ТЕМА

Порівняльний тест найпопулярніших гравійників

03 мая 2024 | 08:52

Нижче – про власний досвід вибору гравійника «під себе». У «змаганні» були чотири моделі, які мене зацікавили й які традиційно потрапляють у топи найкращих гревелів. Ясна річ, порівняння неповне, бо в мене немає можливості отримати незкінченну кількість моделей, які пропонують світові лідери. Орієнтувався на ті, що втискувалися у бюджет до $1500, користуються популярністю в Україні й світі. Пишу огляд не без особистої зацікавленості (причина стане зрозумілою наприкінці огляду), проте мої оцінки байків цілком щирі, хоча й суб’єктивні.


Цей огляд став можливим через раптову спроможність придбати декілька вєлів, про які чув, дещо бачив й навіть мав можливість проїхатись 1-2 кілометри. Ідея була така: купую, активно катаю по «тестовому», тобто знайомому до останнього камінчика маршруту, на якому є все – й асфальт, й бетонка, й ліс, й пісок, після чого роблю свій вибір й нарешті один вєл залишаю, решту продаю. Вийшло трохи інакше. Про причини – нижче.

Поїхали.

В мене у велогосподарстві – декілька різних вєлів, серед них – куплений у «Вєлопланеті» Cadale Topstone 1. Він цілком мене влаштовує, але оскільки маю схильність до агресивної їзди, Topstone здається дещо «мяким й комфортним». Тому вирішив подшукати щось більш заточене під швидкість. В результаті були придбані три вєли, які найчастіше фігурують в оглядах найкращих гревелів. Так до мого  Cadale Topstone додалися повністю карбоновий Giant Revolt на Apex 1х11, алюмінієві Rose Backroad та Canyon Grail на GRX 2х10.

 

Revolt – найлегший й найпривбливіший зовні. Що не дивно: карбон й фірмове джаінтове фарбування – поза конкуренцією. В моделі дуже багато карбону: все окрім вілсету – карбонове. Руль аеродинамічний, класна обгортка руля. Щодо системи 1х11: вона в мене вперше й залишила подвійні враження. Наче зручніше клацати лише правим перемикачем, менше заморочок із налаштуваннями й миттям зірок трансмісії, але розбіг між швидкостями мені «не зайшов» - немає тої плавності, як у двозіркових систем. Щодо чіткості Sram Apex – немає зауважень. Маючи тривалий досвід експлуатації на своєму шосері Sram Force, а також порівнюючи з системами Shimano можу засвідчити: це справа смаку, лаври першості жодному з виробників надавати не стану. Можливо у Sram немає такої чутливої різниці між групами, як у Shimano. До недоліку Sram віднесу більший хід перемикача, що інколи незручно у нижньому положенні рук на «барані», навіть якщо у велосипедиста велика рука й довгі пальці. Giant Revolt здався найбільш «вертлявим» серед претендентів. Це доволі зручно у хаосі на міських дорогах й на лісових трейлах із корінням, камінням та іншими перепонами, які слід весь час об’їжджати. Зажим підседіла інтегрований в раму й прихований під пилезахисною накладкою – зручно й красиво. D-подібний підседіл чудово амортизує, але поміняти його на щось інше не вдасться. Втім, не можу уявити бодай одну причину нащо це робити. До мінусу вєла віднесу як не дивно вілсет. Він фірмовий джаінтевський й мав би бути пречудовим. Але він мені здався неповоротким. Особливо дратує це при прискореннях, далі – жодних проблем. Знаходжу тому декілька пояснень. 1. Можливо все це через максимально захищену «злу», отже важку джаінтівську гуму. На жаль, для чистоти експерименту я не став її міняти на щось інше. 2. Провиною може бути велика розбіжність у зірках системи 1х11 За особистими відчуттями, вілсет не відповідає загальній концепції байку, заточеному під швидкість й рухливість на гравійних маршрутах.

