Правозахисник звинувачує УТОГ й УТОС у корупції

 

Про це в коментарі «Українським Новинам» сказав адвокат і правозахисник Олександр Вознюк.

Він зазначив, що система надання державної фінансової підтримки громадським організаціям людей з інвалідністю надто зарегульована і непрозора.

«Є переважна більшість чиновників, з якими можна домовлятися. Для прикладу УТОС в 2015 році отримав пільг по податкам землі, нерухомості, продажу певних товарів послуг 330 млн. Це лише податки, сюди не включається окремо 47 млн, які вони в цьому році отримали (як фінансову допомогу – ред.),не включається окрема програма працевлаштування», - розповів Вознюк.

Інший момент, на який звертає увагу Олександр Вознюк – це те, що в УТОС і УТОГ є велика кількість майна, яку вони здають в оренду, але при цьому дублюється компенсація комунальних послуг, оренди, земельного податку.

«Тобто орендарі, ті, хто орендують, платять цим структурам, а там нульова ставка, вони чисто отримують прибуток. Якби бізнес-центр здавав би офіс, він би платив з цього податок. Але не УТОС та УТОГ», - підкреслив адвокат.

За його інформацією, стосовно УТОС порушений ряд кримінальних проваджень, які стосуються, зокрема підробки документів щодо майна (за даними редакції, кримінальні провадження також відкривалися і стосовно посадових осіб регіональних відділень і підприємств УТОГ).

Олександр Вознюк підкреслив, що коли за радянських часів утворювалися зазначені організації, їм передавали майно і землю, щоб використовувати їх для соціалізації осіб з інвалідністю.

«Однак самі очільники займалися питаннями соціалізації до певного часу. Вони створювали підприємства, створювали так звану «сітку». Окрім того надавалась допомога у закупівлі устаткування, оснащення, були податкові пільги. Але знайшлись ті, хто вирішили на цьому заробляти», - розповів правозахисник.

Тому зараз склалася ситуація, коли це майно використовується не в інтересах людей з особливими потребами, а в приватних інтересах обмеженого кола осіб.

«Якщо брати УТОГ та УТОС, це просто «механізми-попрошайки», які не розвиваються, а знаходяться в кримінальних розборках. Як приклад – Харківський УТОС та Одеський, там навіть бізнес-класу будинки», - зазначив він.

За словами Олександра Вознюка, також є випадки створення фіктивних робочих місць, в тому числі в реабілітаційних центрів: «Найпростіший приклад – реабілітаційний центр, що знаходиться в Лютіжі. Щорічно туди заливається на фіктивне створення робочих місць для інвалідів 6-7 млн».

На його думку, щоб змінити ситуацію і забезпечити, щоб державна допомога дійсно доходила до осіб інвалідністю, в першу чергу необхідно забрати у держави потрібно інструмент управління коштами чи публічними фінансами.

«Мінсоцполітики повинен бути виключно розпорядником. Має бути орган, який здійснює моніторинг ефективності отримання та надання фінансової допомоги. Це щось схоже за схемою на міжнародні гранти. Якщо буде така робоча модель, то буде і результат. Допоки буде ручна видача з кишені – нічого не зміниться», - наголосив адвокат.

Олександр Вознюк зазначив, що за існуючої системи навіть ті позитивні зміни, які відбуваються, з рештою не приносять очікуваних результатів. Як приклад він навів запроваджений у 2020 році конкурс на цільову фінансову допомогу ГО осіб з інвалідністю.

«Просто завалили цей конкурс Доки все зарегульовано групкою з кількох людей, зламати це неможливо. В той же час вони закрилися робочими групами, комісіями, які жодним чином не передбачені механізмом… розгрібати зі стола по карманам гроші – це так виглядає», - розповів він.

Адвокат підкреслив, що зараз за розподіл всієї державної допомоги і пільг відповідають конкретні чиновники, в тому числі в Міністерстві соціальної політики, які контролюють, що отримували ці блага «правильні» організації і підприємства.

«Якщо я, як директор департаменту, зупиню якесь конкретне підприємство, що займається відмиванням коштів і скажу міністру, що я проти, то мене завтра звільнять. Те ж саме займається гуманітарних комісій», - наголосив він.

Олександр Вознюк зазначив, що всі ці «домовленості» і маніпуляції призводять до того, що особам з інвалідністю простіше купувати протезиі засоби реабілітації за кордоном, бо вони будуть дешевші, ефективніші та якісніші, ніж в українського виробника.