ТЕМА

Як ідновлюватимемо Україну: урядовий план

22 апреля 2022 | 09:03

Уряд показав план відновлення України після війни, який включає вступ України до ЄС у 2024 році, енергонезалежність, перехід від експорту сировини до продуктів переробки та розвиток військових технологій. Про це віцепрем’єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла у колонці на Українській правді.


Першим пунктом у плані відновлення України віцепрем’єрка називає отримання повного доступу до ринків країн G7 та Євросоюзу зі скасуванням всіх квот та імпортних мит.

Повноцінний вступ України до Європейського союзу уряд розраховує отримати вже у 2024 році, а статус кандидата на вступ до ЄС планується отримати вже влітку.

Внаслідок війни українська логістика зазнала значних втрат, зокрема через морську блокаду. Тож наступною умовою є швидка логістика у межах 72 годин з України до Європи. 

Четвертим пунктом є перехід в експорті від сировини до переробленої продукції в галузях, де Україна вже має конкурентну перевагу на світових ринках – продовольство та металургію. Це дозволить перейти від великого, але дешевшого, експорту до великого і дорожчого.

Наприклад, є можливості запустити переробку кукурудзи на біоетанол, спирт, крохмаль, та в якості корму для отримання м’яса птиці, свинини, яловичини та яєць. Також можна виробляти спеціалізовані білки, що використовуються у косметичній, фармацевтичній галузях та харчовій промисловості.

Руди, натомість, можна переробляти на метал, який можна перетворювати на готову продукцію і досягнути економії на масштабі.

Для гарантії безпеки Україна потребує зброю, яка має виготовляти самостійно, для чого є стартові майданчики у вигляді підприємств військово-промислового комплексу. Україна має сформувати потужний ВПК, важливу роль у якому відіграватиме IT, оскільки Україна робитиме ставку на військові технології. 

Для цього Україні потрібно нарощувати енергетичні потужності завдяки будівництву нових атомних блоків та нарощування чистої енергії. Також необхідна енергетична незалежність – за 3-5 років забезпечити себе внутрішнім видобутком. Також необхідно зменшити енерговитрати через термомодернізацію. Щодо пального, Україна має побудувати потужності, аби повністю покрити власні потреби. 

І останнє, зазначають в уряді, необхідна локалізація не менше за 60% у процесу відбудови – будматеріалів, цементу, металу.

Аби це все втілити, каже Свириденко, українським компаніям потрібні дві речі. Перша – це партнерство з європейцями та американцями в режимі трансферу технологій. Друга – доступ до фінансових ресурсів.

"Уряд пропонує "План Маршалла 2.0" для відновлення України. Уряди-партнери можуть видати своїм компаніям державні гарантії для залучення коштів для інвестицій в Україну. Такі гарантії покриють ризик країни і дозволять інвестувати в реалізацію значних промислових проєктів", – резюмує віцепрем'єрка.



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

фототема (архивное фото)

© фото: УНИАН

Народний депутат України Петро Порошенко в сесійній залі Верховної Ради України в Києві у вівторок, 6 лютого 2007 р. 3 лютого 2007 р. Петру Порошенку було відмовлено в перетині кордону Російської Федерації. Інцидент відбувся в аеропорту Пулково (Санкт-Петербург), де Порошенку, прибулому чартерним рейсом з приватним візитом, повідомили, що він оголошений персоною нон-грата, у зв'язку з чим в'їзд в РФ йому заборонений. Згідно з наявної інформації, інцидент з народним депутатом України можна вважати відповідною реакцією російської сторони на зарахування в списки персон нон-грата депутатів Держдуми Володимира Жириновського і Костянтина Затуліна. 22 грудня 2006 р. в ході візиту президента РФ Володимира Путіна до України глава держави особисто звертався до Віктора Ющенка з проханням посприяти у виключенні із списку персон нон грата цих політиків, але одержав відмову. Списки персон нон-грата існують в будь-якій державі. До осіб, чий в'їзд небажаний, відносяться три категорії громадян: помічені в антидержавній діяльності, що вчинили на території приймаючої держави злочин, доведений судом, або якщо іноземний громадянин перебуває в міжнародному розшуку. Фото Євгенія Орловського