Українська влада та безвідповідальні ЗМІ остаточно зруйнували майбутнє жертв «артеківських зґвалтувань».
Тяжкі звинувачення в сексуальному насильстві щодо двох малолітніх дітей, серйозні підозри щодо можливої участі високопосадовців та «релігійних діячів» у довготривалому злочині шокували усе українське суспільство. Трагічні злочини такого роду у кожному демократичному суспільстві привертають увагу усіх засобів масової інформації, стають предметом для ґрунтовного соціального та кримінологічного аналізу.
Проте незаперечне право людини вільно виражати свої погляди, безперешкодно поширювати та отримувати інформацію, у демократичному суспільстві може і повинно зазнавати обмежень, встановлених законом. Метою таких обмежень, відповідно до Ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод можуть бути захист репутації або прав інших осіб, запобігання розголошенню конфіденційної інформації, підтримання авторитету і безсторонності суду.
На превеликий жаль Вінницька правозахисна група змушена визнати, що українські мас-медіа з подачі цинічних політиків та підлих чиновників свідомо переступили межу дозволеного правом, та спричинили дітям-жертвам сексуального насильства непоправної шкоди, фактично унеможлививши їхнє подальше проживання в Україні.
В пресі не лише було названо і розтиражовано ім‘я та прізвище особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину, яка відповідно до Конституції України має право вважатися невинуватою до набрання законної сили обвинувальним вироком суду. Політики передали у ЗМІ, а преса без вагань відтворила імена та прізвища постраждалих дітей, в мережі інтернет у вільному доступі можна знайти фотографії постраждалих.
14 жовтня 2009 року міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко на своїй прес-конференції вперше публічно розголосив інформацію про факт усиновлення жертв сексуального насильства, чим на нашу думку вчинив діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ч.2 Ст.168 Кримінального Кодексу України. Вказаний цинічний умисний вчинок Юрія Луценка має бути належним чином оцінений органами прокуратури.
Натяки на те, що до причетності в злочинній діяльності щодо дітей мають відношення політики, чиновники та публічні особи, мають бути ретельно та безсторонньо перевіреними в ході слідчих дій. Проте є абсолютно неприпустимим спекулювати на неперевіреній інформації, яка здатна зруйнувати авторитет будь-якої невинуватої особи.
Органи прокуратури України, виконуючи покладене на них Конституцією України завдання щодо захисту прав людини, були зобов‘язані шляхом звернення до суду, іншої визначеної законом діяльності, перешкодити розголошенню персональної інформації про жертв злочинів та про осіб, які перебувають під слідством, проте з невідомих причин прокуратура самоусунулася від виконання визначених законом завдань.
З оприлюднених цими днями шокуючих відомостей про дивовижне небажання міліції належно перевірити заяву матері постраждалих про злочин та негайно порушити кримінальну справу, дійсно вбачаються підстави для більш відвертих та жорстких публікацій журналістів, проте ми з тривогою зазначаємо, що преса не дотримує балансу між обов‘язком оприлюднення суспільно-значущої інформації, та правом особи на збереження конфіденційності, насамперед щодо жертв сексуальних злочинів та осіб, щодо яких застосовується засадничий принцип презумпції невинуватості.
Виправити нанесені жертвам злочину фізичні та психологічні травми дуже важко, практично неможливо зараз подолати негативні наслідки для постраждалих дітей, які завдані безсовісними «зливами» інформації, та непрофесійними публікаціями в ЗМІ. Одночасно важко припустити, що будь-який орган слідства та суд, які мають розглянути кримінальні звинувачення, зможуть в ситуації, що утворилася, залишатися безсторонніми та керуватися виключно законом.
Вінницька правозахисна група звертається до Генеральної прокуратури України з вимогою перевірити законність дій посадових осіб щодо розголошення конфіденційної інформації про жертв сексуального насильства. Ми закликаємо журналістів - там де це можливо негайно вилучити будь-які персональні дані про осіб, які постраждали у справі про «артеківські зґвалтування», ми просимо власників інтернет-контенту вилучити будь-які фотографій постраждалих дітей, та згадування про їхні персональні дані. Аналогічно має діяти відповідальна преса і щодо підозрюваних у вчиненні цих страшних злочинів.
Враховуючи ризик неминучої стигматизації та дискримінації постраждалих, ми звертаємося до країн, членів Ради Європи з проханням розглянути можливість переселення постраждалих дітей і запропонувати такі пропозиції для розгляду особами, які здійснюють щодо них опіку.
Вінницька правозахисна група
