|
||||
 |
||||
Григорій Омельченко: Кравчука та Кучму - на нари!18 декабря 2009 | 14:46 Нардеп Григорій Омельченко поскаржився гепрокурору Олександру Медведько на зволікання щодо розслідуваня злочинів, скоєних двома попередніми президентами України.
Народний Депутат України
18 грудня 2009р.
ОСОБИСТО
Генеральному прокурору України
МЕДВЕДЬКУ О.І.
ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ
про навмисне зволікання упродовж багатьох років
керівниками Генеральної прокуратури України з завершенням
досудового слідства у справах про злочини, вчинені Президентами України та іншими державними діячами
Шановний Олександре Івановичу!
Звернутись до Вас в черговий раз мене змусили повідомлення у ЗМІ та звернення громадян на зустрічах, які запитують про причини зволікання впродовж багатьох років із завершенням розслідування резонансних справ про злочини, вчинені Президентами України Л.Кравчуком і Л.Кучмою, іншими державними діячами та не розкриття вбивств осіб, які були співучасниками або свідками цих злочинів, про що неодноразово повідомлялося в пресі.
Нагадаю, що впродовж останніх 15-ти років я неодноразово звертався до керівників правоохоронних органів з депутатськими зверненнями і запитами про дачу правової оцінки діям Президентів України Л.Кучми, Л.Кравчука, прем’єр-міністрів П.Лазаренка, Ю.Звягільського, народних депутатів України, міністрів та інших державних діячів і високопосадових осіб, або був ініціатором створення Тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України щодо розслідування неправомірної їх діяльності. Разом з депутатськими зверненнями і запитами правоохоронним органам мною направлялися документальні докази, які підтверджували наявність ознак злочинів у діях цих осіб.
Одним із останніх був мій депутатський запит «Про зволікання Генеральним прокурором України з завершенням досудового слідства та притягнення до кримінальної відповідальності організаторів і замовників викрадення і вбивства журналіста Георгія Гонгадзе», направлений Вам Верховною Радою України 20 листопада 2009 року. У запиті наведені докази, які дають підстави зробити висновок, що замовниками і організаторами вчинення цього злочину були Президент України Л.Кучма і нинішній Голова Верховної Ради України В.Литвин.
Шановний Олександре Івановичу, незважаючи на Вашу завантаженість, прошу Вас особисто ознайомитись з основними результатами досудового слідства з найбільш резонансних справ, які встановлені Генеральною прокуратурою України, правоохоронними органами зарубіжних країн та висновками тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, що викладені у цьому зверненні і, як керівництво Генеральної прокуратури впродовж багатьох років навмисно зволікає з притягненням до кримінальної відповідальності високопосадових осіб, винних у вчиненні злочинів.
Так, 7 липня 1994 року Верховна Рада України за моєю ініціативою утворила Тимчасову депутатську слідчу комісію із сприяння проведенню попереднього слідства в справі "Бласко" (голова Комісії - Ю.Кармазін, я - член Комісії).
16 червня 1999 року Верховна Рада України утворила Тимчасову депутатську слідчу комісію з розслідування обставин відкриття за кордоном валютних рахунків, використання та приховування на них валютної виручки посадовими особами - громадянами України (голова Комісії - Г.Омельченко).
Тимчасовими слідчими комісіями і Генеральною прокуратурою України в результаті проведеного розслідування встановлене наступне.
23 вересня 1992 року Президент України Л.Кравчук своїм Указом № 482/92 (під грифом "Опублікуванню не підлягає") створив Громадський координаційний центр сприяння Президентові України при дирекції Українського фонду "Нове покоління".
Рішення питань, пов'язаних з організаційно-технічним забезпеченням діяльності цього координаційного центру, указом покладалися, зокрема, на генерального директора фонду "Нове покоління" В.Шмельова.
28 січня 1993 року начальник фінансового управління Міністерства оборони України генерал-майор И.Штопенко перерахував платіжним дорученням з валютного рахунку Міністерства оборони 1 млн. дол. США на рахунок фонду "Нове покоління" з мотивацією "на будівництво житла військовослужбовцям, звільненим зі Збройних Сил України".
Фонд "Нове покоління" був громадською організацією і, згідно із Законом України "О об'єднанні громадян", який набув чинності 18 липня 1992 року, не мав права займатися господарською діяльністю, у тому числі і будівництвом житла. Тому АПБ "Україна" заблокував зазначений рахунок.
На початку лютого 1993 року В.Шмельов звернувся до Міністра оборони України К.Морозова і І.Штопенка з проханням змінити мотивацію зазначеного переказу: "на добровільний внесок для забезпечення статутної діяльності фонду".
