Голос Майдану без розуму

Голос Майдану» на службі в екс-ректора-регіонала

На каналі 2+2 від 14 жовтня 2014 р. у програмі Люстратор 7.62 вийшов сюжет про державне замовлення для вищих навчальних закладів. Головним об’єктом сюжету став Київський національний університет культури і мистецтв – КНУКіМ, більш відомий як університет Поплавського.

Йшлося про те, що у 2014 р. КНУКіМ отримав держзамовлення на бакалаврів тільки однієї лише спеціальності «Соціо-культурна діяльність» більше, аніж уся Львівська національна академія мистецтв. Розслідуючи причини цієї унікальної ситуації, журналісти звернулися до директора Департаменту економіки, соціальної та гуманітарної сфери Міністерства економічного розвитку та торгівлі України О.Савенко, начальника відділу навчальних закладів та науки Міністерства культури Т. Колос та заступника міністра культури Олеся Журавчака. Остання фігура дійсно викликає інтерес, бо пан Олесь у схемі державного замовлення не остання людина. Але й не перша. Чим був зумовлений вибір кандидатури Олеся Журавчака на посаду заступника міністра навесні цього року – питання відкрите. Можливо тим, що навіть ззовні Журавчак схожий до свого начальника Євгена Нищука: миловидний, ніжний, блакитноокий. А можливо причина у тому, що за Журавчаком стоїть фігура співочого ректора Михайла Поплавського: Журавчак і до сьогодні рахується викладачем класу етно-духових інструментів в КНУКіМ.

Але звернувшись до заступника, журналісти чомусь оминули самого міністра культури Євгена Нищука. Між тим, фігура міністра є ключовою, оскільки саме він персоніфікує головного розпорядника бюджетних коштів, яким є міністерство. Не зважаючи на те, що розсилка інформації про держзамовлення надсилається за підписом О.Журавчака, рішення приймається Конкурсною комісією, яку очолює міністр культури. І тут вимальовується набагато цікавіша картина. Є.Нищук є вихованцем і працівником Київського національного університету театру кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Не зважаючи на це, Нищук виділяє своїй «альма матер» бюджетних місць менше, аніж університету Поплавського. Так, на спеціальність 6.020203 «кіномистецтво» держзамовлення для університету ім. Карпенка-Карого склало 100 бюджетних місць, а на цю ж спеціальність в КНУКіМ було виділено 125 бюджетних місць. На рівні спеціаліста Національного університету театру, кіно і телебачення держзамовлення складає 51 місце, а в КНУКіМ – 63.

А ще є Львівська філія КНУКіМ, для якої Мінкульт також виділив на спеціальність 6.020203 «кіномистецтво» 25 бюджетних місць для бакалаврів і 5 місць – для спеціалістів. Тобто сумарно КНУКіМ отримав на 67 місць держзамовлення більше, аніж провідний ВНЗ у галузі кіномистецтва України. І це при тому, що своїх, тобто штатних, науково-педагогічних кадрів, аби забезпечити підготовку фахівців з кіномистецтва, у Поплавського немає, здебільшого там підпрацьовують ті ж викладачі університету ім. Карпенка-Карого. – пише http://linadov.

Не менш вражаюча ситуація з держзамовленням і з Національною музичною академією ім. П.І.Чайковського. На бакалаврат академія отримала 180 бюджетних місць, а КНУКіМ разом зі своєю Миколаївською філією має держзамовлення на народну художню творчість, яка забезпечується тим же факультетом музичного мистецтва, 215 місць. На рівні спеціаліста Національній академії ім. Чайковського Міністерство культури виділило 62 бюджетних місця, а КНУКіМ з тією ж філією – 65!

Ще більш шокуюча ситуація виявляється при порівнянні держзамовлення в Одеській національній музичній академії ім. А.Нежданової і знову таки вишу Поплавського: обсяг держзамовлення на бакалаврів музичного мистецтва академії становило 90 бюджетних місць, а вКНУКіМ – 215; для спеціалістів: ОНМА – 52, у КНУКіМ – 65.

Щодо підготовки у ВНЗ Поплавського непрофільних спеціалістів – міжнародників, журналістів, юристів, соціологів, філологів, питання, яке також було порушено Люстратором 7.62, – то тут картина не менш цікава.

