У Львові засновника благодійного фонду безпідставно тримають за гратами

В ході розгляду доволі звичайної господарської цивільно – правової суперечки про грошову позику проти Шерстюка 29.04.11 раптом було без жодних документальних підстав порушено кримінальну справу за ст. 190, п.4, хоч впродовж попередніх двох місяців прокуратура двічі виносила рішення про відсутність підстав для порушення справи.

 

В той же день Івана Шерстюка було незаконно затримано працівниками Личаківського РУ ГУ МВС України у м. Львові (слідчий – Дембовський О.В.) як «свідка, який ухиляється від слідства», хоч до цього його жодного разу не запрошували для дачі показів. Після багатогодинного безпідставного утримання під вартою Шерстюку повідомили, що він вже не свідок, а підозрюваний, та постановою слідчого затримали ще на три доби. Після цього на вимогу слідчого Личаківський районний суд виніс безпрецедентну ухвалу – задовольнив клопотання слідства про продовження утримання Шерстюка під вартою на тій підставі, що «суду надано недостатні відомості щодо особи підозрюваного». На цій сміхотворній та незаконній підставі Іван Шерстюк досі перебуває у Львівському СІЗО, і може провести там багато місяців – принаймні, саме цього вимагає слідчий.

 

Реальні «підстави» затримання Івана Шерстюка стають зрозумілими, якщо врахувати, що перед порушенням справи з Шерстюком зустрічались працівники Львівського УБОЗ на чолі з полковником Думою, і в ультимативній формі, з погрозами, вимагали від нього задовольнити вимоги іншої сторони господарської суперечки, з якими Шерстюк не погодився. Тоді після втручання адвокатів УБОЗівці на якийсь час припинили тиск, однак «на прощання» пообіцяли «закрити» Шерстюка так надовго, доки він не виплатить астрономічну суму 100 тисяч долларів... Таким чином, корупційний та замовний характер справи більш ніж очевидний, а Іван Шерстюк фактично утримується у Львівському СІЗО як «заручник» з метою вибити з нього величезний хабар.

 

Зараз утримання Шерстюка під вартою оскаржено у апеляційному суді, а ціла низка громадських об’єднань та діячів з України та Польщі звернулась до міністра МВС України та Генерального Прокурора України з вимогою розслідувати протиправні дії львівської міліції та покарати винних у використанні правоохоронних органів як інструменту рекету.

 

ДОВІДКА: Іван Миколайович ШЕРСТЮК, 1980 р.н., мешкає у Львові, магістр психології, докторант Польської академії наук, засновник міжнародного благодійного фонду «Відкритий діалог», відомий організацією міжнародних спостережних місій на виборах в Україні, Росії, Грузії та Казахстані; у 2010 р. балотувався до обласної ради від Громадянської партії «Пора».

____________________

"Центр кримінологічних досліджень" звертається до міністра внутіршних справ з вимогою втрутися у ситуацію. 
 

Шановний Анатолій Володимирович!

 

Приводом для звернення до Вас, як до Міністра Внутрішніх Справ України з цією скаргою на неправомірні дії працівників Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області щодо затримання Шерстюка Івана Миколайовича та тримання останнього в Личаківському РВ в супереч вимогам КПК України та його волі, послугувало наступне:

1. 28.04.2011р. працівниками відділу БЕЗ Личаківського РВ Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області затримано в Івано-Франківській області гр. Шерстюка І.М., який перебував там у справах.

З вказаного виникає ряд запитань, а саме, що в Івано-Франківській області 28.04.2011р. робили працівники Личаківського БЕЗ Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області, і яке вони мали право затримувати саме в Івано-Франківській області Шерстюка І.М. ?

2. Свої пояснення щодо затримання Шерстюка І.М. працівники Личаківського БЕЗ, як це випливало з усних пояснень Шерстюка І.М. пояснювали тим, що таке затримання і фактичне доставлення вони вчиняють на підставі письмового доручення слідчого Личаківського РВ ЛМУ Дембовського О.В., яким приблизно 14.04.2011р. було винесено по факту постанову про порушення кримінальної справи за заявою гр. Веремеєнко В.

З цього вбачається, що Шерстюк І.М. перебував під час затримання в статусі свідка, що засвідчується також протоколом від 29.04.2011р. про допит Шерстюка І.М. як свідка.

