Третина добрив на українському ринку - з Білорусі та Росії

"Колосальний потік дешевих білоруських та російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх до агресора країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських та російських добрив із країн ЄС", - пояснив керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.

За його словами, дані Євростату свідчать про те, що загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, при цьому на Росію припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив попри санкції потрапляє і в Україну, повільно "вбиваючи" українського виробника та робочі місця українців", – додав він.

Він вважає, що за новим трендом стоїть не лише бажання Росії розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС та Україну в залежність від своїх добрив.

Не витримуючи конкуренцію з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як ОПЗ, "Сумихімпром".

Арестархов зазначив, що у США та ЄС вже розробили заходи для "зниження залежності" від російських добрив, зерна та іншої продовольчої продукції. А в Україні формально діє ембарго на ввезення російських та білоруських добрив. Однак добрива з цих країн та країн, які купують дешевий газ у Росії, продовжують поставлятися. В результаті український ринок завалений дешевим імпортом, і маємо справу з критичним демпінгом.

"На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких дій економічних влади щодо захисту українського ринку та національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво", - зауважив Арестархов, додавши, що внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%.