Державний статус російській мові потрібен для підстрахування

20% свою позицію пояснюють тим, що «звикли до росiйськомовного середовища,
i поява української викликає  певнi незручностi», 3,3% – небажанням вчити
українську, а 2,6% зізналися в тому, що їх просто дратує українська мова.

Водночас понад 70% з тих, хто підтримує  надання російській мові статусу
державної цілковито по всій країні, або в окремих реґіонах, зізнаються, що
особисто не відчувають жодних незручностей чи обмежень у вживанні
російської мови: 36% стверджують, що «можуть вiльно вживати росiйську мову
i реалiзовувати свої потреби в росiйськiй мовi i зараз, але на всякий
випадок хочуть пiдстрахуватися вiд можливих перекосiв держави в мовнiй
політиці», а 35,5% кажуть, що в «моєму реґiонi i зараз росiйськомовне
населення почувається нормально, але я чув, що в iнших реґiонах права
росiйськомовних порушуються».

Дані отримано під час  опитування громадської думки, проведеного з 5 по 18
грудня 2007 року, Фондом „Демократичні ініціативи” та фірмою „Юкрейніан
соцілоджі сервіс”. Методом інтерв’ю опитано 1800 респондентів, віком від
18 років із усіх областей країни. Статистична похибка вибірки не перевищує
2,3%. У регіони згруповано такі області:  Захід – Волинська, Закарпатська,
Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та
Чернівецька області; Центр та Північний Схід – Вінницька, Житомирська,
Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Чернігівська
області та  м. Київ; Південь та Південний Схід – Дніпропетровська,
Запорізька, Харківська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області;
Донбас та Крим – Донецька, Луганська області та АР Крим.