Проте Лем був Лемом. Він відверто насміхався з визначень, яке наліплювали на нього, особливо з терміну постмодерн і класиків цього напряму, називаючи їх заідеологізованими штукарями й неуками. Втім, діставалося від Лема не лише їм.
Львівянина з народження, лікаря за освітою і польського достойника культури за родом діяльності Станіслава Лема завжди вважали не тільки письменником, а і філософом та футурологом. В останні десятиліття його життя навіть передусім філософом та прогнозистом. Але навряд чи можна загнати творчість Лема і його спадщину до якоїсь однієї наперед визначених рубрик, як це робиться зараз: у гуманітарній науці постмодерн або модерн, у красному письмі екшн або сайенс фікшн. І так далі. Кожному по рубриці, по футляру.
Проте Лем був Лемом. Він відверто насміхався з визначень, яке наліплювали на нього, особливо з терміну постмодерн і класиків цього напряму, називаючи їх заідеологізованими штукарями й неуками. Втім, діставалося від Лема не лише їм. Свого часу він нещадно полаявся з американськими фантастами та їхньою асоціацією, звинувативши колег у бездуховності, гонитві за наживою й тупості. Діставалося від нього, особливо в останні роки, і польському народові за ті ж самі гріхи (чи єдиним промінчиком духовного світла у сучасній Польщі Лем, до речі, вважав щиру підтримку більшістю поляків українського помаранчевого пориву до свободи). Та й уся людська цивілізація теж діставала на горіхи. І головне за нераціональну витрату часу як у масштабі масової людини, так і у масштабі всього людства. Я ніколи не читав, щоб убити час, - говорив Лем. -. Вбити час все одно, що вбити чиюсь дружину чи дитину. Для мене немає нічого дорожчого за час.
Як мислителя його завжди цікавили Інше та Іншість. У художніх творах він намагався знайти нові словесні засоби, щоб відобразити ту уявну реальність, з якою людина досі ще не стикалася на практиці. Так само у футурологічних та наукознавчих дослідженнях він прагнув не просто екстраполювання на день завтрашній якихось чинних тенденцій, а віднаходження зародків якісно нових явищ, про які сьогодні можна лише говорити на рівні абстракцій.
Тексти Лема вели мову про таке нове, яке здавалося відірваним від сьогодення. Але тим більшою ставала ціна його роздумів, де він прагнув не просто спрогнозувати конкретні відкриття та принципи дії якихось конкретних приладів, а дати картину іншого за своїми технологічними (отже, і соціальними) підвалинами світу цивілізації. У книзі Сума технології, поміж іншого, Лем веде мову про таку собі фантоматику, яка дає можливість створення своєрідного коктейлю з матеріальної та віртуальної реальностей, появу нової естетики та нових можливостей впливу на суспільство. Майже уречевлених фантомів ще немає, але щойно надійшло повідомлення, що японські дослідники навчилися будувати тривимірні рухомі зображення, вкраплені у реальний світ. Справа за звуком, запахом та іншими характеристиками цих фантомів, які вже ближчим часом дадуть змогу творення нових мистецьких жанрів. А далі, як то кажуть, буде щось вагоміше (Лем вважав, що гряде ледь не революція в міжособистих стосунках, в інтимному житті).
І ще одна цитата зі Станіслава Лема. Без наукової освіти коментувати мої праці неможливо. Звідки невігласу знати, чи є представлена концепція моєю власною ідеєю, екстраполяцією чи кінцевим висновком з науково доведених фактів?
Що цікаво: у Лема людина, яка діє в художніх творах, є нормальна, середня людина із середніми здібностями, в тому її і сила, і слабкість. Автор зовсім не виявляв межові можливості людини, як це робили інші: він виявляв силу норми, досліджував її. Бо ж сила генія або надлюдини безмежна, а тому, за Лемом, не дуже цікава. А от сила норми, сила середньої людини це значно менш відома величина. Так само, як і загадка скомбінованих випадковістю звичайних речей.
А наостанок - знову цитата. Багато хто вважає філософування нудним заняттям нероб. Але для того, щоб захопитися філософією, слід бути зачарованим нею, слід навчитися здобувати користь для себе з цього заняття. Потяг до філософування мусить бути бурхливо-пристрасним. Ті, кому такі почуття незнайомі, звісно, розчаруються у моїх творах. Так говорив Станіслав Лем, скептик і раціоналіст, львівянин, поляк і житель Вічності.
... 4 квітня на краківському Сальваторському цвинтарі відбувся похорон Лема. Церемонія була скромною, і ніхто з представників польської влади не вшанував її своєю присутністю. На Сальваторському цвинтарі у день похорону були лише сімя Лема, його друзі декілька шанувальників його таланту. То що ж, немає пророка у своїй Вітчизні, навіть коли ця Вітчизна вся Земля?
Сергій Грабовський, Заступник головного редактора журналу Сучасність
Джерело: сайт "Політкантроп"
