27 августа 2014
Все мы конечно же выросли на славных историях о подвигах русских армий. С кем только не воевала Россия на протяжении своего существования. Оканчивались битвы, конечно, самыми разными результатами, но до нас в основном дошли сведения только о самых удачных. Понятное дело, все в учебники не поместится, поэтому составителям пришлось подходить избирательно. Например, не печатать ничего про Конотопскую битву, которая завершилась для россиян, как известно, поражением.
Российская военная история, которая два десятилетия назад одновременно считалась и нашей, конечно, имеет множество белых пятен и сомнительных параграфов. Но до массового читателя всевозможные сомнительные моменты, конечно, стараются не доводить. Мы знаем только официальную, героическую версию российской истории. Выхолощенную сказку, которая формирует у нас образ русского солдата, как бесстрашного, справедливого, романтичного борца. Взять к примеру Севастополь, который считается в России городом «русской боевой славы». Не принято уточнять, что обе героические обороны города в 1854-1855 и 1941-1942 оканчивались поражением и отступлением войск. Поражения в данном случае выдаются едва ли не за победы. 20 августа 2014, Владимир Батчаев, эксперт Центра исследований правоохранительной деятельности Достаточно даже поверхностного взгляда на ту или иную сферу реформ в Украине, чтобы убедиться – идея неумолимо дискредитируется. «Антикоррупционное бюро», «Люстрационный комитет», общественные советы и прочие тотемы революционных преобразований превратились в полусамодеятельные институции, еще ласкающие слух обывателя, но уже не пугающие чиновников. Аналогичная ситуация наблюдается и в процессах реформирования Министерства внутренних дел, равнодушно переваривших не одну попытку перемен. Сущность претензий к правоохранителям неизменна: коррупция и безразличие к правам человека. Очевидно, что поиск выхода из тупика затянулся, а многочисленные концепции реформирования - от многократного увеличения денежного содержания до безоговорочной их люстрации. И того и другого в ближайшее время не будет. 18 августа 2014, Ярослав ДАШКЕВИЧ, доктор історичних наук [ 8 ]  Московські, а пізніше російські царі розуміли, що без великого минулого неможливо створити велику націю, велику імперію. Для цього потрібно було прикрасити своє історичне минуле і навіть привласнити чуже. Тому московські царі, починаючи з Івана IV (Грозного) (1533–1584), поставили завдання привласнити історію Київської Русі, її славне минуле і створити офіційну міфологію Російської імперії.
На це можна було б не звертати уваги, якщо б ця міфологія не зачіпала корінних інтересів України, не була направлена на повне знищення України – її історії, мови, культури. Час показав, що російські імпершовіністи робили і роблять все можливе для реалізації цієї задачі. 14 августа 2014, Сергей Васильев [ 1 ] Вся эта самобытность русского самодержавия с XVI века интегрирована в европейское капиталистическое хозяйство, как блестяще показал Покровский.
Это блажь приказчика, управляющего при крупном сырьевой базе, которого никто не контролирует, да и не может, и не будет. Который заводит для собственного развлечения всевозможных Уваровых, Победоносцевых, Данилевских, Константинов и Михаилов Леонтьевых, Дугиных, Прохановых и прочих носителей вечного космического смысла, потому что смотреть пять столетий на рабов, добывающих сырье в гигантском зимнем лесу, на огромность плантации - невыносимо скучно. Это понимал Чаадаев.
предыдущая 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 следующая |
 |
Сергей Капица, из предисловия к книге «Интеллектуальные уловки». Именно поэтому и шалости живого и критического ума, так и смелое озорство молодого человека, всегда должны быть не запрещены извне, а быть ограниченными собственным сознанием ответственности».
Сергей Капица, из предисловия к книге «Интеллектуальные уловки». Бозоны Хиггса PMJ Убийство Гонгадзе
© фото: УНИАН
Грузинські солдати їдуть містом на танку, в Горі (Грузія), в понеділок, 11 серпня 2008 р. 11 серпня до зони грузино-абхазького конфлікту були введені російські десантники. 10 серпня Міністерство закордонних справ Грузії вручило російському консулу ноту про припинення з 10 серпня бойових дій. У ноті грузинського зовнішньополітичного відомства йдеться про те, що Збройні сили Грузії припиняють вогонь у Південній Осетії. В ноті також стверджується, що всі збройні сили було виведено із зони конфлікту, що грузинська сторона створила гуманітарний коридор і дала можливість населенню і пораненим вийти із зони конфлікту. МЗС заявив, що Грузія готова негайно почати переговори з Росією про припинення вогню і про завершення бойових дій. В ніч на 8 серпня війська Грузії розпочали операцію з повернення самопроголошеної республіки Південна Осетія під контроль Тбілісі. У відповідь Росія ввела до Південної Осетії свої війська, аргументуючи це рішення необхідністю захисту своїх громадян і допомоги миротворцям в зоні грузино-осетинського конфлікту. Фото УНІАН
опросы
Чи варто погоджувати на мир на умовах Трампа?
последние комментарии
Статьи от партнеров
|
.jpg)
_4.jpg)
