Сенсація: Ющенка назвали сильним лідером!

  Характер розвитку політичних процесів у державі після рішення Президента України Віктора Ющенка припинити повноваження Верховної Ради пятого скликання та призначити дострокові парламентські вибори спонукають мене як керівника Секретаріату Глави держави розставити чіткі акценти в актуальних темах дня.

Українське суспільство чекає оголошення дати позачергових виборів до ВР. При цьому наголошую, що визначений в президентському Указі день голосування 24 червня не скасований і залишається чинним. Президент погодився, що ця дата може бути перенесена для того, аби після швидкого корегування виборчого і бюджетного законодавства забезпечити бездоганну процедуру обрання нового складу Верховної Ради, створити запобіжні механізми проти політичної корупції та монополізації владних повноважень.

Це був компроміс, на який Президент Віктор Ющенко пішов після того, як Премєр-міністр Віктор Янукович погодився з ним у тому, що дострокові парламентські вибори це єдиний спосіб подолання глибокої владної та політичної кризи, в яку переросла кризова хвороба Верховної Ради. Главу держави підтримали парламентські політичні сили, які діють як обєднана опозиція.

Відзначу, що Віктор Ющенко, перебуваючи у когорті державних топ-менеджерів, неодноразово робив кроки назустріч, до порозуміння. Це були компроміси в імя великої мети зміцнення та розвитку України. Зокрема, так було у 2004 році, коли «пакетом» приймалися зміни в Конституцію. Так було і в 2006 році, коли Президент вніс у Верховну Раду кандидатуру Віктора Януковича на посаду Премєр-міністра, заручившись його письмовою гарантією діяти згідно з Універсалом національної єдності, яка, втім, так і не була дотримана.

Здатність до компромісу, який має на меті досягнення благополуччя у рідній Вітчизні, вирізняє сильного лідера, який дбає про інтереси своєї держави. Гнучкість і компроміси це категорії сучасної демократичної політики, яка будується на діалозі та консенсусі, а не на лобових атаках, продиктованих дрібязковими інтересами та швидкоплинною конюнктурою.

Однак дехто розцінив такий підхід Президента як ознаку його слабкості. У Верховній Раді пятого скликання почали творитися безчинства. Парламентська коаліція, сформована, мяко кажучи, небездоганно, увійшла у смак і почала розширюватися до конституційної більшості відверто неконституційним способом, через підкуп і ганебне зваблювання. Був прийнятий Закон «Про Кабінет Міністрів», який його розробники апріорі визнавали таким, що суперечить Основному Законові. Розквітли явища, які у політичному словникові сучасної України записані в термінах «політична корупція» та «узурпація влади».

Президент як гарант Конституції був змушений покласти цьому край. Він розпустив Верховну Раду, бо парламентська криза загрожувала вже всьому суспільству та державі. Протиотрутою від важкої недуги визначено позачергові вибори.

4 травня Президент і Премєр-міністр продемонстрували своїй країні та світові спільне розуміння того, що тільки виборча кампанія приведе до оздоровлення влади, убезпечення її від кризових рецидивів. Перспектива виборів стала дуже чіткою.

Водночас поведінка коаліційних сил, рупором яких виступив Голова Верховної Ради пятого скликання Олександр Мороз, дала суспільству сигнал протилежного змісту. Виконання домовленостей між Президентом і Премєром загальмувалося настільки, що можна говорити про їх бойкот, причому зовсім не опозицією. Нагромадилися додаткові попередні умови на зразок змін до Конституції та їх обовязкового схвалення Конституційним Судом, чи створення реєстру виборців. Однак вони не розвязують проблем.

Це категорично неприйнятна позиція. Затягування з виборами створює реальний ризик того, що український політикум ніколи не одужає, а Україна перетвориться на державу, де слова «закон» і «демократія» незабаром вийдуть з ужитку.

Політики вищого ешелону, лідери потужних партій за визначенням повинні дотримуватися взятих зобовязань. Слід відокремити прагнення дискредитованих діячів будь-що залишитися у владі від інтересів своєї країни, своїх виборців. Гучні істеричні заяви не можуть збити з пантелику відповідального державного діяча. Так діють у країнах сталих демократій. Сподіваюся, що за таким принципом діятимуть державні мужі і в Україні.

На сьогодні є два сценарії розвитку подій: через позачергові вибори до Верховної Ради обєднання Сходу і Заходу країни на спільних цінностях, або подальша монополізація влади з невідворотними наслідками, які люди відчують дуже швидко.

Президент ніколи не допустить втілення другого сценарію.

Переконаний у необхідності цього тижня остаточно узгодити всі рішення щодо позачергових виборів до Верховної Ради. Суспільство нарешті має отримати відповідь на питання про календарну дату голосування і готовність політичних сил взяти участь у виборчій кампанії. Зволікати з цим неприпустимо й глибоко аморально. Фіналізація затягнутих переговорів виведе український політикум на пряму дорогу до формування якісно оновленої влади, яка розумітиме відповідальність перед країною та народом у первісному, а не спотвореному значенні.

Поставлена крапка щодо параметрів перезапуску парламенту означатиме старт повноцінної роботи інстанцій, які мають забезпечити виборчий процес. Коли чітко названо цілі, тоді зрозумілий ресурс і черговість кроків з їх досягнення.

Важливо забезпечити широку участь партій у позачергових виборах до Верховної Ради. Неучасть у виборчих перегонах когось із міцних гравців, зокрема партій, які мають парламентське представництво, з точки зору відповідальності перед виборцями і державою абсолютно неприпустима. Адже ігнорування виборів означає, зокрема, і появу нових ліній напруженості в суспільстві та країні.

Дозволю собі застерегти майбутніх учасників виборчої кампанії від втілення будь-яких сценаріїв, здатних створити бодай мінімальні загрози громадянському спокою та цілісності держави. Варто обєднувати людей навколо ціннісних ідей і гасел, які зміцнюватимуть Україну. Дбати про це має не лише Президент, а й політичні сили, які вже мають або невдовзі одержать суспільне визнання і підтримку. Час гри на знищення вже минув, настає пора змагання з метою розвитку.

Прес-служба Президента