Правозахисмники вважають, що забороняти гей-парад не по-європейськи

23 травня 2013 року Київський окружний адміністративний суд заборонив геть усім громадянам проводити будь-які мирні зібрання у центральній частині столиці України, окрім офіційних заходів, передбачених програмою святкування Дня Києва. Позов про заборону був ініційований Головним управлінням МВС України у місті Києві і поданий до суду Київською міської державною адміністрацією.

Органи міліції та місцевої виконавчої влади аргументували свій позов інтересами національної безпеки та громадського порядку. Суд у своєму рішенні зазначив, що задовольняє позов задля захисту прав громадян, які перебуватимуть у центрі міста 25 травня. Також суд вважає доведеною реальну загрозу сутичок у разі проведення заборонених мирних зібрань.

Реальною ж причиною заборони мирних зібрань у Києві 25 травня є дискримінаційне ставлення міської влади та міліції до представників ЛГБТ спільноти, які заявили про намір провести цього дня «Марш рівності» з вимогою забезпечити рівні права і можливості для всіх українців, незалежно від сексуальної орієнтації та інших ознак. Заборона зібрань противників «Маршу рівності» була лиш приводом до заборони мирного зібрання ЛГБТ спільноти.

Ми заявляємо, що своїми діями, які спричинили заборону «Маршу рівності», ГУ МВС у Києві, КМДА та Київський окружний адмінсуд порушили Конституцію України та європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема порушили:

Ст. 21 Конституції, яка визначає, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Ст. 24 Конституції, яка забороняє обмежувати права і свободи громадян за різноманітними ознаками.

Ст. 39 Конституції, яка гарантує свободу мирних зібрань в Україні.

Ст. 11 Євроконвенції, яка гарантує кожному свободу мирних зібрань.

Ст. 14 Євроконвенції, яка забороняє будь-яку дискримінацію.

Ми також заявляємо, що Київський окружний адміністративний суд знехтував положенням українського законодавства про те, що рішення Європейського суду з прав людини, які базуються на Євроконвенції, є джерелом права в Україні. Адже, зокрема, рішення Євросуду у справі «Лікарі за життя» проти Австрії» вказує:

«Демонстрація може дратувати чи ображати тих, хто виступає проти ідеї чи вимоги, на підтримку яких вона проводиться. Однак учасники демонстрації повинні мати можливість проводити демонстрацію, не боячись бути підданими фізичному насиллю зі сторони своїх противників (опонентів); такі побоювання могли б перешкодити асоціаціям чи іншим групам, що підтримують загальні ідеї чи інтереси, відкрито виражати свою думку з найбільш суперечливих питань, які зачіпають суспільство. У демократичному суспільстві право на проведення контр демонстрації не може суміщатися з обмеженням права на демонстрацію».

Таким чином, суд не мав жодних законних підстав забороняти ні «Марш рівності», ні демонстрації противників «Маршу рівності». Натомість КМДА та органи міліції, відповідно до позитивних зобов’язань держави щодо захисту прав та свобод громадян, мусили забезпечити під час проведення цих зібрань громадський порядок та «захищати демонстрації від тих, хто бажає завадити їх проведенню чи зірвати їх» («Лікарі за життя» проти Австрії»).

Нагадуємо також, що Європейський суд з прав людини раніше постановив, що заборона мирних зібрань ЛГБТ спільноти у Польщі та Росії (справа «Алєксєєв проти Росії») порушує свободу мирних зібрань, гарантовану ст. 11 Євроконвенції.

Ми мусимо зауважити, що рішення Київського окружного адмінсуду про заборону «Маршу рівності» та усіх недержавних мирних зібрань у Києві 25 травня – не перше порушення права на мирні зібрання, гарантовані Конституцією України та Євроконвенцією. Так у своєму рішенні «Вєренцов проти України», ухваленому у квітні 2013-го року, Європейський суд з прав людини постановив, що органи міліції та суди порушили ст. 11 Євроконвенцію.

Всеукраїнська ініціатива «За мирний протест!» та ВГО «Інститут Республіка» заявляє, що буде надавати всю можливу правову допомогу як «Маршу рівності», так і всім, чиє право на мирні зібрання порушується, зокрема опонентам «Маршу свободи», зараз і у майбутньому.

Також ми закликаємо органи виконавчої влади України, органи міліції та суди припинити ганебну практику порушень Конституції України та європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та виконати свої обов’язки щодо захисту прав людини, зокрема, права на мирні зібрання щодо усіх громадян, навіть якщо вони відрізняються чимось від більшості.

Голова Інституту Республіка
Володимир Чемериc

ДОВІДКОВО:

Всеукраїнська ініціатива “За мирний протест!” – неурядовий позапартійний громадський рух, що утворився в 2011 році і вже об’єднав навколо себе суспільних активістів та коаліцію з 122 правозахисних та інших громадських організацій, а також профспілок, котрі багато років поспіль займаються проблематикою мирних зібрань чи користуються правом на протест. Активісти ініціативи зібрали більше 18 тис. підписів на захист свободи мирних зібрань в Україні, та вже провели десятки круглих столів у обласних центрах країни, розпочавши діалог з владою щодо важливості фундаментального права людей на мирні зібрання.