А ще у вєла просто розкішний звук трішьотки. Гучно, «пабахатому» - десь на тротуарі вам не знадобиться дзвоник, а всі розумітимуть, що їде шановний дядько!

Вцілому вєл дуууже пристойний й ще одна його перевага над конкурентами – невелика «націнка» за «багато карбону». Інші моделі в карбоновому варіанті коштують приблизно на 500 доларів дорожче. Чому – питайте у маркетологів.

 

Topstone 1: дуже комфортний, м'який, особливо після переходу на безкамерку, що раджу зробити всім. Їздив на ньому по асфальту, по умовному асфальту, по лісу й піску – найкращі враження. Жодних нарікань й поломок за три роки. Дуже зручне сідло Faber, яке при покупці планував замінити, але ніколи цього не робитиму. Фірма маловідома, але пречудова. Єдине, до чого маю претензії – обода WTB: надто м’які. Але оскільки я катаю доволі агресивно, використовую вєл для подорожей з багажем й маю вагу 87 кг, задній обід поміняв на жорсткіший й витриваліший DT Swiss. Перевага Topstone перед усіма конкурентами в моєму тесті – наявність кріплень для багажника. Байкпакінг  вважаю знущанням над велосипедистом й законами фізики, тому практикую лише встановлення багажника для подорожей країною або ж внтурішньорамку торбу BlackBurn. У багажника є один недолік, який не всі враховують: він обмежує амортизацію задніх пер, тому завжди його знімаю, коли він не потрібний.

Резюме: м’яка рама, комфортне сідло й безкамерка – все що треба, аби їхати довгі години й кілометри.

 

Canyon Grail. Вєл безумовно гідний, з чудовим «грайливим» фарбуванням. У вєла тестовий пробіг й «магазинний» вигляд. Якщо ви навіть не станете на ньому кататися – він здатен прикрасити будь-яку оселю. Але це буде злочином. Grail провокує до щоденних покатеньок. На ньому хочеться  їхати швидше, ще швидше... У порівнянні з Topstone я збільшив швидкість приблизно на 2 км\год. Вілсет DT Swiss гідний найліпшої оцінки. Ковані пласкі спиці на це натякають. Все у байку гармонійне, він має дуже цупку приємну обмотку руля. Винос – стандартний, що є перевагою при підгонці «під себе». Стокове бюджетне сідло Sella Italia мало виробничий брак, тому продавець поміняв його на розкішне Спеш Power – дуже комфортне! Жодних зауважень до вєла. Але я не зміг знайти в ньому особливих переваг перед іншими. Мені здається нинішній ажіотаж навколо Canyon дещо невиправданим. Та й чи можливо нині сильно вирватися вперед перед іншими виробниками, якщо звісно не йдеться про ашанпоробки? Гадаю – ні. Просто треба тестувати й обирати те, що найбільше підходить саме для тебе – за антропометрією й стилем катання.

 

Здається я знайшов цей «байк для мене». Rose Backroad! Докладно про фаворіта. Принципово він нічим не відрізняється від конкурентів. Але є кілька фірмових дрібниць.

Зажим підседіла вмонтовано в раму, але дещо в інший спосіб аніж на Giant. Дуже красивий плаский винос й повністю приховані кабелі: вони сховані під обмоткою руля й далі заходять під ущильнювач на стакані. Їх фактично не видно. Вигляд перфектний. Можна вішати будь-що на руль – жодних незручностей. Взагалі руль Rose – це витвір мистецтва й інженерної думки. Окрім плаского виносу й аеродинамічного й ергономічного плаского руля, він має фурмений вигін «рогів», який не сплутати ні з чим. Радіус й кожна нерівність на ньому настільки продумані, що керувати – суцільне задоволення! Гарантую, що на Rose ви одразу опануєте нижній хват й класти руки поверх руля станете дедалі рідше.