3. Відвідавши 9-00 год. 29.04.2011р. Личаківський РВ ЛМУ, мені працівниками Личаківського БЕЗ при наявних підтверджуючих мої повноваження документах не було надано змоги побачитися з Шерстюком І.М.

Вказану змогу я отримав лишень після відвідин керівника слідчого відділу вказаного Личаківського РВ, за що йому честь і хвала.

Як повідомив мені Шерстюк І.М. при затриманні в нього були вилучені два мобільних телефони, для того, щоб Шерстюк І.М. не мав змоги спілкуватися з адвокатом. Також, як було повідомлено мені Шерстюком І.М. працівники Личаківського БЕЗ застосовуючи руки та моральний тиск, в супереч його волі та його згоди тримаючи за руки привели та посадили в автомобіль, і привезли у м. Львів до Личаківського РВ ЛМУ.

Протокол про вилучення у свідка двох мобільних телефонів не складався.

Вказана інформація була надана мені самим Шерстюком І.М., з яким я після тривалих наполягань та за втручанням начальника слідства Личаківського РВ мав короткотермінове побачення в коридорі Личаківського БЕЗ.

Також, як було повідомлено мені моїм підзахисним і зокрема працівниками Личаківського БЕЗ, оскільки слідчого який веде таку фактову справу застати в першій половині дня 29.04.2011р. на місці не вдалося, повідомлено було, що Шерстюк І.М. перебуває в статусі свідка, і знаходиться в райвідділі за власним бажанням. Спілкуючись з своїм підзахисним, останній мені повідомив, що його силою утримують в райвідділі, не випускають в туалет, і пояснюють йому, що мовляв то чекають начальника Личаківського РВ, то чекають слідчого.

На моє запитання до начальника Личаківського БЕЗ та до його заступника начальника Личаківського БЕЗ про те, чи складено протокол затримання Шерстюка І.М., і на якій підставі його утримують в супереч його волі, останні повідомили, що Шерстюка І.М. ніхто не затримував, що він сам виявив бажання приїхати в супроводі працівників Личаківського РВ з Івано-Франківської області до Личаківського РВ, який знаходиться у м. Львові.

4. Доцільно також зауважити, що тим самим Личаківським РВ ЛМУ у цьому ж таки році двічі виносилися останови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Шерстюка І.М. за заявою гр. В.Веремеєнко.

Вказані відмовні постанови виносилися 08.02.2011р. та 05.03.2011р.

Копії вказаних заяв долучаються до цієї скарги.

Однак це для Личаківського РВ не перешкода, для того, щоб вже 29.04.2011р. близько 20-00 год. порушити за цією ж заявою гр.. В.Веремеєнко кримінальної справи стосовно Шерстюка І.М.

5. Як вбачається з вищенаведених дій, які були вчинені працівниками Личаківського БЕЗ, свідка було доставлено силою з Івано-Франіквської області до районного відділення міліції, і це за письмовим дорученням слідчого.

А які ж це такі підстави були у слідчого надавати таке письмове доручення працівникам Личаківського БЕЗ для того, щоб свідка Шерстюка І.М. привести силою, який не ухилявся, і не переховувався від слідчого, і відносно якого не було порушено кримінальної справи ? Адже згідно норм КПК України є статус свідка, статус підозрюваного та статус обвинуваченого, і саме визначення такого статусу, як статус свідка

6. Привезли працівники Личаківського БЕЗ Шерстюка І.М. з Івано-Франківської області до Личаківського РВ 28.04.2011р. близько 22-00 год., де Шерстюк І.М. перебував з 22-00 год. 28.04.20011р. до 2-00 ранку 29.04.2011р.

З 2-00 год. ночі до 7-00 год. ранку 29.04.2011р. Шерстюк І.М. перебував в квартирі одного з працівників Личаківського БЕЗ ?

З 8-00 год. ранку до 21-45 год. 29.04.2011р. Шерстюк І.М. перебував в Личаківському БЕЗ.

Лише о 21-45 год. 29.04.2011р. відносно Шерстюка І.М. ст. слідчим Домбовським О.В. було винесено постанову про порушення кримінальної справи за ч.4 ст. 190 КК України, і відразу складено протокол про затримання Шерстюка І.М. на три доби.

22-00 год. 29.04.2011р. Шерстюка І.М. помістили в КПЗ Личаківського РВ ?, і лише на наступний день 30.04.2011р. близько 11-00 год. Шерстюка І.М. було поміщено в ІТТ Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області.

