На Кременчузському водосховищі - екологічна катастрофа

Президенту України

ЯНУКОВИЧУ В.Ф.

Копія:

Генеральному прокурору України

Пшонці В.П.

Шановний Вікторе Федоровичу!

В результаті злочинних дій чиновників Держагентрибгоспу та байдужості з боку Держводгоспу відбувся інтенсивний скид води на Кременчуцькому водосховищі, який призвів до різкого зниження рівня води на 2 метри 70 сантиметрів, що призвело до масової загибелі молоді аборигенних видів риб Кременчуцького водосховища.

Як відбулося, що скид води на Кременчуцькому водосховищі привів до загибелі 18 млн штук молоді аборигенних риб?

Відповідь проста. Керівництво Державного агентства рибного господарства України, попри чисельні попередження структурного підрозділу на Сулинському заказнику (що є документально підтвердженим), проігнорувало можливі наслідки масової загибелі риб, виключно з причини власної некомпетентності і за халатністю та службовим недбальством не вжило відповідних термінових заходів, щодо запобігання цього.

          Давайте порахуємо, на відтворення рибогосподарських водойм України держава щорічно виділяє бюджетні кошти в сумі біля 10 млн гривень. З урахуванням вартості одного малька в одну гривню, загальна кількість зариблення сягає 10 млн штук молоді рослиноїдних риб, які не спроможні в наших природних умовах на природне відтворення – але це на всю Україну. У випадку з Кременчуцьким водосховищем відбулося справжнє лихо – в межах одного рибогосподарського водойму загинуло молоді риб більше в два рази, ніж відтворюється по всій Україні за бюджетні кошти. Крім того, на Кременчуцькому водосховищі загинули аборигенні види риб, які не відтворюються штучно державою, проте ці види (лящ, судак, тарань та інші) виділяються державою у вигляді промислових лімітів та квот користувачам водних живих ресурсів цього водосховища. Можна звичайно порахувати і недоотримане можливе промислове повернення від 18 млн штук загиблої молоді риб. Як що уявити, що ця риба вижила б та через рік набрала хоча би по 1 кг маси, то це було би 18 тисяч тон на суму 324 000 000 гривень, це при тому, що загальний вилов на всіх внутрішніх водоймах України складає близько 5 – 6 тисяч тонн на рік. Але це не до чого, тому, що всі і так уявляють масштаби цієї екологічної катастрофи.

Можна лише уявити собі, яким чином буде в наступному році відбуватися обґрунтування виділення лімітів на використання водних живих ресурсів цього водойму і хто ці дослідження контролюватиме. Інше питання – які саме будуть ліміти та квоти користувачів.  

          Сьогодні можна обвинувачувати Держводгосп, (хоча звичайно доля їх провини там також є, не можна було бездумно скидати такий обсяг води одночасно, а виконувати цей графік в осені), будь-кого іншого, але дійсно основні винні в нанесені збитків державі Україна та її природному потенціалу це голова агенції Дроник В.С., його перший заступник Овчарук О.Ю., начальник управління Литвиненко В.О., які безпосередньо відповідають за здійснення таких заходів та їх погодження.

          Лише одна службова записка від голови Держагентрибгоспу Дроника В.С. на ім’я Прем’єр-міністра Азарова М.Я., або хоча би на ім’я Міністра АПК Присяжнюка М.В. на початку лютого (після того, як Сулинська інспекція рибоохорони 31.01.2011 року направила своє звернення з попередженням про можливі наслідки такого скиду води) повністю вирішила би це питання.

          Чому це сталося? Тому, що знову керівництво рибної галузі не компетентне, і, замість розбудови рибної галузі, розробки та прийняття дієвих заходів розвитку рибного господарства знову займається інтригами, будує корупційні схеми та збирає хабарі.

          Прошу Вас, шановний Вікторе Федоровичу, нарешті звільнити В.Дроника з посади голови Державного агентства рибного господарства України та призначити професіонала – рибника (тільки буд ласка не крадія Шведенка М.М.), а Вас, шановний Вікторе Павловичу просимо провести перевірку викладених у зверненні фактів і прийняти рішення відповідно до ст. 97 КПК України по відношенню до керівництва Державного агентства рибного господарства України.

З повагою,

Голова «Асоціації  Рибаків Криму»                                             С.О.Яценко