Правозахисники: намети та МАФи - то різні речі

Увечері 24 травня 2012 року Відділ зв’язків з громадськістю Головного управління МВС України в місті Києві у зв’язку з громадянською акцією протесту проти законопроекту про мови оприлюднив заяву, де вказано: «організатори акції мають знати, що згідно з нормативними актами про благоустрій, намети прирівнюються до малих архітектурних форм і на їх встановлення потрібно мати дозвіл».

Інститут Республіка заявляє, що жоден закон України, в тому числі й закон України «Про благоустрій населених пунктів», не прирівнює наметів, встановлених з метою проведення мирних зібрань, зокрема, акцій протесту, до «малих архітектурних форм» і вимагає дозволу для їх встановлення. Нормативно-правові акти, ухвалені місцевими органами влади, не мають статусу закону і, відповідно до частини 1 статті 92 Конституції України не можуть визначати реалізацію громадянами їх прав та обов’язків, зокрема права на мирні зібрання.

Такої ж точки зору дотримується і Шевченківський районний суд міста Києва, який 19.04.2005 відмовив Київській міській державній адміністрації у задоволенні позову про заборону встановлення наметів у тому ж Маріїнському парку, де збираються встановити намети противники законопроекту про мови (справа № 2-5899/05 р.). Суд у своєму рішенні вказав: «Суд вважає також необґрунтованими доводи заявника щодо необхідності отримання дозволу Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА на встановлення наметів, так як намети не є «малою архітектурною формою» і отримання дозволу на їх встановлення законом не передбачено».

Свобода зібрань в Україні гарантується ст. 39 Конституції України та ст. 11 європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і є основоположним, невідчужуваним та непорушним правом людини та громадянина (Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001). Згідно Конституції для реалізації цього права не потрібно жодних дозволів чи санкцій.

Отже, встановлення наметів з метою проведення акції протесту згідно Конституції та українського законодавства не потребує дозволів.

У той же час, згідно частини 2 ст. 6 Конституції України «органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів».

У даному ж випадку Відділ зв’язків з громадськістю, який є підрозділом міліцейського главку у Києві, заявляючи, що "у разі спроби несанкціонованого встановлення наметів, працівники міліції будуть проводити роз’яснювальну роботу із організаторами мітингу, а в разі спроб монтажу наметів без дозволу - діятимуть в межах своїх повноважень", діяв не у межах своєї компетенції, зробив спробу залякати організаторів акції протесту та перешкодити реалізації учасниками мирного зібрання проти законопроекту про мови їхнього конституційного права на мирні зібрання.

Такі дії посадових осіб ВЗГ ГУ МВС України в м. Києві можуть бути кваліфіковані за статтею 340 (Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій) та статтею 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень).

24.05.2012

Голова Інституту Республіка

Володимир Чемерис