Що робить нас щасливими?

Група датських і швейцарських дослідників зі швейцарського університету Сен-Галлен спробували знайти суспільні закономірності в тому, що робить людей більш задоволеними життям. Було опитано 100 тисяч людей у семидесяти країнах. Як виявилося, важливими є лише кілька чинників, тоді як багато з тих, що в буденній свідомості вважаються значущими, насправді жодної ролі не відіграють. Дослідники спробували рахувати задоволеність у різноманітних групах та шарах населення оскільки надмір усереднення завжди робить статистику недостовірною.

Економічні чинники

Банально стверджувати, що багатші люди більш задоволені життям за бідних. Втім, як виявилося, рівень доходів на душу населення в тій чи іншій країні важливий лише до певної межі. Потім відіграє роль уже не він, а відносна рівномірність розподілу багатства в суспільстві.

Більш щасливими є люди в соціально-орієнтованих країнах. З іншого боку, "Соціологи та політолого часто прогнозують, що зсув до правого флангу погіршить становище бідних, оскільки засоби з перерозподілу в такому разі буде обмежено", сказано в дослідженні.

Соціалістична економіка, більш рівномірний перерозподіл багатства значно збільшують середню задоволеність у різних верствах населення але тільки тоді, коли загальний рівень багатства достатньо високий. В протилежному випадку рівність означає неможливість збагатіти в принципі. Саме тому сучасний "соціалізм" найкраще задовольняє людей саме в багатших країнах, таких як країни північної Європи.

З іншого боку, певна майнова нерівність виявляється все ж необхідною (всупереч теорії комунізму) оскільки це дає можливість біднішим людям сподіватися на те, що вони змінять свій соціальний та матеріальний статус на краще. Повна рівність означала б, що всі однакові, й таким чином ті, хто з якихось, хай інших причин, невдоволений, не могли б планувати якісь зміни в своєму соціальному житті.

Правильний перерозподіл, при якому необхідні блага досягають тих, хто їх справді потребує, також зменшує загальний рівень злочинності в суспільстві в цілому.

Важливі також низький рівень інфляції та безробіття: не стільки тому, що вони відбиваються на багатьох людях і сильно, скільки через те, що низький рівень означає впевненість у майбутньому та зменшення тривоги в усіх.

Політичні чинники

Важливе значення для щастя людей має демократичність країни. При цьому в демократіях, що існують уже тривалий час, люди зазвичай щасливіші, оскільки закінчився перехідний період, а отже, немає страху перед нестабільністю.

Фактична незалежність країни від іноземного панування як політичного, так і економічного також робить людей значно щасливішими. Через це значно нижчим є рівень щастя людей у пост-"комуністичних" країнах, таких як Україна: надто багато ще не впорядковано.

Важливою є також немонопольність влади в країні та відсутність влади простої більшості. В разі, коли уряд формує коаліція, це дає більшій долі населення відчуття, що вона, її представники впливають на ситуацію.

Щодо глобалізації, то всупереч правій економічній теорії, дослідження вказують її негативний вплив на задоволеність людей. Теорія вважає, що при глобалізації та міжнародному розподілі праці будуть падати ціни на товари та зростати їхня якість. Але на практиці таке зниження цін досягається шляхом занепаду цілих галузей у певних країнах а це відчуття страху та непевності у людей, втрата роботи цілими верствами та постійна загроза втратити роботу над багатьма іншими. Глобалізація виливається в непевність щодо майбутнього та загалом негативно впливає на щасливість людей у більшості країн світу.

Соціальні чинники

Для задоволеності людей країни важливими виявляються довіра до тих, хто перебуває при владі, та низький рівень корупції. Важливо це тому, що в такому разі кожен відчуває себе причетним до того, що впливає на ньому, та відчуває, що це залежить і від нього, що він може щось змінювати.

На щасливість усіх верств позитивно впливає відсутність дискримінації будь-кого: в разі дискримінації страждають як ті, хто виявляється в гіршому становищі (від пригнічення), так і ті, хто вважає себе в кращому становищі (від постійного відчуття конкуренції та прагнення вивільнитися з боку дискримінованих). Це стосується як дискримінації за расою чи за статтю, так і дискримінації щодо приїжджих, вікової, етнічної, освітньої тощо. Основну роль тут відіграє те, що відсутність дискримінації в принципі зменшує напруженість між різними частинами суспільства.

Ну і наприкінці кілька дивних речей, які виявили дослідження фактів. Всупереч нашим стереотипам, буддисти й індуїсти менш задоволені життям, ніж християни та мусульмани. Визначаючи це, дослідники вже відокремили економічний та політичний чинники (тобто більше багатство християнських суспільств і їхню демократичність) і порівнювали відповіді людей приблизно однакового багатства між собою. Втім, у цій релігійній частині дослідження виявляється одна аномалія: окремо серед бідних частин населення буддисти виявляються щасливішими за представників усіх інших релігій.

А ще цікавіший висновок дослідів такий: у середньому чим вищий рівень інтелекту (IQ) тим менший рівень щастя. Розгублені дослідники висунули гіпотезу, що більш інтелектуальні люди бачать світ складніше, а на рівень їхньої часливості впливають складні міркування та неможливість дійти остаточних висновків у тих питаннях, які у менш інтелектуальних людей просто не з'являються.

Повний текст дослідження (англійською мовою, 59 стор.) із таблицями, графіками та поясненнями можна знайти на сайті університету Сен-Галлен, тут: http://www.vwa.unisg.ch/RePEc/usg/dp2005/DP-19_Ju.pdf