МВС пояснило як забиратиме майно неплатників штрафів

П Р А В О В І   П І Д С Т А В И

стягнення на майно боржника у разі несплати штрафів

за скоєння адміністративних правопорушень

 

Відповідно до ст. 307 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Крім того частина друга ст. 308 КУпАП, передбачає що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі -Закон) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Пункт 6 частини другої ст. З Закону передбачає, що державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пп. 3.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 (далі - Інструкція), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення та в інших випадках, передбачених законодавством (зокрема ст. 308 КУпАП).

Згідно пп. 3.3.1. Інструкції постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців. Перебіг строків починається з дня винесення відповідної постанови.

Ст. 4 Закону заходами примусового виконання рішень визначено, зокрема, звернення стягнення на майно боржника.

Державні виконавці у здійсненні виконавчого провадження користуються правами, передбаченими ст. 5 Закону, зокрема, правом накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством, та залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Главою 5 Закону України „Про виконавче провадження" визначено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Зокрема, відповідно до частини шостої ст. 50 Закону, якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Відповідно до ст. 55 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

-винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

-   винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

-   винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

-   проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частина сьома цієї статті передбачає, що вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту.

Наступними етапами є оцінка майна боржника (ст. 57 Закону) та реалізація майна, на яке звернено стягнення (ст. 61 Закону),

Інструкція про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби під час примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), затверджена спільним наказом МВС та Міністерства юстиції від 25.06.2002 № 607/56/5.

 

Управління юридичного забезпечення

МВС України