Для мене є велика честь від імені України зустрічати Віце-президента США Річарда Чейні з візитом в Україні.
Якщо говорити коротко про переговори, які щойно відбулися, вони провелися у трьох площинах.
Перший блок - це ситуація навколо російсько-грузинського конфлікту, ситуація в регіоні. Власне кажучи, цим приводом був викликаний цей візит пана Віце-президента.
Блок другий - це наші двосторонні відносини Україна - США, увесь пакет, починаючи від співпраці торговельної, економічної, інвестиційної, включаючи цілу низку прикладних проектів, які стосуються різних галузей відносин.
І третій блок питань - це внутрішньополітична ситуація в Україні, це була ініціатива Віце-президента, про що я висловив свою думку, своє бачення, її витоки і форми і її розв'язання.
Дозвольте у цій послідовності викласти декілька думок.
Як я вже і говорив, головну частину нашої сьогоднішньої розмови ми присвятили обговоренню ситуації, що склалася внаслідок цього конфлікту в Грузії, шляхів подолання цієї загрози, активізації ситуації безпеки...
Ми підтвердили нашу повну відданість основоположним принципам Гельсінського акту - альфи і омеги міжнародних відносин - в частині територіальної цілісності, суверенітету, нерозривності національних кордонів. Ми виходимо з того, що для нас як для суверенної країни є ряд висновків, які в рамках російсько-грузинського конфлікту нас особливо турбують.
Позиція номер один. Конфлікт 8 серпня продемонстрував, що в регіоні Чорного моря є ризики безпекового характеру. І нам все треба зробити для того, щоб зробити повноцінні кроки, які б не допустили розповсюдження загрози в інші регіони і на інші заморожені конфлікти.
Друге. Події у Грузії нас спонукають прикласти більш активні дії до врегулювання інших заморожених конфліктів, які б не стали потім метастазами подібних регіональних загострень.
Третє. Україна, безумовно, глибоко шанує територіальну цілісність Грузії, єдність її кордонів, і це наше положення буде незмінним.
Наступне. Безумовно, нас турбує можливість використання військових сил Чорноморського флоту Російської Федерації, яки базуються на території України, в конфліктах з третіми сторонами. Тому що такого роду механізм посилено втягує Україну в такі мілітарні конфлікти. Це не відповідає нашим національним інтересам. І це надзвичайно чутливе питання для української громади, для українського політикуму. Безумовно, для України не є прийнятним рішення про визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії, і ми чітко висловилися за повне виконання всіма сторонами конфлікту того плану мирного врегулювання, який був нещодавно прийнятий. Ми хотіли б також засвідчити, що події у Грузії продемонстрували, що єдиною безальтернативною моделлю надійного захисту територіальної цілісності країни - України або будь-якої, на мій погляд, країни Європи - є приєднання до загальноєвропейської, панєвропейської північноатлантичної системи колективної безпеки. І в цьому контексті ми виходимо з того, що роб ота по приєднанню України до ПДЧ є надзвичайно актуальною і важливою на сьогоднішньому етапі. Це відповідає тим ризикам, ця робота є адекватною тим загрозам, які сьогодні існують в нашому регіоні, і такого роду політика відповідає національному законодавству і національним інтересам України. Глибоко переконаний, що ця політика глибоко відповідає інтересам північноатлантичного договору. Розширення на Схід, розширення на Україну зони стабільності і миру - це один із додаткових факторів стабільності в цьому регіоні.
Переконаний, це дорога з двостороннім рухом. Це є вигода як для України, так і для наших партнерів у Північноатлантичному договорі.
Ми говорили про наші євроінтеграційні прагнення. Для нас це є основа нашої стратегії. І особливо у світлі 12-го саміту Україна - Європейський Союз, який відбудеться 9 вересня 2008 року у Франції. Ми сподіваємося на гарні, позитивні сигнали, які будуть надані Україна в рамках цього засідання.
Що стосується наших двосторонніх стосунків, хотів би сказати, що ми високо оцінюємо цьогорічний візит Президента Сполучених Штатів Америки Джорджа Буша. Він надав імпульсу нашим відносинам. Зараз ми досягнули домовленості щодо ряду організаційних кроків, які, на наш погляд, також розвинуть секторальні двосторонні стосунки. Це і проведення 12 вересня 2008 року четвертого засідання Українсько-Американської міжвідомчої координаційної групи. Сьогодні ми відмічаємо, що нас задовольняє динаміка у торговельно-економічних стосунках, яка є в останні роки. У 2007 році ми мали об'єм взаємного товарообороту 3,3 мільярда доларів. За перше півріччя поточного року темпи і обсяги товарообороту подвоєні. І, очевидно, до завершення 2008 року ми будемо мати об'єм взаємного товарного обороту в районі 5,3-5,5 мільярда доларів. Це прекрасна динаміка, яка говорить про те, що на нормативному рівні створено багато засад для активізації наших двосторонніх стосунків.
Подальшій активізації наших двосторонніх економічних стосунків буде сприяти проведення 22 вересня поточного року першого засідання Українсько-Американської ради з торгівлі та інвестицій. Буде надзвичайно представницька цікава розмова, яка, я переконаний, відкриє нові можливості у наших відносинах.
Окремим блоком стояла співпраця у сфері енергетики, зокрема, в ядерній енергетиці. Ви знаєте, що за останні роки було досягнуто ряд рішень, які стосуються адаптації ядерного палива американського виробництва на українських ядерних станціях. Цей проект успішно реалізовується. Проведений тендер і підписані контракти з безпекових питань. Ми високу оцінку даємо тим проектам, які реалізовуються в рамках двосторонньої програми по посиленню безпеки експлуатації ядерних станцій. Там існують десятки проектів, які успішно розвиваються. Ми хотіли б подякувати американській стороні за такого роду прикладні проекти.
Я також звертаюся до Сполучених Штатів з проханням підтримати включення питання Голодомору 1932-1933 років до порядку денного 63-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Безумовно, я також інформував шановного співрозмовника про нинішню внутрішньополітичну ситуацію в Україні та шляхи її подолання.
Дякую за увагу.
Віце-президент США Річард Чейні:
Для мене є велика приємність бути в Києві і побачити мого друга Президента Ющенка. Ми багато разів зустрічалися в Америці, в Польщі, в Литві. Я дуже радий бути з вами, пане Президента, у величній столиці вашої держави.
Я високо дякую за Ваші теплі слова і за гостинність, і всім українцям я передаю теплі вітання від Президента Джорджа Буша і від народу Сполучених Штатів Америки.
Я прибув сюди вчора з Грузії - молодої демократії, яка протягом останніх місяців пережила російське вторгнення і незаконне одностороннє намагання використовувати силу, щоб фізично забрати її території. Народ Грузії дивився на обидві наші держави і на решту вільного світу, щоб отримати їхню підтримку у часи таких важких випробувань, і ми мусимо відгукнутися на їхні заклики. Підтримка України для Грузії та особливо Ваш драматичний візит до Тбілісі у перші дні кризи показали відважний приклад для інших. Вільний світ мусить іти за цим прикладом рішуче і терпеливо.
Дії Росії ставлять під сумнів її надійність як міжнародного партнера не лише Грузії, але у всьому регіоні.
У цьому контексті Президент Буш просив мене передати чіткий месидж для народу України: Сполучені Штати глибоко зацікавлені у вашому добробуті і безпеці. Протягом двох десятиліть ми стояли з вами для того, щоб допомогти вам забезпечити вашу незалежність, суверенітет і інтеграцію у міжнародну спільноту.
Сьогодні ми заявили про нашу стійку рішучість зміцнити зв'язки між нашими двома державами не лише на сьогодні, але на далеке майбутнє.
Пане Президенте, ми бачили глибоку мужність, яку українці виявляють протягом останніх років у намаганнях закріпити демократію. Ця робота не була легка. Протягом цього візиту я дуже радий заявити глибоку відданість США надзвичайній державі - цій державі, яка завоювала повагу всього світу.
Ставлення моєї держави чітке: Сполучені Штати підтримують право України будувати міцніші зв'язки співробітництва і безпеки у Європі і трансатлантичному просторі. Ми переконані, що міцніші стратегічні зв'язки відповідають інтересам нас усіх.
Ми віримо у представницький уряд, відкриту торгівлю і спільну безпеку. Ми віримо у право чоловіків і жінок жити без загроз і тиранії, економічного шантажу, військового вторгнення або залякування.
Найкращий шлях для подолання цих загроз для України - бути об'єднаною у внутрішньому плані, а також з іншими демократіями. Ми переконані, що співробітництво між демократичними державами сприятиме довгочасному добробуту і мирові, яких ми всі бажаємо.
Підтримка прагнення України до свободи чітка. Як Президент Буш зазначив у Києві п'ять місяців тому, Україна - єдина держава, яка не є членом НАТО, що підтримує кожну місію НАТО - від Афганістану до Косово.
Українці мають право вибирати, чи вони бажають стати членами НАТО, а НАТО має запросити Україну стати членом Альянсу, коли ми будемо бачити, що ви є готові, і коли буде на це пора.
Жодна стороння держава не може накладати на це вето. Союзники погодилися у Бухаресті, що Україна буде членом НАТО, і ця заява залишається чинною сьогодні.
Я хочу загадати, що я був у Києві один раз, двадцять років тому, коли був конгресменом. У той час, очевидно, Україна була поневоленим народом, який імперія вважала своєю провінцією. Знову бути в цій державі на її вільній землі серед вільних людей і бачити поступ, який ви досягли попри всі труднощі, є честю і радістю.
Народ України, здобувши незалежність, пише нову сторінку в своїй історії, яка має важливі наслідки не лише для України, але і для майбутнього миру і безпеки нашого світу.
|