Відповідне клопотання до Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міськдержадміністрації (КМДА) готує благодійна організація (БО) “Благодійний фонд Дніпровського району Києва “Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ)”. Реалізація в майбутньому такої ідеї стала можливою в результаті того, що столична прокуратура разом з вищезгаданою організацією змогли в судовому порядку добитися остаточного повернення до комунальної власності громади міста ділянки біля озера Вирлиця площею 19,72 га, орендарем якої виступало ТОВ “Мрія-Інвест” і на якій ця компанія планувала побудувати торгово-розважальний центр (ТРЦ).
За словами Олександра Дядюка, який був представником БО “КЕКЦ” у цій судовій справі (дана організація виступала в якості третьої особи на стороні прокуратури), фактично у історії щодо спроб забудови територія навколо зазначеної водойми поставлена крапка. Наразі, за даними адвоката, ТОВ “Мрія-Інвест” вже не має у своєму користуванні землі на цій локації – окрім вищезгаданої ділянки компанія свого часу орендувала у громади ще дві ділянки площею 4,15 га і 6,16 га біля озера Вирлиця, але термін дії відповідних орендних угод вже сплив.
При цьому, Олександр Дядюк вказує на те, що столична влада все ж може здійснити спроби знову “знайти” користувачів для цієї землі, але у зв’язку з тим, що ці ділянки незабудовані, такий землевідвід, відповідно до вимог законодавства, повинен бути здійснений за більш складною процедурою – шляхом проведення земельних торгів. До того ж, на переконання адвоката, столична громадськість зробить усе, аби не дозволити керівництву Києва реалізувати таку гіпотетичну ідею.
“На засідання Верховного суду по цій справі прийшла громадськість, яка підтримала наші вимоги. Представник прокуратури, яка подавала цей позов, також старався – правоохоронці непогано попрацювали. Судді все вислухали і винесли рішення на користь громади – не дивлячись на те, що першу інстанцію ми програли. Тепер нам треба думати, як вирішити проблему з тим, що вони (забудовники. – КВ) примудрилися засипати частину озера. Коли буде створено заказник, це вже будуть природоохоронні землі, а тому там ніхто нічого не зможе будувати. І до того ж, ми не за те боролися, щоб хтось знову за хабарі віддав цю землю”, – підкреслив Олександр Дядюк.
Аргументи сторін судового спору
Нагадаємо, даний позов було подано столичною прокуратурою у вересні 2022 року. Йшлося про визнання незаконним та скасування рішення Київради №608/3184 від 7 липня 2005 року щодо передачі ділянки площею 19,72 га в оренду ТОВ “Мрія-Інвест” (кадастровий номер 8000000000:90:171:0034, цільове призначення – для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу), визнання недійсним договору оренди цієї землі, який було укладено між міськрадою і вказаною компанією 9 листопада 2005 року, зобов’язання ТОВ “Мрія-Інвест” звільнити цю землю шляхом приведення її у придатний для використання стан тощо. Свої вимоги правоохоронці аргументували відразу декількома факторами.
Так, за інформацією прокуратури, ще у 1994 році Київрада прийняла рішення включити озеро Вирлиця до переліку об’єктів, що резервуються для заповідання. При цьому, на переконання позивачів, на Публічній кадастровій карті чітко видно, що вищезгадана земельна ділянка фактично є частиною вказаної водойми, а тому, мовляв, на неї також розповсюджується цей “резерв”. У зв’язку з цим, як вважають в прокуратурі, столична міськрада, передавши цю ділянку в оренду ТОВ “Мрія-Інвест”, незаконно змінила її цільове призначення, адже такі землі мають особливий статус і спеціальний режим – навіть не дивлячись на те, що рішення про встановлення на ній природоохоронного режиму остаточно ще не було прийнято.
При цьому, в прокуратурі вказували на те, що інформацію про “особливість” даної ділянки підтверджують декілька профільних державних структур.
