150 млрд.грн. з тумбочки

Тривалий час в медіа розганялася хвиля щодо повернення премій військовим у 30 тисяч гривень, яку раніше скасували. Я не тямлю у фінансах, проте вмію рахувати. Якщо йдеш в магазин, то в гаманці мають бути гроші. Звідки гроші на премії військовим?

Помітив, що тему з відновленням премій активно просувала «Євросолідарність», неодноразово висловлювався з цього приводу Разумков, який формально залишається в «Слугах», а фактично – давно в опозиції.

Врешті-решт парламент підтримав законопроект про відновлення преміювання військових. Всі щасливі – хіба ж шкода грошей для наших героїв. Щоправда, з’явився блокуючий заонопроект, процес преміювання загальмувався. Проте, головною перепоною стали не парламентські баталії, а питання: де взяти гроші?

Згадуваний Разумков в блозі УП пояснює: ці виплати – наш священний обов’язок, ми знайдемо гроші, скоротивши зарплати топ-чиновників. ОК. Де розрахунки?  Чи існує законодавча база для скорочення зарплат й премій топ-чиновникам? Колишній голова законодавчого органу про це – ані пари з вуст.

Його колега й голова профільного комітету Вадим Гетьманцев наводить цифри: ініціатори повернення премій внесли пропозиції щодо фінансових джерел, але це дасть лише 2,5 млрд.грн. А скільки потрібно? 150 млрд.грн. Ще раз: де взяти гроші?!

Не відкрию таємниці: нині Україна на утриманні західних партнерів. Все, що закладено в бюджет, узгоджено з нашими донарами. Чи узгоджували із ними додаткову статтю витрат у 150 млрд? Ні. Повертаємось до запитання: де взяти гроші? Якщо депутати керуються старим анекдотом, герой якого брав гроші «з тумбочки», то нехай вкажуть де знаходиться тумбочка.

Додаткових джерел надходжень не так багато: міжнародні кредити, чергові продажі держоблігацій, емісія грошей. Впевнений: додаткових кредитів з-за кордону не отримаємо, внутрішні займи на 150 млрд – це фантастика. Слід запускати верстат. Це курс під сотню, який з’їсть й цінність тих військових премій, й залишки заощаджень українців, й поховає фінансову систему та напівзруйовану економіку.

Чи не розуміли це популіст Разумков й ті, хто ініціювали повернення виплат без їхнього фінансового забезпечення? Все чудово розуміли. Але вони – непримиренні борці за владу. Цією історією Зеленського загнали у глухий кут: не підпише закон – ганьба й зрада, підпише – зганьбиться через руйнування хиткої економічної стабільності й гарантоване погіршення стосунків із партнерами.

Чи зганьбляться Разумков, ЄС та всі, хто розкручував «тему»?  Звісно ні. Їхні шанси прорватися до влади лише зростуть.