Експерт розповіла, чому Україна завалена сміттям

“Система поводження з відходами в Україні в занепаді. Причин цьому було багато — і низька пріоритетність цієї проблеми на державному рівні, і неналежна діяльність ліквідованого ДП "Укрекокомресурси", і бездіяльність мерів міст, на яких покладено обов’язок організації збирання та утилізації відходів, і навіть недостатня проінформованість громадян щодо шкоди, яку приносять відходи”, — сказала вона.

Експерт зазначила, що за даними Мінрегіонбуду, в Україні за 2016 рік (без урахування даних АР Крим та м.Севастополь) утворилось близько 49 млн куб.м побутових відходів, або близько 11 млн тонн, які захоронюються на 5,5 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис. га. Завдяки впровадженню в 575 населених пунктах роздільного збирання побутових відходів, роботі 22 сміттєсортувальних ліній, 1 сміттєспалювального заводу і 3 сміттєспалювальних установок перероблено та утилізовано близько 5,76% побутових відходів, з них: 2,72% спалено, а 3,04% побутових відходів потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи. Проте цифра щодо роздільного збору є маніпулятивною, наголосила Т.Тевкун.

“Так, якщо в місті є декілька смітників для роздільного збирання або ж наявні пункти прийому вторинної сировини то збір вважається роздільним. Але насправді, це не так, що і підтверджує відсоток переробки та утилізації відходів. Та і кожен з нас бачить, що робиться у наших містах, лісах, річках, де просто розкидані поліетиленові та пластикові пакети, пляшки та ін. До речі, ці відходи розщеплюються понад століття, тварини іноді сприймають їх за їжу, що провокує їх смерть”, — пояснила вона.

На переконання експерта, Україні потрібна ієрархія пріоритетів поводження з відходами.

“Це чітка структура дій, яка має здійснюватись з відходами — запобігання утворення відходів, повторне використання, переробка, відновлювання енергії (в т.ч. спалювання), захоронення. При цьому до іншої дії слід переходити тоді, коли виконано попередню”, — зауважила Т.Тевкун.

Також вона додала, що пластик можна спалювати лише у спеціальних установках, в інших випадках його потрібно або здавати на переробку, або, якщо це можливо, то повторно використовувати.

“Поясню на прикладі домогосподарства. Відмовтеся від використання пластикових пакетів, носіть з собою термочашку та просіть наливати каву та воду у неї. Такими діями ви запобігаєте утворенню відходів. Використовуйте товар декілька раз — пляшки, торбинки або ж зробіть щось корисне для господарства з нього, наприклад з шин. Це називатиметься повторне використання. Здайте інше сміття на переробку, чим допоможете довкіллю та збережете ресурси. І лише якщо не можна зробити попередні дії, сміття може бути спалено. Проте це має здійснюватись в спеціальних установках, тому що сміття може виділяти шкідливі елементи, особливо це стосується пластика. І лише рештки захоронюються на сміттєзвалищі”, — зауважила Т.Тевкун.

Нагадаємо, у Верховній Раді розглядають законопроекти, коли при поверненні пластикової тари до пунктів збору люди отримуватимуть гроші.

У Німеччині така система популярна серед населення.