Чорновіл розповідає про страшне та про план Кучми річної давнини, про розуміння та ідіотів.
Про страшне
- Тарасе, а силовий метод це що?..
- Це зовсім не означає водомети, і це зовсім не означає міліцію з кийками. Я вам скажу зараз крамольну річ, яка дуже не сподобається багатьом. Майдан це ідея і реалізація планів Кучми. Майдан придумав і зробив особисто Кучма.
- Ну ви загнули вже...
- Я не загнув. Давайте розберемось з деякими нюансами. Кучма хотів на третій термін? Хотів. Він провів антиконституційне рішення через конституційний суд про допустимість третього терміну? Провів. А тепер зі свинячим рилом в калашний ряд. Скільки в нього рейтинг? 2-3 %. У Ющенка з Януковичем в обох по 35%. До 40. У Кучми був хоч один шанс навіть будь-якими маніпуляціями стати президентом? Ніколи. Вбити обох? Не зійшло би з рук. Який висновок? Має відбутися жорстке протистояння велике кровопролиття, сутички, після чого жорсткий військовий стан, з масовими арештами, з введенням військ в Київ, з виведенням з політики обох кандидатів як таких, що себе дискредитували, можливо з арештом, після чого Кучма стає безконурентним. Літак Юлії Тимошенко випадково сів би в Бєлгороді замість Харкова. Я вам гарантую, що президент Росії виконав би маленьке побажання президента України про те, щоб рішення генпрокуратури про її арешт було би втілене в життя.
- Чому ж тоді цей план не був реалізований?
- А хто вам сказав, що він не був реалізований? Він був зупинений на вищий точці. Ви пригадуєте перший день маріїнських домовленостей, коли приїхали шахтарі? Причому не лише з Донецької області. Не ті, хто їхав автобусами перед першим туром тисяча чи трохи більше чоловік. Ми про них знали. А тут людей знімали прямо зі змін. Привезли 35 тисяч ми не знали про це. Це було засекречено. Мінтранс і Кірпа приховували інформацію про колосальний рух поїздів. Так от, в той день, коли усі ці шахтарі пішли від вокзалу і вирушили в бік Майдану Незалежності, вийшли вже на бульвар Шевченка, до пам`ятника Щорсу, їх таки зупинили і повернули назад. Зупиняли їх люди з нашого штабу. Агітація, щоб йти все-таки вперед, не поступила. І сторона Кучми не задіяла цей план. В Український правді було розміщено інтерв`ю Квасьнєвського, де дуже красиво описано, як Квасьнєвський випадково дізнався про цю колону, яка йшла в бік Майдану Незалежності. Повірте, 35 тисяч шахтарів там і 35, ну нехай 40 тисяч людей на майдані ті шахтарі їх би знесли. У цей момент почали би стріляти. І з одного, і з другого боку. Наскільки я знаю, наверху на поштамті сиділи люди, які нібито мали контролюватися командою Ющенка з великими блоками кам`яними, що їх мали кидати на голови причому оранжевим, а не синьо-білим. Ви про це знаєте? Такі маленькі детальки, а про це варто знати, коли ми говоримо про майдан, і про те, що все було так просто і красиво.
- Отже, виходить, що це ваші люди зупинили ту вибухонебезпечну чи то навіть смертоносну колону?
- Знаєте, хто їх зупинив, це вже питання дуже широке. Виїхали туди наші люди, виїжджав Тигіпко. Виїжджав Янукович, він там багато наговорив, оце зараз тільки згадують, що він там Ющенка обізвав боягузливим котом Леопольдом, а ніхто не згадує, що він їх попросив лишитися, чекати, потім вже туди не прийшов, а потім їх тихенько-тихенько поїздами відправили назад. Про це ніхто не згадує. А Кваснєвський в тому інтерв`ю про це написав. І як дзвонив до Буша терміново, і що посол Польщі в Україні терміново зв`язувався з Тигіпком, і вони разом туди виїжджали. Хто Кучму переконав припинити цю провокацію чи це був безпосередньо сам Буш, чи хтось інший я не знаю, це покрито таємницею. Але тоді лишалося скільки там від пам`ятника Щорсу до Майдану Незалежності? Чотири кілометри приблизно? От чотири кілометри і лишалося до великої крові і до фактично військового стану, і до третього терміну Кучми. І майдан був для цього необхідний. Без майдану нічого б не відбулося. Крові інакше б не було.
- Ну її і так, дякувати Богові, не було.
