Молода родина оселилася на дачі

Подружжя львівян Василь і Христина Старецькі, обом по 25 років, купили дачу в селі Бартатів Городоцького району. Звідти до центру Львова 15 км. Минулого місяця сімя перебралася туди жити. Старецькі журналісти. Працюють у комерційних проектах і непогано заробляють. Але, кажуть, що у Львові придбати житло не могли.

Дачний кооператив Сокіл-3 розміщений при трасі Львів-Шегині. Від неї до будиночка Старецьких іти пять хвилин. За металевою огорожею одноповерхова камяниця з мансардою на 50 кв.м і 6 сотих городу. Хата збудована у півтори цегли, поштукатурена в сірий і зелений кольори. На подвірї криниця, виноградник і деревяний туалет.

Господарі запрошують оглянути будинок. Просторий коридор, кімната та кухня обшиті вагонкою, душова обкладена плиткою. Деревяні сходи ведуть до мансарди. Стіни в ній також обшиті деревом.

Нам відразу тут сподобалося, каже Василь. Усе продумано до дрібниць, показує замасковані відкидні дверцята у підвал, комору, схованку для газового балона. Попередні власники залишили нам меблі у кухні, насос, який качає воду з криниці в бак. Нагріває її міні-бойлер, вмонтований над умивальником у кухні.

У вітальні Василь закидає дрова у пічку, обкладену темним кахлем. Єдиний мінус будинку, каже, що немає газу. Топлять дровами. У коридорі поставили електричний конвектор.

Подружжя три роки винаймало квартиру у Львові. Думали купити в кредит однокімнатну квартиру. Знайшли таку на околиці міста за $37 тис. 15 років мали б сплачувати банкові понад $400.

Ми могли взяти кредит на 20 тисяч, каже Василь. Однак за такі гроші у Львові можна було купити хіба кавалерку однокімнатну квартирку без коридору і вигод.

Квартири у селах поблизу Львова також виявилися недоступними. Сімя подумувала купити землю і збудувати невеличкий особняк.

За 15 тисяч в селі Муроване продавалася непогана ділянка 10 сотих, веде далі. Однак тоді нам довелося б одночасно сплачувати кредит в банку і будувати житло. Ще й винаймати квартиру. Вирішили, що й цей варіант не для нас.

В агентстві нерухомості молодим людям порадили придбати дачу. Маклери розповіли, що останнім часом багато сімей так вирішують житлове питання.

Порадили шукати будинок, розташований близько села і дороги. Дачні кооперативи, запевнили, в перспективі можуть приєднати до населеного пункту.

Ми обїздили Львів довкола, розповідають Старецькі. Оглядали будиночки, прицінювалися. Найдорожчими були дачі в селі Оброшине Пустомитівського району там є газ. Двоповерхову коробку пропонували за 24 тисячі доларів. Дешеві дачі в районі Рясне, біля фанерного заводу. Це майже в самому Львові за триста метрів міська маршрутка ходить. Але дачі там якісь сумні вулички вузенькі, темні, будиночки необжиті. Правда, дешеві однокімнатна хатка, збудована в одну цеглу, коштувала пять тисяч доларів.

Подружжя натрапило на оголошення про продаж дачного будинку в селі Бартатів. Власники дачі розповіли, що жили там два роки поспіль. Запевнили, що проблем з транспортом не буде взимку дороги від снігу розчищає трактор. Просили $19 тис.

Договір купівлі-продажу оформили за два дні, каже Василь. Послуги нотаріуса обійшлися у 500 гривень. Важче було отримати кредит у банку, бо дачних ділянок під заставу не беруть.

Старецькі заставили будинок батьків, що у Мостиському районі на Львівщині. Кредит оформили на сім років під 11,3% річних.

Перший місяць погасили 320 доларів, продовжує Василь. Усі наступні місяці платитимемо на два долари менше.

Сусіди по дачі втішили: сільська рада Бартатова хоче приєднати дачні кооперативи до села. Зараз збирають заяви від дачників. За рік-два житимуть не в дачному кооперативі, а в селі, переконане подружжя. Тоді зможуть відкрити номер будинку, зареєструватися. Сподіваються, що охочих там жити буде більше. Тоді й газ проведуть.

З весни обладнаємо хату вигодами каналізація тут уже проведена, ділиться планами господар. Пічку викинемо, зробимо парове опалення. Якщо газу не проведуть купимо електричний котел. Прокладемо водогін, поставимо гідрофер. А за кілька років добудуємо на першому поверсі велику ванну кімнату, вітальню і дві дитячі на другому.

Старицькі мають однорічного сина Владислава. Місяць тому, коли переїжджали на дачу, відвезли його до батьків.

Заберемо, коли вирішимо питання з опаленням, кажуть. Та й няню в селі знайти треба.

На роботу подружжя добирається своєю ладою. Інколи міжміськими автобусами. До вокзалу їдуть 20 хв. Міська маршрутка ще 15 хв. везе на роботу до центру Львова.

"Газета по-українські"