|
Шановні колеги журналісти!
Сьогодні відбулося чергове засідання РНБО. Ви чули вступне слово Президента країни. Він чітко сформулював позицію політичної влади України щодо захисту національного інтересу в ключових сферах розвитку. Перш за все, це стосується першого питання порядку денного – кризового стану внутрішнього ринку України.
РНБО, після тривалої дискусії за участю Прем'єр-міністра та інших членів Кабінету Міністрів, ухвалила рішення рекомендувати уряду низку заходів з метою вивести із нарощуваної кризи внутрішній ринок країни. Рішення це буде доопрацьовуватися з урахуванням досить багатьох критичних зауважень Президента та інших членів РНБОУ для того, щоб ми могли, всебічно характеризуючи кризові явища на внутрішньому ринку України, знайти такі інструменти і важелі впливу, щоб досить ефективно і швидко покращити економічну ситуацію всередині країни.
Для РНБО очевидно, що антикризові заходи уряду на даний момент не дали жодних позитивних ознак. Існує велика загроза руйнації макроекономічної рівноваги ринків. Це обумовлюється, найперше, неконтрольованим, галопуючим зростанням цін. Насамперед на продовольство та енергоресурси.
Відсутність енергійних, антиінфляційних дій уряду в останні тижні та недостатньо зрозуміла монетарна позиція щодо утиску грошової маси за відсутності активної валютної політики, все більше посилюють негативні процеси в економіці, загрожуючи стагфляцією.
Про це свідчить падіння темпів промислового росту, замовлень в будівництві, стагнація іпотечного ринку. Внаслідок цього ми спостерігаємо значний дисбаланс між попитом і пропозицією, стрімко росте індекс цін та інфляційних втрат в суспільстві. Суттєвою загрозою для національної безпеки України в цих умовах стали скандали навколо товарних ринків і падіння конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
На тлі росту імпорту, якість якого погано контролюється сьогодні, національний товаровиробник не отримав протекційних урядових заходів і, перш за все, інвестиційної підтримки. Тому він сьогодні практично не здатен захистити свій продукт від недобросовісної конкуренції, плюс зниження рівня тарифного і нетарифного захисту веде сьогодні до очевидної депресії аграрного ринку, виробництва товарів легкої промисловості.
У цьому плані незрозумілими і навіть небезпечними є ініціативи уряду скасувати низку пільг для сільгоспвиробників, не надаючи ніякої програми для їх підтримки (23 травня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який знаходиться на підписі у Президента).
Уряду варто негайно оцінити ту обставину, що ціни на продовольство за рік зросли на 53%. Це зобов'язує уряд до модернізації своєї політики в напрямку швидкого сприяння розвитку аграрних технологій, які можуть надати національній економіці новий конкурентний статус на світових ринках.
Всі ці критичні та негативні явища щодня кладуться у споживчий кошик наших громадян. Саме тому вони все менше довіряють політикам і уряду. У нас з урядом спільне завдання – не допустити розчарування у здатності держави захистити громадянина від криз та забезпечити його максимальною підтримкою владних ресурсів.
Уряд, який зараз все більше занурюється у політичну боротьбу за електоральні рейтинги та міфічні переваги, не враховує у формуванні політики внутрішнього ринку кризу глобальної економіки, яка вже безпосередньо гальмує розвиток господарства України.
РНБО, аналізуючи стан внутрішнього ринку та дії уряду в цьому напрямку протягом останніх тижнів, усвідомлює серйозну неефективність політики уряду в забезпеченні саме національних інтересів.
Це відсутність чіткої і ясної програмної політики захисту внутрішнього ринку та його адаптації до вимог Світової організації торгівлі.
Це відсутність скоординованості, а часто і логіки, у врегулюванні найбільш вразливих аспектів внутрішнього ринку.
Уряд до цього часу не заявив, що він бере на себе відповідальність за кризовий менеджмент в умовах нарощуваної інфляції та кризу національного товаровиробника. Це може свідчити про відсутність у нього ясної та чіткої антикризової програми дій.