Зокрема, у Басейновому управлінні водних ресурсів середнього Дніпра повідомили правоохоронцям, що дана ділянка є мілководною заболоченою частиною озера Вирлиця і входить до земель водного фонду, а тому присвоєний їй код цільового призначення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо використання земель водного фонду. Про те, що вказана ділянка є частиною озера Вирлиця прокуратурі підтвердили і в Інституті зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. При цьому в науковій установі повідомили, що нею було розроблено наукове обґрунтування щодо включення в цю зону декількох ділянок біля вказаної водойми, у тому числі й ділянки площею 19,72 га.
Згідно з цим обґрунтуванням, вищезгадана ділянка разом з сусідніми по суті є водно-болотними угіддями та частиною акваторії озера Вирлиця вздовж його північного берега. За інформацією інституту, ці болотисті заплави є єдиними острівцями природної екосистеми та оселищем птахів, серед яких більшість є охоронними видами. Крім того, дані заплави є місцем нересту трьох червонокнижних видів риб (ялець звичайний, карась звичайний, а також в`язь) і мають багате видове різноманіття рослинності (прибережні зарості повітряно-водяної рослинності). На переконання установи, знищення середовища існування цих рослинних угруповань, а саме мілководдя та прибережної-захисної смуги, призведе до значного збільшення токсикантів у довкіллі (йдеться про те, що рослини очищають навколишнє середовище, і якщо вони будуть знищені, довкілля буде забруднено. – КВ).
У свою чергу, інженер-землевпорядник, який у вересні 2022 року проводив геодезичну зйомку цієї ділянки, поінформував прокуратуру, що ця земля знаходиться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги, а також в межах водоохоронної зони озера Вирлиця. Крім того, як зазначалося вище, Державне космічне агентство України у відповідь на запит прокуратури надало космічні знімки цієї ділянки, з яких чітко видно, що станом на час відведення цієї землі під забудову (2005 рік) та до 2013 року, ділянка є частиною озера Вирлиця, і значна її площа вкрита була водою. Разом з тим, на космічних знімках станом на квітень 2013 року та на травень 2022 року уже було зафіксовано, що частина цієї ділянки, яка раніше була вкрита водою, вже засипана.
У Київраді і ТОВ “Мрія-Інвест” виступили проти задоволення позовних вимог прокуратури. Зокрема, юристи компанії-орендаря вказали на те, що на момент розробки та погодження проєкту землеустрою щодо відведення цієї ділянки вона офіційно не знаходилась у прибережній захисній смузі озера Вирлиця і ця обставина, мовляв, у той період “перевірялася відповідними службами міста на підставі вичерпних документів та була ними погоджена”. Крім того, у ТОВ “Мрія-Інвест” повідомили суддям, що раніше прокуратура вже подавала майже аналогічний позов, але успіхів щодо повернення цієї землі правоохоронці не мали.
Як зазначалося вище, переконати служителів Феміди у першій інстанції правоохоронці не змогли – 9 лютого 2023 року Господарський суд Києва відмовив їм у задоволенні позову. Надалі прокуратура подала апеляційну скаргу на такий судовий вердикт. Зокрема, правоохоронці вказували на те, що відсутність проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги, на якому наголошували відповідачі, не може свідчити про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розмір встановлений законом. Крім того, служителі Феміди вказали на те, що відсутність окремого рішення про присвоєння озеру статусу об’єкта природно-заповідного фонду не спростовує його рекреаційної цінності. І врешті-решт, 4 жовтня 2023 року Північний апеляційний господарський суд задовольнив скаргу прокуратури Києва.
У ТОВ “Мрія-Інвест” такого не збиралися здаватися – компанія подала касаційну скаргу на програшне для себе рішення апеляційного суду. Але, як було вказано вище, успіхів тепер вже ексорендар землі не мав – 17 вересня 2024 року колегія суддів Касаційного господарського суду відмовила “Мрії-Інвест” у задоволенні її вимог.