Створюючи умови для розкрадання державних коштів, В.Шмельов підготував фіктивний лист від 5 лютого 1993 року в адресу К.Морозова з зазначеним проханням. Цей лист В.Шмельов не надіслав до Міністерства оборони України, а залишив його копію в справах фонду "Нове покоління" для приховування дій, направлених на викрадення 1 млн. дол. США.
4 лютого 1993 року Олександр Кравчук (син Президента України Леоніда Кравчука) особисто відкрив на своє ім'я валютний рахунок "457-Марія" в швейцарському банку "Volksbank" (м. Сант-Моріс). Відкрити зазначений рахунок О.Кравчуку допоміг О.Лазебний, який був з ним в Швейцарії і консультував як це зробити. При відкритті зазначеного рахунку О.Кравчук використав свій службовий паспорт S 000091, виданий МЗС України 22 січня 1993 року.
Заступник Генерального прокурора України В.Щоткін повідомив: «…від правоохоронних органів США, Швейцарської Конфедерації та Князівства Люксембургу отримані документи, що підтверджують наявність рахунків, відкритих у банках цих країн Кудюкіним П.В., Кудюкіним О.П. та О.Кравчуком» (лист № 18-4633-96 від 03.06.97).
19 лютого, 29 березня і 1 квітня 1993 року суми відповідно 250 тис., 100 тис. і 500 тис. (всього 850 тис. доларів США) платіжними дорученнями, підписаними В.Шмельовим і його заступником С.Астауловым (родич В.Шмельова), були незаконно перераховані до США в банк "Bankers Trust Comp." (Нью-Йорк) на рахунок корпорації "МІТ Іnternational, INC", створеної колишніми громадянами України - сім'єю Злобінських. Кошти в Україну не повернуті. Решту валюти в сумі 150 тис.дол. США дирекція фонду «Нове покоління» використала на власні потреби (лист В.Щокіна №18-26134/94 від 10.07.97.)
Після перерахування В.Шмельовим і С.Астауловим 850 тис. дол. США на рахунок корпорації " МІТ Іnternational, INC " (зверніть увагу на дати!) на особистий валютний рахунок "457-Марія" О.Кравчука було перераховано у березні і липні 1993 року відповідно 25 тис. і 195 тис. дол. США.
Упродовж 1993 року корпорація " МІТ Іnternational, INC " завезла до України 20 автомобілів, які, згідно із зобов'язаннями, повинні були бути повернені в США в 1996 році.
Допитаний у кримінальній справі І.Штопенко показав, що перерахування 1 млн. дол. США фонду "Нове покоління" робилося за розпорядженням Президента України Л.Кравчука. Про це він (І.Штопенко) говорив на нараді своїм заступникам і іншим особам.
Зрозуміло, що без письмового або усного розпорядження (вказівки) тодішнього Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Л.Кравчука, керівництво Міністерства оборони не могло б перерахувати громадському таку суму валюти, яка призначалася на будівництво житла для військовослужбовців при такій гострій житловій проблемі в Збройних Силах. І.Штопенко свідчив, що виконання вказівки про перерахування 1 млн. дол. він затягував за рекомендацією свого заступника, оскільки розумів, що ця фінансова операція незаконна.
Члени депутатської слідчої комісії прийшли до висновку, що 1 млн. дол. США були викрадені у Міністерства оборони України і перераховані за кордон за участі і сприянні Президента України Л.Кравчука і керівництва Міністерства оборони, і в їх діях убачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 86-1 КК України (розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах) і ч. 2 ст.165 КК (зловживання владою або посадовим становищем
5 січня 1994 року віце-президент корпорації " МІТ Іnternational, INC" С.Астаулов (він же заступник генерального директора фонду "Нове покоління" В.Шмельова) оформив документ на передачу в дар, в повне безкоштовне користування Президентові України Л.Кравчуку автомобіль "Сhevrolet "Lumina" (1993 р. випуску), який був власністю корпорації " МІТ Іnternational, INC " і зареєстрований в штаті Нью-Йорк.
22 лютого 1994 року зазначений автомобіль, на підставі дарчого документа, був переданий у власність Президентові України Л.Кравчуку.
30 липня 1994 року автомобіль був зареєстрований Головним управлінням ДАІ м. Києва, і Л.Кравчук (як власник автомобіля) отримав свідоцтво про реєстрацію KIC № 029646 і номерний знак автомобіля I 0115 КІ. Не ставши Президентом України на другий термін, Л.Кравчук 9 грудня 1994 року подарував свій автомобіль Фонду сприяння розвитку мистецтв України, президентом якого він був на той час.
Матеріали і документи, які підтверджують зазначені факти і обставини, були направлені в Генеральну прокуратуру України ще в кінці грудня 1994 року (!). Проте правова оцінка цим діям Л.Кравчука Генеральною прокуратурою згідно до вимог КПК України не була дана.