Дозвіл на побачення з підзахисним ст. слідчим мені було видано  близько 16-30 год. 04.05.2011р., а відвідати свого підзахисного в ІТТ мені вдалося лише 05.05.2011р. провівши в коридорі Львівського міського управління міліції близько двох годив в очікуванні резолюції керівника Львівського міського управління, яку він повинен був поставити на дозволі слідчого про надання мені можливості бачитися з Шерстюком І.М.

04.05.2011р. Шерстюк І.М. було оголошено голодування, у зв’язку з тим, що порушувалося його право на вчасну правову допомогу та на захист.

7. Як про це вище повідомлялося, справа відносно Шерстюка І.М. яка була порушена лише близько 20-00 год. вечора 29.04.2011р., порушена за заявою гр.. В.Веремеєнко про те, що вона передала кошти Шерстюку І.М., і він такі кошти їй не повернув.

З вказаного, як на мою думку, вбачається цивільно-правовий спір між вищевказаними особами, але аж ніяк не кримінальний злочин.

З цього приводу доцільно звергнути увагу на вимоги ст. 106 КПК України, відповідно до якої, орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:

1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання чи перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особи підозрюваного.

Відтак, як це випливає з вищенаведених дій працівників Личаківського РВ  не було і досі немає жодних підстав перелічених в ст. 106 КПК України, для примусового тримання мого підзахисного з 28 по 30.04.2011р. включно в Личаківському РВ, в супереч його волі, тим більше перебуваючи в статусі свідка з 28.04.2011р. по 21-45 год. 29.04.2011р.

8. Відповідно до вимог ст. 106 КПК України орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою статті 21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.

Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання.

Натомість такого протоколу ні 28.04.2011р. ні 29.04.2011р.  до 21-45 складено не було, а відтак виникає запитання, які правові підстави були в працівників Личаківського РВ тримати в приміщенні Личаківського РВ свідка Шерстюка І.М. в супереч вимогам КПК України та в супереч його волі.

9. Відповідно до вимог ст. 115 КПК України, слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану у вчинені злочину, за підставами і в порядку, передбаченими статтями 106, 106-1 і 107 цього Кодексу.

Статті 106, 106-1 та 107 передбачені для затримання підозрюваного у вчиненні злочину.

Відтак вказані статті КПК України не мають жодного відношення до статусу свідка в якому з 28.04.2011р. до 21-45 год. 29.04.2011р. перебував Шерстюк І.М.

З цього приводу слід зауважити, що відповідно до вимог ст. 166 КПК України, якою аргументовано порядок виклику свідка для допиту, свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку свідкові, а в разі його тимчасової відсутності - кому-небудь з дорослих членів його сім'ї, житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів чи адміністрації за місцем його роботи. Свідок може бути викликаний також телеграмою або телефонограмою.

Натомість, як це мені було повідомлено моїм підзахисним такої повістки чи телеграми він не отримував.

Статтею 167 КПК України передбачено порядок допиту свідка.

Натомість, затримання свідка, і утримування його в супереч його волі, в жодній статті ні КПК України ні Конституції України не передбачено.

Поряд з цим ст. 106 КПК України також передбачено оскарження такого затримання.

З огляду на вищенаведене та керуючись ст.ст.106, 106-1, 107, 166, 167, 165-2 КПК України,

прошу:

 

1. Провести силами Міністерства внутрішніх справ України ретельну перевірку по фактам викладеним у цій скарзі.

2. Під час проведення такої перевірки, відібрати пояснення в працівників Личаківського БЕЗ та в ст. слідчого Личаківського РВ Дембовського О.В. з приводу затримання 28.04.2011р. Шерстюка І.М., з приводу письмового доручення, а також з приводу усіх інших процесуальних порушень, яких свідомо як на мою думку припустилися працівники Личаківського БЕЗ та слідчий.

3. За результатом розгляду цієї скарги, прийняти законне та обґрунтоване рішення, яким задоволити мою скаргу, та вжити відповідні заходи реагування до осіб, винних у вище перелічених порушеннях.

4. Про результат розгляду цієї скарги прошу Вас Анатолій Володимирович повідомити мене письмово за власним підписом.

 

Додаток: на    арк. (завірена копія виписки з договору від 29.04.2011р. та копії відмовних постанов від 08.02.2011р. та 05.03.2011р.).

 

"Центр криміналогічних досліджень"