Іноземці нам допоможуть зберегти Київ

Комітет з всесвітньої спадщини на своїй 35-й сесії вирішив закликати Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами. «Комітет … наполегливо просить Країну-учасницю (Україну) визначити захищену зону в центральному Києві якомога скоріше», - така заява міститься у рішенні Комітету з всесвітньої спадщини, яке ухвалено 29 червня 2011 року у Парижі.

Також цим рішенням Комітет наполегливо просить Україну посилити регуляторні та практичні механізми, щоб належним чином виконувати законодавство щодо збереження історичного центру.

Таке рішення було прийнято на основі аналітичних звітів моніторингових місій експертів ЮНЕСКО/ІКОМОС, котрі працювали в Україні у 2009 та 2010 роках. Незважаючи на прохання ЮНЕСКО, влада України саботує встановлення меж історичного центру Києва і не виробила план з управління об’єктами всесвітньої спадщини на території Києва.

Експерти ЮНЕСКО констатують, що Україна не може надати тих документів та даних, котрі ця організація просить уже не перший рік. Так, зокрема, у резолюції Комітету з всесвітньої спадщини щодо України ця міжнародна інституція висловлює жаль, що Україна зволікає з наданням надзвичайно важливих документів з питань охорони культурної спадщини. Так, ЮНЕСКО у відповідь на своє прохання не отримало від України достатньої інформації щодо низки об’єктів, котрі будуються і котрі ця організація просила зупинити. Мова йде про ряд будівництв у буферній зоні Софійського собору, зокрема, про будівництво за адресою: вул. Гончара 17-23. Очевидно, що українським чиновникам нема чого сказати ЮНЕСКО, оскільки будівництва тривають.

Експерти ЮНЕСКО та ІКОМОС також констатують, що Україна, попри звернення до неї, не зробила дослідження ландшафту у зоні Києво-Печерської Лаври. Можлива причина – тоді б було викрито ті протиправні зміни, які здійснила не території пам’ятки УПЦ (МП).  Також Україна не надає плану консерваційних робіт, котрі зараз тривають навколо і усередині Андріївської церкви. Ймовірним поясненням тут є факти надзвичайно тривожного стану, в якому знаходиться сама церква через забудови навколо неї. Аналогічна ситуація склалася з Дальніми печерами Лаври –Україна досі не надала жодних документів з приводу їх відновлення та збереження.

Комітет з всесвітньої спадщини складається з 21 країни, котрих вибирає Генеральна асамблея країн-учасниць Конвенції з охорони культурної спадщини. Комітет відповідає за впровадження Конвенції, контролює виконання Конвенції та розподіляє фінансову допомогу.