У червні і грудні 1997 року члени депутатської слідчої комісії (Г.Омельченко, А.Єрмак та інші) звернулися з депутатськими запитами до Генеральної прокуратури з вимогою надати інформацію про результати розслідування цієї справи. Заступник Генерального прокурора В.Щоткін (лист № 18-26134/94 від 10.07.97), а пізніше і в.о. Генерального прокурора України Б.Ференц в своїх відповідях повністю підтвердили, що вищевикладені факти і обставини розкрадання 1 млн. дол. США і отримання Президентом України Л.Кравчуком в «подарунок» іномарки "Шевролет Люміна" відповідають дійсності. Генеральна прокуратура також повідомила, що з 20 автомобілів знайдені лише п'ять, які зареєстровані на підставних осіб, вісім - передані фірмою "МІТ Іnternational, INC" як внесок до статутного фонду інших організацій. Місце знаходження решти автомобілів невідоме (лист № 18/28921-94 від 12.01.98).
Ще у січні 1998 року в.о. Генерального прокурора України Б.Ференц запевнив: «Правову оцінку діям Кравчука Л.М. буде дано після виконання американською стороною клопотання Генеральної прокуратури України…» (лист № 18/28921-94 від 12.01.98). Американська сторона виконала клопотання і передала Генеральній прокуратурі України матеріали, які підтверджують вчинення Л.Кравчуком злочинів: співучасть у розкраданні 1млн.дол.США і отримання неодноразово хабара в особливо великих розмірах.
Проте, впродовж понад 10 років (!) Генеральна прокуратура України так і не змогла (а скоріше, не захотіла) дати правову оцінку діям Президента України Л.Кравчука, який по суті є співучасником викрадення 1 млн. дол. США і отримав після цієї фінансової афери в подарунок іноземний автомобіль. Викрадені державні кошти до цього часу Державі не повернуті.
У справі знайшли "стрілочника" - начальника Головного фінансового управління МО України І. Штопенка. Йому було пред'явлено обвинувачення в зловживанні службовим положенням (п."б" ст.254 КК України), і 7 червня 1996 року кримінальну справу щодо нього закрили на підставі Указу Президента України від 18 серпня 1994 року "Про амністію у зв'язку з третьою річницею незалежності України".
Коли цей указ підписував Президент України Л.Кучма, то його попередник Л.Кравчук ще користувався «дарованим» йому автомобілем "Сhevrolet "Lumina".
Депутатська слідча комісія дійшла висновку, що на особистий валютний рахунок "457-Марія" О.Кравчука у березні і липні 1993 року відповідно 25 тис. і 195 тис. дол. США (після перерахування В.Шмельовим і С.Астауловим 850 тис. дол. США на рахунок корпорації " МІТ Іnternational, INC ") та отримання Президентом України Л.Кравчуком автомобіля "Шевролет Люміна" від американської корпорації "МІТ Іnternational, INC" (після перерахування їй 850 тис. дол. США) є хабарем, одержаний Л.Кравчуком за сприяння в перерахуванні (викраденні) 1 млн. дол. США фонду "Нове покоління", який перерахував ці кошти американській корпорації.
За таких обставин в діях Л.Кравчука є ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.168 КК України - отримання неодноразово хабара в особливо великих розмірах посадовою особою, яка займає відповідальне становище.
13 серпня 1993 року Президент України Л.Кравчук, перевищуючи свої посадові повноваження і порушуючи вимоги ст. 114-5 Конституції України, своїм указом незаконно створив акціонерний судноплавний концерн "Бласко" - "Чорноморське морське пароплавство", а також незаконно призначив П.Кудюкіна президентом цього концерну.
24 грудня 1993 року Верховна Рада України наклала вето на зазначений указ Президента Л.Кравчука як такий, що суперечив п.п. 4-2 і 7-4 ст.114-5 Конституції України. Але Л.Кравчук свій антиконституційний указ не скасував. Даний указ був скасований лише після арешту П.Кудюкіна 24 січня 1995 року.
Після того, як Президент України Л.Кравчук своїм антиконституційним указом незаконно призначив П.Кудюкіна на посаду президента АСК "Бласко"-"ЧМП", на рахунок "457-Марія" О.Кравчука П.Кудюкін та інші фізичні і юридичні особи
Так, 2 листопада 1993 року співзасновник німецької фірми Євроконзальт" громадянин України О.Лазебний за вказівкою П.Кудюкіна перерахував з "Обербанку" (м. Мюнхен) на рахунок "457-Марія" О.Кравчука 790 тис. марок ФРН.