Друге, що неочікувано здивувало – вілсет. Не знаю як інженери Rose цього досягли, але мені часом здається, що вєл здатний без моєї участі котитися навіть в гору. Накат просто шалений. Що ми бачимо: обода Rose, втулки – малорозкручена в наших краях фірма Newmen, про яку я ніколи не чув. Накат не просто хороший, він скажений. Не знаю, можливо секрет у конструкції рами, яка на мій хлопський розсуд мало чим відрізняється за геометрією від Canyon чи Giant. Але це дуже динамічний накатистий вєл. Знайому мені дорогу до дачі я проїжджаю на ньому майже так само швидко, як на карбоновому шосері. Жодної втоми. На рамі купа різноманітних бонок. Втім, їх вдосталь й на Giant, трохи менше на Canyon. Шанувальникам крил доведеться або щось колгоспити або шукати фірмові крила. Кріплення для багажника є, але дещо нетрадиційне.

 

Підбиваю риску під своїм тестом, який тривав понад місяць.

Rose Backroad  – особисто для мене він підходить найкраще. Накат, руль, винос ,«невидима» прокладка кабелів  – витвори мистецтва.

Canyon Grail – дуже подібний до попередника, привабливе фарбування, вілсет DT Swiss, схильність до швидкості. Дещо переоцінений щодо вартості на ринку.

Giant Revolt Advanced 1Carbon – дуже красивий, легкий, вертлявий, майже все карбонове за виключенням вілсету, який здався дещо інерційним. Напрочуд дешевий для такої кількості карбону й видатних характеристик.

Canondale Topstone 1 – м’який, комфортний з дуже зручним сідлом й любов’ю до далеких подорожей.

 

Й на завершення: за виключенням Canondale, який я мав можливість поміряти перед покупкою, решта вєлов виявилися трохи замалими. Всі вони в розмірі L, що теоретично підходить для велосипедистів зростом 175-185+-2 см. Мій зріст 187. Й я дійшов остаточного висновку, що для мене кращий ХL. Canyon й  Rose підійшли, але підседіли в них висунуті, а сідла відсунуті назад на максимум, Giant виявився маломіркою попри запевнення виробника. Він мені відверто замалий. Втім, в кожної людини своя антропометрія. Для більшості з моїм зростом має вистачити й цих габаритів. А я вимушений продати всі чотири вєли, аби купити лише один: Rose Backroad AL в розмірі ХL.

Власне, настав час перейти до комерційного завершення мого огляду. Всі чотири вєли у чудовому стані.  Всі – під безкамерку, осі, проми й оце все... Всюди покришки Shwalbe G-one за виключенням Gaint, де встановлені однойменні покришки виробника.  

  1. Canondale Topstone 1: проходив всі техогляди й має покращення у вигляді заднього ободу DT Swiss. Наявні незначні подряпини на ЛФП. Обладнання GRX по колу.  $1100
  2. Canyon Grail AL: тестовий пробіг, фактично новий, GRX по колу. Замість стокового сідла - Спеш Power. $1200
  3. Rose Backroad AL: чудовий стан, GRX по колу. $1250
  4. Giant Revolt Advanced 1 Carbon: чудовий стан, APEX 1x11/ $1400

Всі вєли на зріст до 185-187, оглядини -  в Києві.

контакт: [email protected]



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

фототема (архивное фото)

© фото: Сиднейский музей полиции и юстиции

Эмма Рольф (она же Може, она же Малхолланд, она же Сибил Вайт, она же Жанна Харрис, она же Эйлин Малхолланд) имела многочисленные судимости в период 1919-1920 за воровство драгоценностей и одежды (шелковые блузы, кимоно и шарфы, антиквариат и т.д). Крала она в различных зданиях вокруг Kensington и Randwick, и в городских магазинах. Потом она будет вновь арестована 5 декабря 1934 за кражу ценных мехов и шелка из магазинов. Всякий раз при аресте Эмма упорно отрицала свою причастность к преступлениям.

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: