Орли Луценка затримали вінничанина на п"ять годин через його незадоволення міською владою

         До Вінницької правозахисної групи звернувся громадянин України п.Артем Фляжніков (далі - ЗАЯВНИК), який повідомив, що як приватна особа він протягом останніх місяців отримував СМС-повідомлення та імейли, в яких в «жартівливій» та «іронічній» формі критикувалася міська влада м.Вінниця та деякі окремі представники цієї влади. Зі слів пана Фляжнікова, оскільки він поділяв критичні думки, висловлені в указаних повідомленнях, він розсилав їх іншим отримувачам СМС та електронних повідомлень зі свого списку контактів.

4 квітня 2009 року зі слів пана Фляжнікова, його запросили до підрозділу УМВС України у Вінницькій області «на бесіду», яка тривала понад П‘ЯТЬ ГОДИН. Зі слів пана Фляжнікова він кілька разів намагався припинити цю «бесіду» і піти, але йому цього робити не дозволялося. Зрештою його відпустили, попередньо відібравши розписку про відсутність претензій до співробітників міліції. Під час «бесіди» зі слів п.Фляжнікова він з‘ясував, що міліція отримала скарги від більш ніж 100 отримувачів повідомлень про те, що їх розсилає пан Фляжніков, а також на те, що деякі повідомлення містять «погрози», в тому числі і «погрози убивства». Пан Фляжніков вважає, що дії міліції були неправомірними і такими, що порушують його право на свободу висловлення думки. Пан Фляжніков додав список СМС повідомлень та імейлів, які він, нібито, отримував і поширював далі.

У зв‘язку із наведеною вище інформацією Вінницька правозахисна група вказує на наступне:

1. Відповідно до приписів Ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожен  має  право на свободу вираження поглядів.  Це право включає  свободу  дотримуватися  своїх  поглядів,   одержувати   і

передавати  інформацію  та  ідеї  без  втручання органів державної влади…» В той же час «здійснення   цих   свобод,   оскільки   воно  пов'язане  з обов'язками   і    відповідальністю,    може    підлягати    таким формальностям,  умовам,  обмеженням  або санкціям,  що встановлені законом    … для захисту

репутації  або  прав  інших  осіб… і є необхідними в демократичному  суспільстві».  Це правило дійсне для сприятливої та публічно узгодженої інформації так саме, як і для інформації, що може бути сприйнята як образлива, шокуюча та зворушлива. Звичайно, не все є припустимим, так як існують ліміти цієї свободи, які дозволяють державним органам обмежувати її об'єм. Однак, для того, щоб не зловживати повністю суттю свободи, держава повинна водночас дотримуватися трьох критеріїв: 1)обмеження повинно базуватися на законній меті; 2) використання того чи іншого заходу при існуванні необхідної соціальної потреби можливе лише тоді, коли немає жодного іншого менш суворого заходу для досягнення мети; 3) мета та захід повинні бути запроваджені законом для того, щоб обмежити можливі зловживання з боку державних службовців. 

2. Вінницька правозахисна група не є експертною установою, яка може визначити відповідність висловлювань, що містилися в поширених паном Фляжніковим повідомленнях критеріям, щодо яких можливо застосування норм закону про обмеження свободи вираження поглядів, проте оцінка цих обставин повинна проводитися в контексті того, що поширена інформація стосувалася не пересічних приватних осіб, а людей, які наділені представницьким мандатом місцевого самоврядування і перебувають на вістрі суспільної уваги, тому ми зазначаємо, що:

а) згідно до практики Європейського суду з прав людини.

Право на критику влади є невід‘ємним та важливим правом людини в демократичному суспільстві. Люди вправі самостійно обирати форми такої критики з урахуванням обмежень, встановленим демократичним законом. Як зазначено в рішення Євросуду у справі «Лінгенс проти Австрії» «При вирішенні справ щодо наклепу через засоби масової інформації Європейський Суд застосовує подвійний стандарт щодо захисту репутації: один щодо приватних осіб, що не задіяні в політичному житті, а інший - що є набагато нижчим - щодо політиків та громадських діячів». Такої самої оцінки притримується Євросуд і в справі «Обершлік проти Австрії».

Б) Одночасно ми звертаємо увагу громадськості і на позицію Європейського суду з прав людини у справі 1999 року  «Яновський проти Польщі» де суд вказав, що «Державні службовці, які виступають в своїй офіційній якості, повинні бути готові витримувати більше критики, ніж приватні особи. Однак для того, щоб діяти з успіхом, вони повинні мати народну довіру, й тому їм надається певний захист проти найбільш образливих мовних нападів». Одночасно в цій справі Євросуд зазначає що кримінальне засудження пана Яновського не за критику незаконної поведінки службовців (поліцейських), але виключно за використання образливої мови, що вплинула на довіру до службовців в очах присутніх людей було законним.

4. Вінницька правозахисна група може погодитися, що людям, які згадуються в смс повідомленнях та імейлах, які поширювалися також і паном Фляжніковим, може бути важко і неприємно читати такі оцінки своєї діяльності, тим більше що справедливість таких оцінок вважається нам вельми сумнівною, проте ці висловлювання повністю захищені приписами Ст.10 Євроконвенції і не можуть тягнути за собою будь-якої юридичної відповідальності з урахуванням цінностей демократичного суспільства.

5. Щодо можливого поширення погроз для посадових осіб, то вони повністю захищені від протиправних посягань та залякувань, як і усі інші люди і завданням правоохоронних органів є забезпечення захисту цих фізичних осіб від нападів та погроз. В той же час нам невідомо про те, наскільки підставними можуть бути звинувачення щодо можливих погроз посадовцям.

6. Щодо поведінки Вінницької міліції під час «запрошення» та «гостювання» пана Фляжнікова в міліції, то ми вважаємо, що ці дії відповідають критеріям затримання «арешту», в розумінні Євроконвенції. Якщо подана паном Фляжніковим інформація про обставини затримання та перебування в міліції відповідає дійсності, то міліція порушила приписи Ст.5 Євроконвенції.  Якщо пан Фляжніков був дійсно  «запрошений» на бесіду в міліцію і прийшов туди добровільно,то міліція не мала права чинити йому будь-які перешкоди у пересуванні і у залишенні приміщення міліції. Проте якщо міліція наполягала на продовження перебування пана Фляжнікова на своїй території, то це мало бути оформлено відповідним процесуальним документом – протоколом про затримання. Затримання людини в міліції de facto якими обставинами це би не виправдовувалося – становить порушення Ст.5 Євроконвенції. Тим більше, занепокоєння викликає інформація, що можливі незаконні дії міліції щодо пана Фляжнікова могли бути пов‘язані не з нібито наявними погрозами життю і здоров‘ю вінничан, а з поширенням паном Фляжніковим інформації, яка могла комусь не подобатися.

7. В разі, якщо пан Фляжніков звернеться до ВПГ зі скаргою, ми будемо ініціювати проведення громадського розслідування інциденту через Громадську Раду при УМВС України у Вінницькій області.

8. Користуючись нагодою, ми звертаємося до Вінницького міського голови та інших осіб, що наділені громадою представницьким мандатом. Ми розуміємо, що вам приходиться працювати в складних умовах. Ваші повноваження є значними, а увага громади до вашої роботи – постійною. Критика на вашу адресу є перманентною, і може бути несправедливою та, навіть, образливою. Проте ви свідомо обрали такий вид занять як сфера муніципального управління, і, тому ми просимо вас розвивати свою толерантність та бути терпимим щодо критичних суджень, насамперед таких, що можуть бентежити чи засмучувати. Така поведінка лише сприятиме зростанню вашого авторитета.

Координатор ВПГ

Дмитро Гройсман