О.Лазебний, який був допитаний як свідок у кримінальній справі по звинуваченню П.Кудюкіна, підтвердив зазначені обставини відкриття О.Кравчуком у швейцарському банку валютного рахунку «457-Марія», перерахування на нього коштів і надав слідству документи, які підтверджували його свідчення. Як учасник кримінального процесу, О.Лазебний, згідно чинному законодавству, постановою Генеральної прокуратури України від 18 травня 1995 року був взятий під охорону Службою безпеки України.
4 листопада 1993 року П.Кудюкін з філіалу Бременського "Комерцбанка" (ФРН) перерахував на вказаний валютний рахунок О.Кравчука 99 тис. 622 дол. США.
Як видно по датам: валюту на особистий рахунок О.Кравчука "457-Марія" П.Кудюкін, а за його вказівкою і О.Лазебний, перерахували, коли Президент України Л.Кравчук 13 серпня 1993 року незаконно призначив П.Кудюкіна на посаду президента АСК "БЛАСКО-ЧМП".
Встановлено, що ніяких фінансово-комерційних зобов'язань між О.Кравчуком і компанією "Бласко", німецькою фірмою "Євроконзальт", О.Лазебним - не було.
Депутатська слідча комісія прийшла до висновку, що перерахування П.Кудюкіним 99 622 дол. США і 790 000 марок ФРН О.Лазебним (за вказівкою П.Кудюкіна) на валютний рахунок О.Кравчука «457–Марія» - є хабарем, одержаним Президентом України Л.Кравчуком за незаконне створення ним АСК "БЛАСКО-ЧМП" і незаконне призначення П.Кудюкіна його керівником.
За таких обставин в діях Президента України Л.Кравчука є ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.168 КК України - отримання неодноразово хабара в особливо великих розмірах службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Створення Президентом України Л.Кравчуком з порушенням вимог Конституції України АСК "БЛАСКО-ЧМП" і незаконне призначення П.Кудюкіна його керівником, за висновками уряду, Генеральної прокуратури і Верховної Ради України завдали великих збитків державним інтересам України.
У цих висновках, зокрема, вказано, що "економічний і фінансовий стан пароплавства досяг критичної межі і характеризується повною кредитно-фінансовою неспроможністю. Масове списання ЧМП суден, їх продаж іноземним судноплавним компаніям, масові арешти суден в іноземних портах можуть привести до того, що наша держава залишиться без морського торговельного і пасажирського флоту. Загальна сума боргів ЧМП перед іноземними кредиторами в 1995-1997 роках не тільки не зменшилася, а навпаки, зросла до 300 млн. дол. США" (Постанова "Бласко" № 06-36/35-40 від 13 листопада 1997 р.).
За таких обставин в діях Президента України Л.Кравчука є ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст.166 КК України - перевищення влади або службових повноважень, які завдали істотної шкоди державним інтересам.
15 червня 1998 року Миколаївський обласний суд визнав П.Кудюкіна винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.80,80-1, 86-1, 165, 166, 172 КК України, і засудив його до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна і вкладів, а також валютної виручки, цінних паперів, які знаходилися на валютних рахунках в банках ФРН. 5 листопада 1998 року Верховний суд України залишив в силі обвинувальний вирок щодо П.Кудюкіна. На сьогодні П.Кудюкін вже відбув покарання.
Злочинній діяльності П.Кудюкіна сприяли Президент України Л.Кравчук і уряди, які очолювали Л.Кучма і Ю.Звягільський.
30 грудня 1993 року (через три місяці після призначення 22 вересня 1993 року Президентом України Л.Кравчуком Ю.Звягільського на посаду в.о. прем'єр-міністра України) німецька фірма "Варекс" перерахувала на рахунок "457-Марія" О.Кравчука 600 тис. марок ФРН.
Розслідуванням обставин перерахування фірмою "Варекс" 600 тис. марок ФРН на рахунок "457-Марія" О.Кравчука встановлено такі обставини цієї фінансово-валютної операції.
На початку квітня 1993 року за клопотанням народного депутата України, голови Донецького міськвиконкому Ю.Звягільського і на підставі письмової вказівки (№ 6631/5 від 8 квітня 1993 р.) тодішнього прем'єр-міністра України Л.Кучми фірмі "Варекс" було перераховано 12 млн. марок ФРН з Державного валютного фонду України. "Мотивацією" перерахування цих коштів був викуп частки статутного капіталу у німецької фірми "Варекс" (партнер спільного українсько-німецького підприємства "Донкавамет", зареєстрованого 6 березня 1991 року) на користь Донецької міської ради народних депутатів і підприємства "Донецьквторкольормет" і виділення для цього 35-40 млн. марок ФРН.
Платіжне доручення (№ 39) про перерахування 12 млн. марок ФРН було підписано 8 квітня 1993 року від імені уряду міністром Кабінету Міністрів України А.Лобовим, який на час його підписання вже був звільнений (2 квітня 1993 р.) з посади. Тому його підпис не мав юридичної сили.