Дискусія на РНБО також чітко засвідчила про тенденції системної кризи державного урядового управління економікою і, найперше, державним сектором. Прикладом цього може бути збитковість колись могутньої природної монополії НАК «Нафтогаз України», навіть «Укртелекому», та низки пріоритетних і провідних підприємств, особливо в сфері авіаційної галузі.
У цьому зв'язку очевидно, що для уряду є оптимальним прийняти до виконання Послання Президента до парламенту як стратегічний документ для подолання кризи та переходу до режиму стабільного економічного росту. У ньому чітко сформульований соціально-економічний план розвитку України на найближчий період.
Тому РНБО зобов'язала Кабінет Міністрів забезпечити безумовне виконання Указів Президента, виданих на основі рішень РНБО, саме як антикризових заходів. Принципово важлива в цій ситуації негайна розробка і подання до Верховної Ради України Податкового кодексу, який має запрацювати у 2009 році.
З метою захисту національного товаровиробника і забезпечення національної безпеки уряд в тримісячний термін має затвердити стратегію реалізації потенціалу членства України у СОТ.
Ця стратегія має визначити головні пріоритети економічного розвитку країни з ключовою ідеєю – держава всіма своїми ресурсами, перш за все, має захистити і забезпечити підтримку національного товаровиробника.
Для захисту внутрішнього ринку ми сьогодні рекомендували внести швидкі зміни до Закону «Про ціни і ціноутворення» та до інших законодавчих актів. Принципово важливо для уряду є і необхідність термінової розробки Програми розвитку конкуренції на період до 2012 року. Одночасно ми рекомендуємо уряду запровадити так звані «зелені» та незаборонені в СОТ «жовті» скриньки – тобто опосередковане субсидування для підтримки національного товаровиробника.
Треба відкрити мережу фінансових державних установ для забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку національної економіки. Вкрай важливим є розробити і зробити некорумпованою та життєздатною систему заохочування національних виробників для розширення частки експорту високотехнологічної продукції.
Принципово важливим РНБО вважає забезпечення розвитку інвестиційно-інноваційної економіки. Тому уряду поставлено жорстке завдання розробити у тримісячний строк та затвердити стратегію розвитку державних банків, державних кредитно-фінансових установ та інших державних інституцій, а також план заходів щодо її реалізації.
Президент переконаний, що виконання урядом рішень РНБО гарантує встановлення вкрай необхідних і прозорих правил гри на національному ринку. Це дозволить відновити підприємницьку та інвестиційну довіру до уряду, особливо у західних інвесторів, які проявляють все більше стурбованості спробами уряду в односторонньому порядку вийти із взаємних інвестиційних угод, що несе в собі не лише економічні, а й політичні ризики.
Треба брати приклад з інших країн, які завжди принципово і жорстко захищають інтереси своїх інвесторів, розглядаючи їх як найбільш важливий актив розвитку.
Другим питанням РНБО стала проблема високої енергоємності національної економіки. У порівнянні з країнами-конкурентами, наші показники у 2-3 рази гірші. Мені здається, що уряд в цьому плані не володіє достовірним прогнозом щодо зростання цін на енергоресурси на світових ринках. Відсутність його реакції, яка може бути зосереджена у певній антикризовій енергетичній програмі, засвідчує його неготовність до викликів, пов'язаних із енергозалежністю від однієї держави.
Тому відсутність системної політики, спрямованої на розв'язання проблеми диверсифікації джерел енергопостачань, робить наші підприємства аутсайдерами глобальних ринків. На жаль, уряд не бачить, що реакція національних товаровиробників на цей виклик є неадекватною, що конкурентоспроможність досягається обмеженням рівня зарплат, економії на модернізації існуючих потужностей, ухиленням від податків. Це небезпечно для розвитку країни і відбивається на нашому спільному добробуті.
На основі цього РНБОУ схвалила концептуальні засади державної політики енергоефективності, з якими ви зможете ознайомитися після доопрацювання проектів рішень, які були сьогодні обговорені.
Кабінету Міністрів дано низку доручень, мета яких – створити цільову програму енергоефективності національної економіки; забезпечити низку енергозберігаючих заходів населенням; ще в цьому році затвердити Положення про державний фонд енергозбереження; створити державну систему моніторингу показників енергоефективності; забезпечити формування єдиного енергетичного балансу; провести енергетичний аудит підприємств і природних монополій, ЖКГ.
