше.

Семена Семеновича не обійшли увагою правителі найрегіоннішого регіону: 1998 року він крокує в складі «донецьких» колон, що рушили на Київ, аби взяти владу на Печерських пагорбах у свої руки. В Києві на Кроля чекає посада першого заступника генерального директора Київського міського ТВО автомобільного транспорту.

1998 рік не простий. Це останній рік перед виборами президента України. У 1999 році Л.Кучму чекає нелегка, проте прогнозована перемога. Поки Леонід Данилович розмірковував як надалі правити країною, Семен Кроль обживав квартиру на вулиці Анрі Барбюса, 40. Це в самому центрі Києва. Інакше, очевидно, не можна піднімати з руїн транспортне господарство столиці.

У київській владі пан Кроль протримався не довго. Не той маштаб! 2000 року Семен Семенович пішов на підвищення на посаду заступника директора Державного департаменту автомобільного транспорту. А з 2001 року він працює у структурі Міністерства транспорту та звязку України. У міністерстві Кроль працював на різних, але виключно керівних посадах. Спочатку - заступник державного секретаря, потім - заступник міністра транспорту.

Аби повно уявляти стиль керівництва пана Кроля, здійснемо обіцяний екскурс у луганський період карєри нашого героя. Нагадаємо, що певний час він обіймав посаду заступника мера Луганська. Й тоді пан Кроль опікувався проблемою забезпечення мешканців міста транспортом. Ключовим гаслом транспортного віце-мера стало таке: Приватний перевізник це погано. Щоправда, ця теза геть протирічила тодішній правді життя: саме дрібні приватні перевізники тоді врятували українські міста від суцільного транспортного колапсу, здійснювали левову частку пасажирських перевезень. Тоді як комунальний транспорт лежав чотирма колесами. Але попри все пан Кроль настійливо проштовхував ідею закупівлі великих та старих автобусів на вторинному ринку Європи. Й в решті-решт досяг свого. На закупівлю закордонного автомотлоху пішли грубі гроші злиденного луганського бюджету.

Кінець цієї автоісторії вельми сумний: приватні перевізники працюють у Луганську донині. А от луганське АТП 10928, яке свого часу очолював пан Кроль, 16 вересня 2005 року за рішенням Господарського суду Луганської області визнано банкрутом. Можна лише співчувати луганчанам, чії гроші плакали після такого судового рішення. Проте, є в цій історії й ті, хто зробив на цій історії свій гешефт. Так, можна поздоровити колектив малого спільного виробничо-наукового підприємства «Плазморем», що є дочірнім підприємством нещасливого АТП. «Плазморем» спеціалізується на виробництві обладнання для газоплазмової обробки металів та металізації виробів. Дивина: на тлі фінансових труднощів підприємства-мами, фінансове почуття дочки залишалося чудовим. Логічно запитання: чи не різав «Плазморем» на металобрухт автобуси, придбані для перевезення мешканців Луганська? Компетентні органи досі цим не поцікавилися.

Довгі роки пан Кроль залишається прихильником витрачення державних коштів, а не використання ініціативи приватних підприємців. Вже за часів міністра транспорту та звязку Євгена Червоненка, пан Кроль, непохитно обіймаючи посаду заступника міністра, знов накинув косий погляд на приватних перевізників. Мовляв, маршрутки їздять шляхами України від бідності, майбутнє - за громадським перевезенням великими типами автобусів. При цьому Семен Семенович не забув міського Голову Києва пана Омельченка, в бюджеті якого найбільше грошей: мовляв він незабаром обовязково придбає 100 новеньких автобусів. Той факт, що подібні витрати у столичному бюджеті не передбачені, великого транспортного керманича Кроля не обходить. У відповідь на закиди Семен Семенича столичний мер Сан Санич почав судитися з Міністерством фінансів України щодо повернення у бюджет міста майже мільярда гривень. Омельченкові, очевидно, не до душі наполеонівські плани Мінтрансу, йому цікавий результат: аби кияне безперешкодно і швидко пересуватися містом. Дякувати Богу, що Кроль очолював у Луганську автобусне АТП, а не парк вантажівок. Бо у такому разі за логікою заступника міністра столиця мала б закупити з сотню самоскидів.

За час роботи в Міністерстві транспорту та звязку Семен Кроль пережив міністрів Пустовойтенка, Кірпу, Червоненка. Нині він в заступниках у В.Бондара. Унікальний чиновник Семен Семенович! В чому секрет, невже у неперевершеному професіоналізмі? Це навряд чи... Приклад з останніх: у червні цього року Кроль висунув пропозицію щодо забезпечення проїзду пільгових категорій пасажирів громадського транспорту. Було запропоновано або різко підвищити розміри пенсій, або видавати на руки гроші, які б компенсували скасування пільг. Де взяти ці гроші над тим Кроль не замислюється. До чого призвело подібне рішення російського уряду він, вочевидь, також не знає. То ми нагадаємо телевізійну картинку з російських теленовин, коли «доблєсний» ОМОН в різних містах Росії розганяє маніфестації пенсіонерів, які організовано перекрили автошляхи на знак протесту.