Зав. сектором відділу зовнішньоекономічних зв'язків Кабінету Міністрів України Г.Батюта, який також підписав це платіжне доручення (знаючи, що це незаконна фінансова операція, а Лобов вже не міністр і не мав права підписувати це доручення), зробив рукописний запис на зворотній його стороні: "Доручення підготовлене і підписане по прямій вказівці А.К.Лобова на основі вказівки Л.Д.Кучми. Доповідалося В.Д.Несміху" і поставив дату "09.04.93" (В.Несміх на той час був заступником міністра Кабінету Міністрів А.Лобова).
Отримані фірмою "Варекс" 12 млн. марок ФРН з часом були перераховані громадянам України на їхні закордонні валютні рахунки.
Депутатською слідчою комісією, а також Генеральною прокуратурою України і правоохоронними органами ФРН встановлено, кому, в які банки (назва банків і країн), на які саме рахунки (номери), які суми і в якій валюті були перераховані ці кошти.
Наприклад, за вказівкою А.Лобова (написаною ним на поштовому бланку готелю “BAYERISCHER HOF MUNCHEN”) фірма "Варекс" зробила наступні перерахування (на загальну суму понад 7 млн. 345 тис. марок ФРН) на закордонні валютні рахунки його дружини О.Лобовой:
· 15 квітня 1993 року в Паризький банк (Франція) - 100 тис. дол. США (конвертовані в 541 тис. 250 французьких франків = 160 тис. 480 марок ФРН) і в Женевський банк - 1 млн. марок ФРН;
· 19 квітня 1993 року в Женевський банк (Швейцарія) - 1 млн. 400 тис. дол. США (= 2 млн. 310 тис. марок ФРН);
· 22 квітня 1993 року в ощадну касу Мюнхена (ФРН) - 600 тис. дол. США (= 990 тис. марок ФРН) і 2 млн. 585 тис. марок ФРН;
· 6 травня 1993 року в цю ж касу - 300 тис. марок ФРН.
З перерахованої суми валюти на рахунки дружини А.Лобова -О.Лобової 3 млн. марок ФРН було перераховано на закордонні валютні рахунки, контрольовані Л.Кучмою.
Тимчасова слідча комісія прийшла до висновку, що 12 млн. марок ФРН були викрадені з Державного валютного фонду України Л.Кучмою, Ю.Звягільським і А.Лобовим, і в їх діях є ознаки злочину, передбаченого ст.86-1 КК України, - розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.
Матеріали щодо перерахування за письмовою вказівкою Л.Кучми 12 млн. марок ФРН фірмі "Варекс" ще 16 і 22 жовтня 1997 року були направлені в.о. Генерального прокурора України О.Литваку і 24 січня 2000 року - Генеральному прокуророві М.Потебеньку з пропозицією провести об'єктивне розслідування всіх обставин перерахування за кордон цих коштів і дати правову оцінку діям Л. Кучми, Ю.Звягільського, А.Лобова і інших посадових осіб, які причетні до цієї фінансової афери.
Генеральна прокуратура України, підтверджуючи у своїх відповідях на депутатські звернення і запити вказані обставини перерахування (викрадення) зазначених валютних коштів, не дала правової оцінки діям Л.Кучми, Ю.Звягільського, А.Лобова.
У зв'язку з цим народні депутати Г.Омельченко і А.Єрмак внесли на розгляд Верховної Ради України проект постанови імпічменту і створення Тимчасової спеціальної слідчої комісії", який був зареєстрований 11 вересня 2000 року за № 6052. Проте прокучмівська більшість в парламенті заблокувала прийняття цього рішення.
Копії матеріалів і документів, що підтверджували вчинення Л.Кучмою злочинів, мною були передані журналісту Георгію Гонгадзе, який опублікував їх в Інтернет виданні «Українська правда».
Після публікації 16 вересня 2000 року Г.Гонгадзе був викрадений і вбитий працівниками міліції, а його тіло було обезголовлене.
Депутатською слідчою комісією разом з слідчо-оперативною групою Генеральної прокуратури України встановлено, що загальна сума іноземної валюти, яка була перерахована фізичними і юридичними особами О.Кравчуку на його особистий рахунок "457-Марія" в швейцарському банку, еквівалентна понад 1 млн. 300 тис. дол. США.
Також встановлено, що 18 і 21 січня 1994 року О.Кравчук трьома платіжними дорученнями перерахував цю валюту до іншої країни Західної Європи і закрив рахунок "457-Марія".