- Не було, але мала бути. А без майдану нічого б не відбулося. Прихильники Ющенка пообурювалися б, десь на місцях помітингували, і на цьому б усе скінчилося. Янукович став би президентом після другого туру, і все б заглохло. А потрібно було, щоб в цій ситуації зіткнути людей лобами. І тому Кучма з одного боку організовував через свої вертикалі людей, які мали приїхати зі сходу, а з другого боку люди, близькі до Кучми плюс ті, хто свято вірили Ющенку і молилися на нього як на ікону, організовували людей для другого майдану. От вам і вся історія. От вам прекрасний майдан. ...Так ось про це якраз у Януковича ніякої мови не йшло. Йшлося тільки про розблокування державних установ. Якби люди, які організовували майдан, знали, що це буде не так все просто, вони би не стояли так впевнено біля кабінету міністрів. У них були святі гарантії, що вони це мусять робити. Говорю не про тих, хто бив у барабани, а про тих, хто керував. І не блокували б адміністрацію президента красиво і гарно. Тому що я знаю, що таке для Кучми блокування його адміністрації ми два рази спробували 2001 і 2002 року. Розгром був повний, спецназ топтався як тільки міг! Біля адміністрації досить тісно, там дві-три тисячі справляють враження гігантського натовпу. З ними дуже легко впоратися. І дві тисячі були лише в перший момент, коли Юля туди підвела велику групу, бо Юлі теж хотілося крові дуже багато, вона вела їх на штурм...
- Ні. Тарасе, я ж там була. Ми справді хотіли штурмувати, але біля самої адміністрації Юля вилізла на грузовичок і сказала, що ні про який штурм не йдеться, бо там стоїть спецназ із необмеженим повноваженнями тобто стріляти на ураження. Юля не хотіла крові, вона навпаки стримала нас, це принципово.
- А ви читали інтерв`ю Луценка, в розпалі тих подій, коли він назвав Юлю провокаторкою саме тоді, коли вона повела. І там відбулось дуже жорстке з`ясування відносин між собою. Якби там не було, але реально, якби Кучмі не треба було, щоб це все відбувалося, ну не були б ви там під адміністрацією президента. Та вас би звідти так поперли! Повірте, я відчув, що таке удар спецназу у 2002 році. Це коли не били, а просто відсунули. Летіли 2-3 метри, і не знали, чи ти живий зупинишся. Тобто я знов хочу сказати, що Кучма не стерпів би блокади адміністрації, якби це не було потрібно особисто йому. Оце вам маленьке пояснення тих подій зсередини без емоцій.
Про розуміння
- Добре, закінчимо зі спогадами, бо все одно у кожного вони різні. Скажіть мені краще таку річ. Коли ви зробили цей поворотний крок - у бік Януковича, багато хто з колишніх однопартійців називав вас зрадником. Зокрема, казали, що ви зрадили пам`ять батька, напевно, це було не дуже приємно. Але хоч хтось вас зрозумів?
- Багато хто потребує часу, щоб зрозуміти. Частина людей мене зрозуміла з того табору, і для них я, наприклад, відкрив постать В`ячеслава Чорновола.
- Я маю на увазі колишніх своїх.
- А для мене і той табір має значення. А що стосується своїх то, вибачте, ідіоти вони і залишаться ідіотами. А мудрі люди вони і залишаться мудрими людьми. Коли я сьогодні можу сказати, що дуже поважаю і відчуваю зустрічну повагу від таких людей, скажімо, як Жулинський чи Єхануров, то я задоволений. Оце і є те розуміння. Коли у розгарі всіх тих подій Іван Драч, з яким у мене не було ніяких абсолютно контактів, а були відчужені стосунки почав перший мені подавати руку і ми почали нормально спілкуватися між другим і третім туром то я вважаю, що це є дуже добра ознака. Те, що з тими людьми, які є розумні у тому таборі, я тільки покращив відносини, - теж цим задоволений. А що стосується інших... Є жорстке радикальне середовище, яке і далі живе за сталінськими принципами, зокрема, журналістське середовище львівське вони мене завжди будуть називати зрадником. Але я і не хочу, щоб ці люди мене підтримували або хвалили. Якщо колись з`явиться схвальна стаття на мою адресу я це сприйму як особисту образу. Ну, може не ображусь, але задумаюсь, яку я помилку зробив. Я вважаю, якщо негідники, то ліпше хай мене лають. Від чесних людей мені завжди приємно почути добре слово. Принаймні зважене. Або навіть зважену критику. Я, наприклад, не буду загравати на цих виборах з виборцями. Багато де я вже говорю цю фразу: Якщо серед вас є ідіоти, нехай вони мене ненавидять. І хай вони ніколи не проголосують за мою партію. Я дуже хочу, щоб за мою партію не проголосував жоден ідіот.
Після розмови Тарас стрільнув у мене сигарету, і ми разом мило покурили там же, в кулуарах Верховної Ради, аристократично наплювавши на протипожежну безпеку і новоспечений закон про заборону паління у громадських місцях. Наостанок він сказав: Я багато наговорив, - просто мене останнім часом рідко запрошують на усілякі ефіри. І тому мені необхідно було виговоритися....
Наталія Тимошенко, Політікантроп
Початок - тут