Несвіже «їдло» від тюремного «шефа»: «Сіль на порізані дитячі руки + тухла локшина на вуха суспільства». Вінницька правозахисна група закликає Президента України Віктора Януковича та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової забезпечити проведення справедливого та неупередженого розслідування масових самокаліцтв вихованців Курязької колонії для неповнолітніх Державного департаменту України з питань виконання покарань.
12 травня 2010 року Вінницька правозахисна група оприлюднила заяву, якою закликала провести перевірку повідомлень про систематичні знущання та порушення прав неповнолітніх засуджених Курязької виховної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань (ДДУПВП) (Харківська область). Ми зверталися до Голови українського тюремного відомства Олександра Лісіцкова з вимогою організувати справедливу та неупереджену перевірку скарг засуджених на регулярні побиття та катування з боку адміністрації, зустрітися з батьками вихованців колонії. ДДУПВП пообіцяв провести таку перевірку, проте насправді тюремне відомство безсоромно та підло намагалося обдурити українське суспільство.
Сьогодні Вінницька правозахисна група офіційно стверджує: у нашому розпорядженні є достовірні відомості про масові знущання над вихованцями Курязької виховної колонії, катування та завдання каліцтв дітям офіцерами Державного Департаменту України з питань виконання покарань. Так звану «перевірку» повідомлення про можливі порушення прав людини в колонії ми вважаємо повністю сфальшованою, непрозорою та брехливою.
З дозволу вихованців колонії Трошечко Олександра, Прилуцького Сергія, Благіна Романа, Теребинського Демида, Прокопа та Сурманідзе Максима ми оприлюднили їхні прізвища та закликали тюремну владу забезпечити можливість журналістів та правозахисників поспілкуватися з указаними дітьми. Проте тюремне відомство, попри бажання дітей, не дозволило їхньої зустрічі із журналістами, натомість спробувало підставити журналістам для «спілкування» вихованців, які ніколи не скаржилися на знущання та катування. Ми просили Голову тюремного відомства Олександра Лісіцкова зустрітися з батьками скривджених дітей – натомість пан Лісіцков проігнорував цей заклик. Ми просили прокуратуру дати принципову оцінку нашій заяві про злочин, натомість ще до завершення перевірки і прийняття відповідної постанови про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи за мовчазної згоди спец прокуратури Харківської області керівництво тюремної системи, яке нещодавно намагалося втюхати суспільству, що «малолітні злочинці невдало пошуткували», похапцем розкидало вихованців колонії по інших колоніях. Так за даними Вінницької правозахисної групи Демида Теребинського було терміново переведено до Прилуцької виховної колонії, Романа Благіна – до Павлоградської колонії, засудженого Прокопа переведено до 117 виправної колонії, а засудженого Прилуцького – до Бережанської колонії, вихованець Максим Сурманідзе, який скаржився на біль в ділянці нирок після побиття, взагалі зник і про його місцеперебування нічого не відомо.
Як би не намагалося керівництво тюремної системи та самої Курязької колонії заспокоювати суспільство, але широке висвітлення безпрецедентних подій в колонії засобами масової інформації призвело до того, що в розпорядження Вінницької правозахисної групи потрапили нові факти про злочини, жертвами яких ставали вихованці Курязької виховної колонії. Сьогодні ми можемо повідомити, що в 2009 році в цій «показовій» колонії було по-звірячому побито співробітником адміністрації неповнолітнього вихованця – Ігоря Кіщака. В ході побиття дитині було нанесено тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя – від удару ногою в живіт розірвалася селезінка, яку довелося видаляти в умовах стаціонару. Керівництво Курязької колонії приховало цей факт, законним представникам дитини навіть не повідомили про травму, натомість на Ігоря чинився тиск з метою розміняти мовчанку про справжні обставини травми на дострокове звільнення з колонії. Пана Кіщака звільнили невдовзі після виходу з лікарні, проте керівництво колонії навіть не подбало про те, аби покалічена дитина, якій в колонії виповнилося 16 років, отримала паспорт. Сьогодні Ігор Кіщак проживає в м.Маріуполі і готовий свідчити прокуратурі про злочини, яки скоїли щодо нього співробітники колонійної адміністрації. Саме цими днями до Ігоря Кіщака завітав оперуповноважений Курязької колонії, який намагався примусити його підписати документ про, нібито, відсутність претензій до колонії за своє каліцтво. Вказаний факт свідчить про бажання колонійної адміністрації приховати від суспільства правду про злочини, які було скоєно щодо дітей.
Враховуючи надзвичайно небезпечний та масовий характер порушення прав вихованців Курязької виправної колонії, беручи до уваги те, що керівництво Державного Департаменту України з питань виконання покарань не виявило ані здібностей, ані бажання забезпечити проведення справедливого службового розслідування повідомлення про знущання над дітьми, Вінницька правозахисна група звернулася сьогодні із листом до Президента України Віктора Януковича та Уповноваженого ВР України Ніни Карпачової із закликом до невідкладного утворення незалежної урядової комісії із залученням представників громадськості для перевірки повідомлень про можливі злочини, вчинені щодо неповнолітніх вихованців Курязької виховної колонії.
В разі, якщо таку комісію не буде утворено, а перевірка обмежиться лише відписками та фальсифікаціями, Вінницька правозахисна група звертатиметься до Ради Європи із проханням про призначення Спеціального доповідача для перевірки масових скарг на катування в українській тюремній системі.
Координатор Вінницької правозахисної групи
Дмитро Гройсман