Так, в.о. Генерального прокурора України О.Литвак повідомив: «4 січня 1996 року до Генеральної прокуратури надійшли матеріали від органів юстиції Швейцарії про належність валютного рахунку в одному з банків Швейцарії Кравчуку Олександру. Цей рахунок № 457 «Марія» відкрито жителем м. Києва Кравчуком Олександром 4 лютого 1993 року, закрито 18 січня 1994 року. Після закриття рахунку наявні в ньому кошти в сумі 1 399 537 німецьких марок, 297 180 доларів США, 38 134 швейцарських франків перераховані в один з банків Ліхтенштейну, куди 17 червня та 10 вересня 1996 року Генеральною прокуратурою України надіслані клопотання про встановлення власників рахунку та арешт коштів, надання документів. Швейцарський банк надав ксерокопії службового паспорту сина колишнього Президента України Кравчука Олександра, з використанням якого було відкрито рахунок № 457 «Марія», та інших документів з підписами від його імені» (лист № 18-11033-96 від 29.10.97).
Встановлено, що ніяких фінансово-комерційних зобов'язань або ділових відносин між фірмою "Варекс" і О.Кравчуком не було.
У ТСК виникли питання: за які "послуги" фірма "Варекс" перерахувала синові Президента України Л.Кравчука - О.Кравчуку на його закордонний валютний рахунок 600 тис. марок ФРН і чи не була ця валюта "подякою" (хабаром?) Президентові України Л.Кравчуку від Ю.Звягільського за призначення його в.о. прем'єр-міністра України?
В результаті перевірки цієї версії встановлене наступне.
9 вересня 1991 року Кабінет Міністрів України (прем'єр-міністр В.Фокін) на своєму засіданні ухвалив рішення (протокол № 3) про надання фірмою "Сіменс" ("Siemens", ФРН) довгострокового пільгового кредиту для виробництва особливо складної медичної апаратури.
21 вересня 1991 року Голова Верховної Ради України Л.Кравчук звернувся з листом до Міністр-президента Вільної держави Баварія Макса Шрайбля з проханням підтримати клопотання української сторони щодо надання фірмі "Сіменс АГ" гарантій у зв'язку з виділенням нею кредиту уряду України у розмірі 500 млн. марок ФРН.
У листопаді 1991 року Національний банк України видав фірмі "Сіменс" банкову гарантію № 11001 для отримання довгострокового кредиту НВО реле і автоматики (м. Київ) для виробництва особливо складної медичної апаратури. Банкову гарантію підписав перший заступник Голови Правління НБУ А.Станков.
14 січня 1992 року Президент України Л.Кравчук знову звернувся до Міністр-президенту Вільної держави Баварія Макса Шрайбля з клопотанням надати фірмі "Сіменс" необхідну допомогу для отримання гарантій з метою успішної реалізації загального проекту.
16 вересня 1993 року перший віце-прем'єр-міністр України Ю.Звягільський звернувся до міністра економіки і транспорту Землі Баварія Отто Візхоя з листом (№ 40-1980/9) про підписання угоди між Баварією і Україною щодо надання відновлюваного кредиту у розмірі 500 млн. марок ФРН.
Фірми "Сіменс" і "Варекс" були спільними
23 грудня 1993 року фірма "Сіменс" перерахувала на валютний рахунок фірми "Варекс" 600 тис. марок як "комісійні".
30 грудня 1993 року (тобто через 7 днів) фірма "Варекс" перерахувала ці кошти "457-Марія" сина Президента України Л.Кравчука - О.Кравчука також як "комісійні".
Встановлено, що ніяких фінансово-комерційних зобов'язань або ділових відносин О.Кравчук з фірмами "Сіменс" і "Варекс" не мав.
За клопотанням Генеральної прокуратури України правоохоронні органи Баварії (ФРН) провели обшук на фірмі "Варекс", де вилучили зазначені документи, а також документи, які підтверджують перерахування фірмою "Варекс" після отримання нею 12 млн. марок ФРН (перерахованих їй за клопотанням Ю.Звягільського і за письмовою вказівкою Л.Кучми) великих сум валюти на закордонні рахунки посадових осіб України.
Під час обшуку на фірмі "Варекс" також була вилучена ксерокопія розпорядження Голови Верховної Ради України Л.Кравчука (без підпису) про надання права видати гарантію від імені Національного банку України фірмі "Сіменс" під довгостроковий кредит Київському НВО реле і автоматики. Вилучені документи Генеральна прокуратура України отримала в кінці 1999 року.
Депутатська слідча комісія прийшла до висновку, що перерахування фірмою "Сіменс" через фірму "Варекс" 600 тис. марок ФРН ("як комісійні") на валютний рахунок О.Кравчука є хабарем, отриманим Президентом України Л.Кравчуком за сприяння фірмі "Сіменс" в отриманні гарантії Національного банку України під її кредит в 500 млн. марок ФРН.