А власне: яка така користь від аксакалу мінтрансу Кроля окрім висунення безглуздих прожектів з витрачення державних коштів? За посадовою інструкцією вся діяльність заступника міністра зводиться до контролю системи автоперевезень по Україні. Місія ця важлива та почесна, щоправда у світлі щоденних повідомлень про кількість жертв ДТП на шляхах України, можна прийти до висновку, що саме свої безпосередні обовязки пан Кроль виконує аби як. Крива ДТП в Україні впевнено повзе вгору. А чиновники Мітрансу при цьому кивають на водіїв це вони в усьому винні, геть не визнають правил дорожнього руху. А це, за логікою чиновників, дає їм підстави не виконувати власних зобовязань. Пригадайте, як Є.Червоненко обіцявся покращити якість доріг. Дороги залишилися такими самими, проте в нас зявився новий міністр із старим заступником Кролем. А для Семен Семенича прожитий день, за який у ДТП загинуло менше пяти чоловік свято. Щоправда, такі свята у житті заступника міністра Кроля трапляються дедалі рідше.

Але не життя громадян - головне в житті чиновника. Найважливіше, чим переймається наш герой, виписане в останьому пункті «посадовки» заступника міністра Кроля С.С. Тут йдеться про контроль над державним підприємством «Укрінтеравтосервіс». А це, власне, й є те місце, де гуляють справжні гроші

Державне підприємство «Укрінтеравтосервіс» забезпечує міжнародні автоперевезення поза межами нашої держави, а також супроводжує всі питання, що стосуються міжнародних перевезень територією України. Місія складна. Але саме завдяки ініціативі чиновників вона стає майже не виконуваною. За всіх часів чиновник прагнув зробити так, аби виконання його функцій було можливим лише за умови доброї волі самого чиновника. Тобто не закон, не функцональні зобовязання, а саме добра, чи радше зла воля чиновника. Це на дикому Заході чиновник є людиною-функцією, діяльність якої чітко регламентована й вартість волі чиновника близька до нуля. В нас ця воля коштує чимало у прямому та переносному розумінні.

Відповідно до своїх повноважень пан Кроль зобовязаний підштовхувати Державну службу автомобільних доріг поліпшувати якість покриття, аби Україна могла у повному обсязі використовувати своє транзитне положення. А поки що якість українських автошляхів цьому геть не сприяє. Окрім того, руками «Укрінтеравтосервіса» пан Кроль мусить опікуватися й усіма іншими проблемами міжнародних автоперевізників: доланням кордону та проходженням митних процедур, пілотуванням пересування транспорту територією України. Але все це нудно і нецікаво.

Найцікавіша функція «Укрінтеравтосервісу» - це розподіл дозволів на здійснення міжнародних перевезень. Отут собака і покопався Маніпулювати дозволами дуже легко, оскільки, органу, який би контролював діяльність Міністерства транспорту та звязку України фактично немає занадто громіздкий та високотехнологічний організм. Мали б тримати руку на пульсі міністерства серйозні хлопці з МВС та СБУ. Але до січня 2005 року цього не робили через той карт-бланш по розкраданню грандіозних коштів міністерства, який отримав Кірпа від Кучми. А з приходом нової влади в неї, очевидно, просто не дійшли до того руки.

А за чималий час, що пан Кроль керує автомобільною галуззю країни, абсолютно нічого не зроблено для приведення нормативно-правових документів державного підприємства «Укрінтеравтосервіс» у відповідність до законів та нормативних актів країни. Ситуація заморожена на рівні 2000 року. Фактично, весь цей час підприємство діє поза законом, що надає панові Кролю право казати про відсутність системності та прозорості у діяльності підприємства, отже - порушення статутної діяльності. І на підставі цього він просуває ідею розєднання великого і, без сумніву, прибуткового підприємства, замість введеня його діяльності в правове річище. А в цей час можна, використовуючи роками відпрацьовані схеми, призначати на керівні посади людей, які завжди будуть «вдячними» за високі призначення. Крім того, шлях розєднання «Укрінтеравтосервісу» - найлегший спосіб сховати у воду кінці численних оборудок. Спільник злодія пожежа, а розєднання такого підприємства, як «Укрінтеравтосервіс» інакше як пожежею не назвеш.

До чего це автор веде замислиться читач. Хто не зрозумів пояснюю: до того, що попри зміни міністрів, ладу у такий надважливій галузі як транспорт не було й не має. Очевидно тому, що незалежно від зміни перших осіб Мінтрансзвязку там залишаються такі завжди другі, яким є Семен Кроль. Чи можна цьому дати раду? Авжеж. От тільки треба зробити кадрову революцію, схожу із тією революцією полковників, яку впроваджує в МВС міністр Луценко.

Аби якось поліпшити настрій читачеві, який вочевидь засумував від прочитаного, розповімо останню веселу исторію з життя та керівної діяльності Семена Кроля. Нещодавно автор не без інтересу ознайомився із Указом Президента України від 19 липня 2005 року про новий склад Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні 31-ї сесії Генеральної асамблеї Міжнародної ради жінок. Серед членів комітету знайшла й прізвище Кроля заступника міністра транспорту та звязку України. Щоправда, його там чомусь названо Семеном Соломоновичем. Зрозуміло, що двох Кролів Міністерство транспорту та звязку не витримало б. Отже, залишається зясувати як звали батька Семена Кроля. Питання не риторичне, адже йдеться про державний документ, підписаний Президентом. Можливо, й бухгалтерії Мінтрансзвязку треба розібратися із фінзвітністю: раптом зясується, що в міністерській касі отримають зарплату два Кроля Семен Семенович та Семен Соломонович...

Можливо, поки триватимуть перевірки хто кому Соломонович, варто відсторонити заступника міністра Кроля від виконання службових обовязків, або ж визначити йому основним місцем роботи членство в Оргкомітеті з проведення Генеральних асамблей Міжнародної ради жінок та інших подібних заходів. Є надія, що на цій ланці роботи пан Кроль покаже себе з кращого боку.

Наталка Козакова