В Одесі єпіскоп при міліціонерах побив свого релігійного опонента

Бувший єпископ УАПЦ в Черкасах Яків (Макарчук), котрий нині зрадивши своє первородство шукає кращої долі у Київсьому Патріархаті у чині єпископа Одеського,  жорстоко побив священика Української Автокефальної Православної Церкви, ветерана війни в Афганістані о.Ярослава Бугринця. Він у присутності працівників міліції та членів громади вірних УАПЦ завдав священику два удари в обличчя. Після цього цей “владика” заявив: «Це я вершу земний суд…»

Побиття сталося біля храму Юрія Переможця, який рішенням суворовського районного суду Одеси був повернений Українській Автокефальній Православній Церкві. Тривалий час його незаконно займали представники УПЦ КП.

Єпископа Якова працівники міліції затримали і відвезли до Хаджебеєвського відділу міліції в Одесі.

Через дві години він знову з’явився біля приміщення храму і почав погрожувати, що вірних УАПЦ «будуть викидати працівники спецпідрозділу «Беркут»»…

Свідки події написали заяви до правоохоронних органів.

Протоієрей Ярослав Бугринець нині госпіталізований до одеської лікарні з діагнозом струс мозку. Він почуває себе вкрай погано, на обличчі синці.

Коментуючи, в інтерв’ю прес-службі УАПЦ о. Ярослав висловив подив з приводу поведінки Єпископа Якова (Макарчука).

«Я думаю, що я не перший священик якого він побив. У таких випадках він колись використовував навіть лопату. Цього разу його нахабство вразило. Він вдарив мене в обличчя привселюдно, при працівниках міліції, адвокатах, при священиках і прихожанах. Після цього було б правильно відмовитись від виконання обов’язків Єпископа. Це ганьба. У нього краще б вийшло бути боксером, чи у кримінальній бригаді…», зазначив о.Ярослав.

Пригадаємо, що згідно канонічного права такий єпископ повинен бути заборонений у священнослужінні. Хоча, здається, за такі вчинки “владика” радше отримає похвалу від своїх патронів у Києві. Київський Патріархат  хоча й декларує толерантність і повагу до вибору віруючих, насправді, боїться тільки Московського. До інтересів вірних Автокефальної Церкви йому можна не тільки не прислуховуватись, але й відкрито їх придушувати і винищувати у боротьбі за свою “Помісність”.