ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГОЛОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ ВАСИЛЯ КОСТИЦЬКОГО.
Наприкінці минулого тижня у засобах масової інформації було розміщено ряд повідомлень про обшук квартири координатора Вінницької правозахисної групи Дмитра Гройсмана. З Інтернет-джерел стало відомо, що обшук проводився з приводу розслідування кримінальної справи за поширення порнографії у Інтернет-ресурсі «Живий журнал».
У зв’язку з цим, не тільки за своїми посадовими обов’язками, але як батько, вчений і як людина я проти порнографії та хотів би висловити свою стурбованість щодо правового регулювання відносин, пов’язаних із зберіганням порнографічної продукції.
У вересні минулого року внесено зміни до статті 301 Кримінального кодексу України, у результаті яких було запроваджено кримінальну відповідальність не лише за створення та розповсюдження, а й за зберігання порнографічної продукції.
У відкритій заяві, оприлюдненій у червні 2009 року, я зазначив необхідність відтермінувати прийняття Закону України «Про внесення змін до статті 301 Кримінального Кодексу України», оскільки його впровадження потребує додаткового нормативно-правового забезпечення та розробки механізму можливого застосування норм цього Закону з тим, аби не допустити порушення конституційних прав і свобод громадян. Проте тоді ніхто не відреагував на мої слова: ні журналісти, ні громадськість, ні представники органів державної влади. Отже маємо проблему, за якої жодна людина не є застрахованою від відповідальності за зберігання порнографічних матеріалів, про існування яких у своєму комп’ютері вона може й не здогадуватись.
Перш за все, слід чітко розуміти: із внесенням змін до статті 301 Кримінального кодексу України з’явилась загроза неконтрольованого втручання у життя будь-якої особи.
По-друге, сьогодні немає належних технічних засобів, які дозволяють перевірити: чи має людина безпосереднє відношення до зберігання порнографії на електронних носіях, чи відповідні матеріали були завантажені на комп’ютер без відома власника.
По-третє, в умовах реалізації ст. 301 Кримінального кодексу в Україні мають бути затверджені відповідні нормативно-правові документи, які б дозволили відмежувати один вид продукції від іншого. Мова йде, зокрема, про «Критеріїв віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, а також переданих та отриманих комунікаційними лініями повідомлень та матеріалів до продукції порнографічного характеру».
З врахуванням цих обставин Національною комісією проведено масштабну роботу. До підготовки проекту Критеріїв залучались експерти з різних галузей знань та сфер наукової діяльності. У 2009 році розробка відповідного документу була завершена. Наступним кроком мало бути його узгодження з науково-дослідними установами та органами державної влади. Критерії були подані на розгляд секції судової мистецтвознавчої експертизи НКМР з проблем судової експертизи, проте, після піврічної затримки у розгляді та наступної відмови, Національна комісія своїм рішенням затвердила Рекомендації, сформовані на основі змісту цих Критеріїв.
Наразі маємо складну ситуацію з недосконалістю як методичної, так і нормативної бази для проведення експертизи продукції порнографічного характеру. Проте державні органи, які безпосередньо застосовують ці норми, не реагують на пропозиції Національної комісії визначити згадані Критерії обов’язковими для використання.
Сподіваюсь ближчим часом дізнатися з офіційних інформаційних джерел, що насправді трапилося з правозахисником Д. Гройсманом.
Одночасно змушений визнати, що недосконала правова норма, яка передбачає кримінальну відповідальність за зберігання порнографії, в умовах відсутності нормативно-методичних механізмів її реалізації, може призвести до зловживань і порушень прав людини і громадянина.
