Щонайменше 1 млн. українців хворі на гепатит С

Прем’єр-міністру України
Азарову Миколі Яновичу

Міністру охорони здоров’я України
Ємцю Іллі Миколайовичу

14 лютого 2011 року

Звернення “Уряд повинен робити більше для забезпечення права на охорону здоров’я хворих на гепатит С в Україні”

Гепатит С є однією з головних проблем системи охорони здоров’я в Україні. Хоча не існує достовірних даних щодо реальних масштабів епідемії, щонайменше 1 мільйон людей в країні може бути інфікований вірусом гепатиту C (ВГС), який викликає хворобу, відому як гепатит C. Проте, поінформованість про гепатит C залишається на низькому рівні серед населення, в тому числі серед медичного персоналу та осіб, що мають найбільший ризик інфікуватися вірусом.

Варіанти схем лікування для тих, хто його потребує, обмежені через високу вартість лікарських засобів, їх виснажливу побічну дію та відносно низьку ефективність доступних препаратів. Нинішня ситуація жахлива, оскільки гепатит С є важкою хворобою, яка може викликати небезпечні для життя ускладнення, такі як рак печінки і печінкова недостатність. Наразі гепатит С визнаний основною причиною захворювань печінки в світі.

Лише в жовтні 2009 року держава публічно заявила про проблему, а в 2010 році Міністерство охорони здоров’я підготувало “Концепцію Державної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів”. Проте – і для хворих, і для потенційних хворих нічого не змінилося – держава не займаєтсья профілактикою, діагностикою та лікуванням гепатиту С в Україні.

Ми, громадяни України, вимагаємо від Міністерства охорони здоров’я активних дій, спрямованих на подолання епідемії гепатиту С в Україні, адже бездіяльність влади порушує конституційне право тисяч українців на здоров’я.

З метою вдосконалення існуючої системи діагностики, лікування та профілактики ми вимагаємо від Міністерства охорони здоров’я України:
1. У складі МОЗ України необхідно визначити або створити окремий спеціалізований підрозділ з координаційною функцією щодо організації протидії вірусним гепатитам на національному рівні, призначити відповідального фахівця, створити і підтримати діяльність робочої групи з питань вірусних гепатитів як консультативно-дорадчого органу при МОЗ України, а також забезпечити залучення громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін до процесу прийняття рішень у цій галузі.
2. Має бути розроблено і затверджено комплексну національну програму протидії вірусним гепатитам, що передбачатиме як заходи, спрямовані на загальне населення, так і цільові заходи для груп ризику, із забезпеченням відповідного фінансування.
3. На високому державному рівні слід розпочати роботу щодо зниження ціни і забезпечення доступу до якісних медичних препаратів за прийнятну ціну для здійснення лікування хронічного гепатиту С відповідно до міжнародних стандартів та даних доказової медицини.
4. Необхідно забезпечити розробку і впровадження місцевих (міських, обласних) програм протидії вірусним гепатитам, які передбачатимуть заходи з профілактики, діагностики і лікування хронічного гепатиту С відповідно до міжнародних стандартів та даних доказової медицини.
5. Має бути удосконалено систему реєстрації і епідеміологічного нагляду за хронічними вірусними гепатитами.
6. Необхідно розробити і затвердити національний протокол діагностики і лікування хронічного гепатиту С, що відповідатиме міжнародним стандартам та даним доказової медицини, та його впровадження у медичну практику.
7. Необхідно захистити молодь – шляхом розробки спеціальних санітарних правил роботи закладів з нанесення татуювання, татуажу та пірсингу.
8. Має бути забезпечено просвітництво і мобілізацію громадянського суспільства у галузі протидії вірусним гепатитам.

Повідомляємо, що ситуація, яка склалася з захворюваністю на вірусний гепатит С в Україні є загрозливою і ми, громадськість, вважаємо, що основна відповідальність за боротьбу з епідемією гепатиту С в Україні лежить на уряді, зокрема на МОЗ.

Уряд може і повинен робити більше і вже прийшов час до рішучих дій!

Приєднатися можна тут