РНБО наполягає, щоб уряд, починаючи з 2008 року, готував та оприлюднював щорічну доповідь з питань реалізації державної політики енергоефективності.
У цьому контексті дуже важливою була дискусія про проблеми розвитку вугільної промисловості, як одного з найбільш потужних модераторів енергетичної безпеки країни.
РНБО констатувала, що уряд не забезпечує видобуток вугілля відповідно до потреб вітчизняної економіки, перш за все – вітчизняної металургії та електроенергетики. Уряд також надто пасивно займається реструктуризацією вугільної промисловості, що формує державне і кризове джерело як економічних, так і соціально-економічних проблем у шахтарських регіонах.
РНБО висловила надзвичайну стурбованість тим, що проблеми безпеки праці в шахтах не лише не вирішуються, але і мають тенденції до погіршення. Це вже призвело до того, що Україна за кількістю трагедій на шахтах займає одне з перших місць у світі. Це прямий виклик сьогодні. І уряд має його прийняти і дати відповідь реальною конкретною програмною роботою.
Рішення РНБО якраз і зорієнтовані на вирішення цих проблем. Вони посилюють концепцію реформування вугільної галузі і пропонують для уряду програму переходу від державного управління до суто ринкових методів господарювання в цьому секторі економіки.
Водночас уряд має забезпечити контроль за дотриманням власниками шахт чітких умов приватизаційних угод, передусім у сфері безпеки праці, надання соціальних гарантій шахтарям та їхнім родинам, реалізації природоохоронних програм. Все це має супроводжуватися чітким виконанням закону та його застосуванням до порушників.
І ще одне, принципово важливе питання, яке викликало досить глибоку дискусію на засіданні РНБО. Воно пов'язане із розвитком вітчизняного авіабудування. На жаль, ми втратили серйозні позиції на ринках авіаційної техніки і технології.
Це, мабуть, одна з найбільших втрат для уряду, який надто мляво, непослідовно і непрофесійно реагує на стагнацію авіапрому і, фактично, банкрутство окремих, колись потужних серійних підприємств. Призупинено серійне виробництво літаків, не виконуються міжнародні контракти на поставку літаків. Це дошкульно б'є по іміджу держави та завдає їй серйозних фінансових збитків. Висококваліфіковані фахівці змушені масово покидати заводи і КБ, практично не виконується державна комплексна програма розвитку авіаційно-промислового комплексу до 2010 року.
Тому РНБО дала невідкладні і конкретні доручення щодо термінової підготовки та прийняття Стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості та цивільної авіаційної техніки на період до 2020 року та сформувала цілу низку стратегічних і тактичних заходів, які зобов'язують уряд зосередити весь свій інтелектуальний та спеціалізований кадровий ресурс для подолання кризи авіаційної галузі, забезпечення її стратегічної модернізації для відновлення конкурентоспроможності національної авіапромисловості. Для цього мають бути забезпечені прискорені інноваційні програми. Включення у політику управління урядом галуззю високих наукоємних технологій, укладання нових угод про стратегічне партнерство з іноземними інвесторами.
Все це в сукупності має повернути Україні статус провідної літакобудівної держави і одночасне використання наукових досягнень у цій сфері для впливу на модернізацію національної промислової політики та швидкого переходу до економіки знань як при стратегічному плануванні економічного розвитку, так і в реальній практиці нової політики протекції національного товаровиробника.
Шановні колеги журналісти. Сьогоднішня дискусія в РНБО на чолі з Президентом продемонструвала високий актив і потенціал оцінок щодо причин змісту та наслідку кризових явищ в найбільш провідних секторах української економіки. Президент України надзвичайно чітко і компетентно сформулював сценарій економічних пропозицій уряду для подолання кризи на внутрішньому ринку, у провідних галузях економіки та кризи державного управління.
Було засвідчено, що сьогодні в країні є досить високий ресурс інтелектуальних управлінських і політичних можливостей, щоб допомогти уряду, а в необхідних випадках і зобов'язати його перейти до програми системних інноваційних реформ у всіх спектрах, які стосуються національної безпеки та оборони України.
http://www.president.gov.ua/news/10150.html
|
