Луценко дотриндівся: правозахисники вимогають його відставки

Така заява керівника найбільшого правоохоронного органу держави, члена українського уряду, сформованого парламентською більшістю є черговим свідченням неприпустимо низького рівня правової культури міністра, вказує на загрозу юридичного популізму, підкреслює нерозуміння наqвищими посадовцями країни положень Конституції України та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

               Визнавши неконституційною існування смертної кари як виду покарання в Кримінальному Кодексі України, Конституційний Суд України в своєму рішенні №11рп від 29.12.1999 року вказав серед іншого (див.п.6), що «Смертна кара як вид покарання суперечить також статті 28 Конституції  України, відповідно до якої "ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню". Названа стаття відтворює положення  статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Відтак, закликаючи до відновлення смертної кари, Юрій Луценко виступає за легалізацію катувань, заборонених міжнародним правом та Конституцією України навічно без жодних обмежень та виключень. Особливо цинічно такі заклики звучать з вуст Міністра внутрішніх справ, у відомстві якого катування, приниження людської гідності та знущання над затриманими є щоденною практикою кожного територіального підрозділу МВС, про що існує безліч повідомлень в ЗМІ. 

               Відновлення смертної кари не лише не сумісне із задекларованим в Україні наміром інтеграції з ЄС, воно виключає навіть членство України в Раді Європи, оскільки суперечитиме приписами як Факультативного Протоколу №6, так і обов'язкового Протоколу №13 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованих ЗУ №3436-IV від 09.02.2006 року. Смертну кару неможливо відновити і після внесення змін до Конституції України, не порушивши при цьому міжнародні зобов'язання України, як країни, що приєдналася до Другого Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що стосується скасування смертної кари ЗУ від 16.03.2007 року №756-V, оскільки з моменту ратифікації цього Протоколу він розглядається як невід'ємна частина Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, який в свою чергу є одним із найважливіших міжнародно-правових документів в галузі прав людини. Нещодавно 19 березня 2008 року Верховна Рада України відхилила популістський законопроект, спрямований на відновлення застосування в Україні смертної кари, тоді за цей законопроект, проголосувало лише 49 народних депутатів із 450. Проте Юрій Луценко обирався до парламенту не від маргінальної політичної сили КПУ, а був Представником фракції парламентської більшості, які сформували український уряд.

   - Враховуючи велику загрозу міжнародному авторитетові України внаслідок безвідповідальної заяви Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В від 15.04.2008 року; 

   - розуміючи, що ця заява може бути витлумачена підлеглими пана Луценка як виправдання подальших катувань та інших форм поводження, забороненого Конституцією України;

   - усвідомлюючи, що в демократичному суспільстві публічні висловлювання чиновників, що представляють правоохоронні органи не можуть містити заклики до порушень засадничих прав та свобод людини ,

МИ:

1. Звертаємося до Прем'єр-Міністра України Юлії Володимирівни Тимошенко із вимогою публічно засудити висловлену міністром українського уряду позицію щодо необхідності відновлення смертної кари і внести до Верховної Ради України відповідно до Ст.19 ЗУ «Про Кабінет міністрів України» подання про звільнення Луценка Ю.В. з посади Міністра внутрішніх справ України.

2. Просимо Міністерство закордонних справ України публічно підтвердити прихильність України своїм міжнародним зобов'язанням в галузі прав людини, зокрема щодо поваги права людини на життя, свободу від катувань, інших видів жорстокого, нелюдського і такого що принижує людську гідність поводження та покарання.

3. Звертаємося до тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по розслідуванню фактів висвітлених в чисельних засобах масової інформації щодо можливих порушень чинного законодавства та прав людини Міністром внутрішніх справ України  Луценком Юрієм Віталійовичем з проханням дати оцінку заяві Юрія Луценко від 15 квітня 2008 року і рекомендувати Прем'єр-Міністрові України внести до Верховної Ради України відповідно до Ст.19 ЗУ «Про Кабінет міністрів України» подання про звільнення Луценка Ю.В. з посади Міністра внутрішніх справ України.

4. Закликаємо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніну Іванівну Карпачову  рішуче засудити публічну заяву Міністра внутрішніх справ щодо його підтримки ідеї відновлення смертної кари в Україні та звернути увагу Прем'єр-Міністра України на неприпустимість публічних закликів членів Українського Уряду до брутального порушення прав людини.

5. Звертаємося до усіх членів Громадської ради МВС України з питань забезпечення прав людини із пропозицією розглянути на своєму засіданні заяву Юрія Луценка від 15.04.2008 року та засудити її.

6. Звертаємося до відомого українського правозахисника, а нині Начальника Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ МВС України  Катерини Борисівни Левченко з проханням публічно відмежуватися від заяви Міністра Луценко про його підтримку ідеї відновлення смертної кари в Україні.

Просимо українські та міжнародні правозахисні організації підтримати цю заяву Вінницької правозахисної групи.

Координатор Вінницької Правозахисної Групи

Дмитро Гройсман