До 2014 р. Мінкульт, який очолював Л.Новохатько, між іншим. регіонал, не виділяв жодного бюджетного місця КНУКіМ на спеціальності журналістика, міжнародне право, міжнародні економічні відносини, міжнародна інформація, міжнародна економіка. Не було для цього правових підстав: в КНУКіМ дається взнаки відсутність необхідної кількості науково-педагогічних кадрів, здатних забезпечити викладання студентам фахових дисциплін.

«Голос Майдану» Є.Нищук, очоливши Міністерство культури, виділяє чималу кількість бюджетних місць ВИШу співучого ректора: на журналістику – 30, на міжнародне право – 30, на міжнародні економічні відносини – 30, на міжнародну економіку – 25, на міжнародну інформацію – 30. Також уперше 2014 р. Мінкульт виділив на міжнародні відносини 5 бюджетних місць для спеціалістів і 3 – для магістрів.

Він також різко збільшує держзамовлення для КНУКіМ на правознавство – 55 (обсяг держзамовлення 2013 р. – 20 місць), на соціологію – 30 (2013 р. – 10 бюджетних місць), на філологію – 30 (2013 р. – 10 бюджетних місць), на міжнародні відносини 30 (держзамовлення 2013 р. – 10 бюджетних місць).

Причому при Нищуку КНУКіМ вибирає усі 100 % держзамовлення на усі перераховані спеціальності по Міністерству культури.

Чим же так припав до душі міністрові культури КНУКіМ? Ну звісно ж не через те, як сказала його підлегла Т.Колос, що економіст у сфері культури – це зовсім інший фахівець, аніж будь який інший економіст. Відповідь банальна: особистий інтерес Нищука у тому, що у приватному ВНЗ Поплавського – Київському університеті культури – КУКу, який паразитує на державному Київському національному університеті культури і мистецтв (про що йшлося у сюжеті, знятому журналісткою Слідства.Інфо М.Землянською), на 3 курсі тих самих міжнародних відносин навчається син міністра культури Олекса Євгенович Нищук. Думається, що коли Олекса Нищук закінчить бакалаврат і вирішить продовжити навчання на рівні спеціаліста або магістра, його тато вже не буде змушений оплачувати навчання синові: міністерство культури виділить державне замовлення для нього, адже грунт для цього вже закладений.

Ще одна обставина, яка свідчить на користь того, що «голос Майдану» активно співпрацює з екс-регіоналом, який голосував за диктаторські закони 16 січня, – це рішення Міністра культури призначити 13 листопада 2014 року виконувачем обов’язків ректора Луганської державної академії культури і мистецтв Бігус Ольгу Олегівну, нещодавно – завкафедрою сучасної хореографії КНУКІМ. Схоже, що цим призначення Михайло Поплавський завдяки Нищуку віддячив Ользі Бігус за роботу під час виборів до парламенту-2014 (Бігус була членом ОВК по 101-у округу).

Президенту України Порошенку П.О.

Шановний пане Президенте!

Засвідчуючи свою повагу і користуючись нагодою та особистим знайомством, висловлюємо підтримку Вашим діям на збереження України. Хай нам щастить!

Однак, змушені звернути Вашу увагу на сумнівні дії дивної особи, що відгукується на позивний “Голос без ума” – тобто Міністра культури України, призначеного у хаосі перших днів перемоги Майдану, до якої Ви особисто доклали великих зусиль.

Ця особа непевної статі, робить все, аби скомпроментувати світлі ідеали Майдану, національну ідею України, продовжуючи служити людям, яким в українській політиці робити взагалі нема чого. Хіба що на допитах у Генеральній прокуратурі…

Прошу зробити все, що від Вас залежить, аби ця особа ніяк не фігурувала у списках кандидатів на якісь посади в Уряді! Більше того, діячі, які рекомендують таких людей, на мою думку, не можуть вважатися патріотами України і не мають право вирішувати якісь питання від імені нашого народу.

Прошу прийняти ці думки, висловлені відкрито, до відома. І зробити правильні висновки. Особливе наше обурення викликає існування баришні з найближчого оточення Р.Ахметова, яка чомусь стала Першим заступником Міністра культури. Це після Майдану! А її діяльність повинна давно викликати інтерес у слідчих…

Взагалі, особа нового Міністра культури, повинна пройти процедуру суспільного обговорення, як і інших міністрів, і не викликати таких критичних зауважень…

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”