За таких обставинах в діях Президента України Л.Кравчука є ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.168 КК України - отримання неодноразово хабарів в особливо великих розмірах службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Заступник Генерального прокурора України М.Обиход повідомив: «4 грудня 2001 року Генеральною прокуратурою України на підставі зібраних матеріалів порушено кримінальну справу за фактом використання банківського рахунку, оформленого на громадянина України Кравчука О.Л. у швейцарському банку «Schweizeriche Volksbank», для розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ст.191 ч.5 Кримінального кодексу України. По справі проводиться слідство» (лист № 06-11033/97 від 19.12.01). Результати досудового слідства не відомі.
Коли правоохоронні органи ФРН, за клопотанням Генеральної прокуратури України, почали розслідування фінансово-комерційної діяльності фірми "Варекс", її головного бухгалтера Беату Шмальц, залучену посадових осіб України (підписувала відповідні банківські документи), в листопаді 1996 року було вбито ( була обезголовлена) під час перебування її за межами Німеччини.
Керівник спільного українсько-німецького підприємства "Донкавамет" (яке було використано для викрадання 12 млн. марок ФРН) В.Гольдін (і якому також перераховувалися валютні кошти) був вбитий трьома пострілами з пістолета в Донецьку біля під'їзду будинку, де проживав.
Після винесення вироку у справі П.Кудюкіна, 22 вересня 1998 року Генеральна прокуратура України на підставі того, що за "час проведення охоронних заходів інформації щодо загрози життю О.Лазебного не отримано", винесла постанову про зняття з нього охорони. Через тиждень після зняття охорони, 29 вересня 1998 року, О.Лазебний був вбитий з пістолета трьома пострілами на квартирі в м. Києві, де він тимчасово проживав і знаходився під охороною Служби безпеки України.
На депутатський запит Г.Омельченка і А.Єрмака щодо розслідування обставин вбивства О.Лазебного Генеральний прокурор України М.Потебенько, повідомив, що "не дивлячись на вжиті заходи, цей злочин на даний час залишається нерозкритим. Під час розслідування поряд з іншими версіями перевіряється версія щодо можливого вбивства О.Лазебного у зв'язку з дачею ним свідчень у кримінальній справі П.Кудюкіна" (лист № 04/1-3235-99 від 5 травня 1999 року).
Зазначимо, що після звільнення з органів внутрішніх справ підполковник міліції (старший оперуповноважений Головного управління по боротьбі із злочинністю МВС України) О.Дейнека, який працював консультантом у депутатській слідчій комісії у справі "Бласко" і володів інформацією про те, з ким П.Кудюкін розкрадав державні кошти і кому з посадових осіб давав хабарі, 23 лютого 1999 року був застрелений з іноземного пістолетав м. Києві в під'їзді будинку, де проживав.
Матеріали щодо вказаних дій Президента України Л.Кравчука, або за його участі, а також матеріали про знайдені за кордоном валютні рахунки його сина О.Кравчука і інших посадових осіб впродовж 1994-2002 років народні депутати Г.Омельченко і А.Єрмак неодноразово направляли в Генеральну прокуратуру і Президенту України Л.Кучмі, який обіцяв під час президентських виборів, що у нього «вистачить політичної волі» подолати "п'яту владу" - владу мафії.
21 серпня 1996 року Президент України Л.Кучма своїм указом нагородив Л.Кравчука , а через рік - ще і призначив головою Державного комітету з адміністративної реформи в Україні. З приводу цього призначення Л.Кравчук заявив журналістам: "Цей комітет Л.Кучма створив під мене, щоб зарплата і посада забезпечували хоч якийсь рівень і статус, бо інакше було б соромно перед світовою спільнотою" ("Вечірній Київ", 22 січня 2000 р.).
10 січня 1999 року Президент Л.Кучма нагородив Л.Кравчука "Орденом Ярослава Мудрого" IV ступеню "За видатні особисті заслуги перед Українською державою в області державного будівництва, багаторічну громадську діяльність".
На розширеному засіданні Координаційного комітету з боротьби з корупцією і організованою злочинністю 14 грудня 1999 року Президент України Л.Кучма заявив: "Мені відомі факти заступництва, спроб виведення з-під удару, пересаджування в інші керівні крісла тих, хто розвалив роботу або був відмічений в неблаговидних справах".
На цьому ж засіданні Л.Кучма , що зазнав фіаско в боротьбі з мафією, заявивши, що за час його керівництва державою в Україні "криміналізовані і "тінізовані" буквально всі сфери... Збереглася стійка тенденція поширення економічна. Це і політична проблема. Погіршується міжнародний імідж України. "("Сільські вісті", 17 грудня 1999 року).
