|
||||
Місто-герой08 февраля 2007 | 17:21 , Брат AttiLa
Провінційне місто-герой Від Києва жахливо тхне провінційністю. Цього можуть не помічати городяни, що народилися і живуть тут надто довгий час. Або вони просто не мали можливості порівнювати з іншими поважними містами. Найнеприємніше в самому центрі. Парки. В Маріїнському побудований дитячий майданчик. На ньому безпечно казяться діти. Молоді мами спокійно про щось теревенять, а веселі дівчата пропонують покатати на поні малюків. Компанії з гітарами сидять на лавках і пють пиво. Постійні весілля прямують урочистою ходою до «моста закоханих». Туди-сюди вештаються й самі закохані пари. Влітку на сцені («Ракушка») грають третьосортні концерти. А ще цей дурнуватий, синій паровозик катає тут усіх підряд. На цьому зеленому острівці міста рідко побачиш мента. Якщо з Маріїнського спуститись до памятника Залізній райдузі, можна побачити наступну сцену. Навколо сцени - безліч бидла сидить під кафе-шатрами та розважається на атракціонах. Перейдемо через Європейку площу. Піднімемося до костьолу. Тут ще один зелений рай. Бабусі божі одуванчики гуляють на розслабоні з пуделями або іншими песиками, і мирно годують горобців. Ще далі парк Т.Г.Шевченка. Теж з усіма невідємними атрибутами кафе, гойдалками, задоволеними мамами та пяним студентством. А поблизу найгірший оазис провінційності Старий ботанічний сад. В історичному центрі важко знайти бодай кілька величних споруд. Виключення становлять церкви. З усіх будинків на увагу заслуговують Кабмін та МЗС. Вони лишилися у спадок від «епохи розвиненого соціалізму». Та й ті естетично недорозвинені. Але бодай масштаб вражає. Решта тупі, прямокутні квадратні сараї, позбавлені будь-якої величі та смаку. Проходиш повз ці курятники, і не залишається ніяких вражень. Будівлі просто непомітні. А Верховна Рада в Маріїнському «садок вишневий коло хати» Краще б її взагалі не було. Монумент Незалежності замість викликати гордість, викликає сором за багатостраждальну неньку. Звичайнісінька колона без архітектурного стилю і тим більше без смислового значення. Такої трагічної безвиході немає навіть у недалекій Москві. Про міста Європи взагалі мовчу. Москву також споганив радянський смак (чи його відсутність). Але там кожна станція метро транслює тобі «великоруський імперський дух». Ідеш по вулиці і розумієш, що тут не варто бабцям годувати голубів, а мамам вигулювати дитинчат. Весь центр забудований гігантськими спорудами, а не курятниками А Київ розслабляє тебе і навіює приємний пофігізм до всього. Центр столиці не цирк, не будинок пристаркуватих, і не дитячий садочок. Такі місця повинні бути небезпечними. Кожний ліхтарний стовп має викликати повагу. Змушувати тремтіти від величі твоєї Вітчизни. Братство розробило план реставрації Києва: 1. Зруйнувати все. Вирубати дерева. Закатати в асфальт дитмайданчики. За нестачею бульдозерів можна танками (задля більшої естетичної насолоди). 2. Розбудова правильного міста. Але цим вже хай займаються інші. Амінь также читайте[18.09.2026] [14.09.2026] [10.09.2026] [21.08.2026] |
по темеРейтинг виртуальных казино: структура и методы проверки13. 11. 2026 | 14:30 Во всем виноват народ12. 10. 2026 | 17:04 Покер-румы на деньги: как устроен платный режим?12. 10. 2026 | 16:42 Зеленський дав добро на знищення Карпат22. 09. 2026 | 13:09
19 ноября 2026
18 ноября 2026 [19:11] 16 ноября 2026 фототема (архивное фото)
© фото: Reuters
Делегаты прошедшей на днях конференции Компартии КНДР проявили настоящую революционную мудрость и прозорливость, избрав Генеральным секретарем партии Великого маршала Ким Чен Ира. | |||