Богатирьова повідомила парламенту та уряду, що хвороба мозку не лікується компліментами

Лідери країн великої вісімки на Хоккайдо визнали, що сучасний світ ввійшов в тривалу енергетичну, фінансову і продовольчу кризи. Задача кожної країни, окремої нації – зосередитися на пошуках нових технологій і ресурсів для забезпечення ефективного розвитку. Це завдання, перш за все, для політичної влади. Вона має бути відповідальною перед суспільством і готовою професійно, оперативно реагувати та випереджати фундаментальні виклики і загрози для національної безпеки України. Це, одночасно, історична місія і для української політичної еліти, що отримала владу. Саме в цьому напрямку треба шукати порозуміння із опозицією. Тут не може бути поділу на „своїх” та „чужих”, і не варто очікувати на чиїсь невдачі та провали. Потрібно шукати консолідацію і діяти спільно. Швидко та рішуче класти на олтар національних змагань не войовничі амбіції, а інтереси держави та її народу.

Відтак ситуація, що склалася у парламенті, не може не викликати занепокоєння. Очевидна гостра необхідність пошуку ефективних розв’язок парламентсько-урядової кризи, як і деформації політичної системи в цілому. Стає наочним факт втрати темпів національного розвитку та відчуття конвертації політичної кризи в тривалу економічну. Треба взяти до уваги, що Україні може і не вистачити достатніх ресурсів для подолання цих негативних наслідків. Головне, у нас обмаль часу у відновленні стратегічної конкурентоспроможності.

Країна, її політичний режим, парламент не можуть функціонувати, коли триває стала суперечка про законодавчу більшість. Це створює умови для повномасштабної легітимаційної кризи правлячої коаліції, парламенту і уряду. Не може бути апріорі ефективним уряд та його політика, що не спирається на стабільну законодавчу більшість. Сучасна реальна політика не терпить будь-якої віртуальності, законодавчого вакууму, дефіциту політичної волі. Неможливо вилікувати хворобу мозку компліментами, що він здоровий і розумний.

В цьому сенсі останні дні сесії парламенту не виправдали очікувань виборців на відтворення стабільності, розв’язання кризи політики, вирішення питання дефіциту ефективної влади. Вкотре турбує трибунний протест владної коаліції, що деформує представницьку демократію. І чи варто нагадувати, що благими намірами вистелена дорога до пекла? Ухвалення змін до Державного бюджету є не лише питанням конституційної відповідальності Уряду за фінансово-економічний стан розвитку країни, але і своєрідним вотумом довіри до нього. У будь-якій демократії сучасного світу Уряд не може свідомо уникнути цього процесу та відмовитись від публічного захисту своєї позиції. Це, фактично, відмова від демократії. Ухвалення ж змін до Державного бюджету саме в цей час, може стати фактором політичної стабілізації, оптимальним способом розв’язання парламентсько-урядової кризи.

Я всіляко підтримую Уряд в його оптимізмі щодо збереження коаліції та в зусиллях знайти макроекономічні чинники наповнення дохідної частини Державного бюджету. Але Уряд – це публічний демократичний інститут, який не є самодостатнім в демократії. Він завжди приречений чути критику на свою адресу і змушений надавати звіт щодо своєї діяльності. Інше – може призвести до псевдодемократії, до маніпуляцій її цінностями. Тому, Кабінет Міністрів, як основний штаб коаліційної більшості, зобов’язаний відкрито вступити в діалог із опозицією, яка вимагає його звіту. Це також стало би одним із принципово важливих чинників для політичної стабільності в Україні. Це альфа і омега представницької демократії.

Криза парламентсько-урядової коаліції є викликом для Уряду і національної стабільності. Оцінку діяльності Кабінету Міністрів, треба давати за результатом відкритого і чесного обговорення в сесійному залі його політики. В такому разі до цього процесу долучиться і суверен, який, шляхом виборів, по суті найняв Уряд на роботу.

Саме українському суспільству, зовнішньому світу, інвесторам потрібно послати абсолютно чіткий і ясний позитивний сигнал, що Уряд стабільний і дієво працює, парламентсько-урядова коаліція ефективно законотворить.

На шляху в єдину Європу ми зобов’язані виховувати традиції представницьких демократій. Вони демонструють, що Уряд, який не спирається на законодавчу більшість та не має її законодавчої підтримки, не може діяти ані ефективно, ані легітимно. В такій ситуації у виборців та інвесторів постійно виникає питання про майбутнє цієї гілки влади. Тому парламентська коаліція і Кабінет Міністрів мають взяти на себе відповідальність за подолання кризи своєї діяльності шляхом демократичного конституційного діалогу на парламентській трибуні та відмовитись від її блокування під будь-якими надуманими приводами.

Світ щодня змінюється. Україні потрібна сильна, ефективна легітимна влада. Це єдиний золотий вексель, який сьогодні може бути покладений на депозит української демократії. Проблема недосконалості чинної політичної системи, її незбалансованість, інституційні та процедурні механізми виходів із парламентської кризи не можуть використовуватись як детонатор до існуючих та нових криз. Влада має спрямовувати свої зусиллі не на забезпечення і утримання влади за будь-яку ціну, а на пошуки надійних і досконалих інструментів забезпечення добробуту кожному громадянину і національного прогресу. Треба відмовитись від маніпуляцій та інтриг задля реалізації спільної мети – побудови сильної української державності.

Секретар РНБОУ Р. Богатирьова