Члени депутатської слідчої комісії дійшли висновку, що в діях Президента України Л.Кравчука є ознаки, зокрема, таких злочинів: розкрадання державного майна в особливо великих розмірах (ст.86-1 КК України), неодноразове отримання хабарів в особливо великих розмірах службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч. 3 ст.168 КК), зловживання владою або службовим становищем тяжкі наслідки (ч. 2 ст.165 КК), перевищення влади або службових повноважень, що завдало істотної шкоди державним інтересам (ч. 1 ст.166 КК), і є всі підстави для порушення кримінальної справи щодо Л.Кравчука і притягнення його до кримінальної відповідальності.
Не дивлячись на неодноразові доручення Верховної Ради України проінформувати парламент про результати розслідування дій Президентів України Л.Кравчука, Л.Кучми та інших високопосадових осіб Генеральна прокуратура до цього часу не дала правової оцінки їхнім діям і не направила повної інформації про результати досудового слідства.
Даючи оцінку правоохоронним органам, Президент України Л.Кучма 14 грудня 1999 року відзначив: "...я не можу позитивно поки що оцінити діяльність силових структур - Генеральної прокуратури, СБУ, МВС. Вже хоч би з тієї причини, що не доведена до логічного завершення жодна з так званих резонансних справ".
22 серпня 2000 року Президент України Л. Кучма нагородив Генерального прокурора М.Потебенько "Орденом Ярослава Мудрого" V ступеню, присвоїв Голові СБУ Л.Деркачу звання "генерал армії" і п'яти заступникам міністра внутрішніх справ - звання "генерал-полковник".
У 2001 році Л.Кучма присвоїв Л.Кравчуку звання «Герой України» з врученням ордена Держави.
20 лютого 2003 року Л.Кучма присвоїв Ю.Звягільському звання «Герой України» з врученням ордена Держави.
У зв'язку з тим, що Генеральна прокуратура до цього часу не дала правової оцінки діям Президентів України Л.Кравчука і Л.Кучми, які мають ознаки злочинів, навмисно ухиляється це зробити впродовж багатьох років, на мою думку, з політичних мотивів і не надала повної інформації щодо розкриття зазначених вбивств, керуючись ст. 86 Конституції України, ст.15 Закону України «Про статус народного депутата України» прошу Вас невідкладно особисто розглянути депутатський запит і дати правову оцінку (в порядку ст. 97 КПК України) кожному факту діянь Л.Кравчука, Л.Кучми та інших посадових осіб, вказаних у зверненні, а також надати вичерпну відповідь про результати досудового слідства щодо вище зазначених посадових осіб та вбивств В.Гольдіна, О.Лазебного, О.Дейнеки і Беати Шмальц (обставини цих вбивств, чи встановлені замовники, організатори, виконавці цих злочинів, чи притягнуті вони до кримінальної відповідальності і яке понесли покарання).
Хід розгляду депутатського запиту прошу взяти під особистий контроль.
Про результати розгляду депутатського запиту та прийняті рішення прошу повідомити мені у встановлений законом строк.
Довідка: матеріали і документи, які підтверджують викладені у депутатському запиті факти і обставини вчинених злочинів, знаходяться у Генеральній прокуратурі України.
З повагою
народний депутат України Г. Омельченко комментарии [1]
18.12.2009 20:58 Б.Ф.
Григорий Емельянович!В вашем обращении Вы упустили такой немаловажный факт, как причастность сына Кравчука и племянника Фокина к хищению средств банка "Украина" через киевскую фирму "УСБ",а также их причастность к заказным убийствам и покушениям. Вы, вероятно, не знаете, что не отсиживал свой срок до конца Кудюкин. По ходатайству Кравчука его помиловал Кучма. Всех подвигов членов семейства Кравчука не перечислить. В частности, охотничьи угодья и хатынки Кравчуков в Закарпатской области куда более обширны, чем у Лозинского. И забрести посторонний туда не сможет, т.к. обнесены они хорошей изгородью по всему периметру, где бегают прикормленные кабанчики и пр. живность.Но Кравчуку всё мало. Ещё и в Конче прихватил на всех членов, даже будущих. Юля не возражала. Это же её ДЛ (доверенное лиц
также читайте[14.09.2024] [13.09.2024] [13.09.2024] [12.09.2024] |
|
по темеЗ`явилась доволі реалістична версія затримання Усика в Польщі18. 09. 2024 | 17:57 фототема (архивное фото)
© фото: УНИАН
Володарка призу глядацьких симпатій IX Міжнародного фестивалю Пані Україна-2008 (Mrs. Ukraine Open) Маргарита Колганова (Луганськ) на телезаписі фестивалю у Донецьку, в п'ятницю, 23 січня 2009 р. У цьому проекті взяли участь 16 успішних, талановитих жінок, що представляють регіони України та сусідні країни Росію, Білорусь, Литву та ін. Фото УНІАН |
||
|
||||
| новости | архив | фототема | редакция | RSS © 2005 - 2007 «ТЕМА» |
||||
