22 марта 2012, Олександра Шелковенко [ 15 ]  Володимирко вийшов з потягу Тернопіль-Донецьк. Він пригладив волосся і підставив бличчя весняному вітерцю. Його накрила хвиля смогу. Відкашлявшись, він поправив пластунську уніформу, приховав біля серця томик "Чорного ворона" і пішов оглядати місто.
Донецьк лякав хлопця. Прямо від вокзалу починалися шахти. Звідти вилазили чумазі шахтарі, хопали ящики горілки та й знов зникали під землею. Справжніх будинків було мало, та й ті - сірі занедбані бараки. А понад ними лунали блатняк і попса, та ще й московською мовою.
"Та яка ж це Україна?!" - подумав хлопець. Пригадав білу батьківську хату у вишневому садочку, дідуся в уніформі УПА, на поличках - книжки Винничука, Карпи, Ульяненка. А на стіні - портрет Степана Бандери.
У Донецьку ж - портрети Януковича. Жителі вішають їх на кожен мур, на кожне дерево. Біля кожного - червоні стрічки із написом "Москва! Россия!" 20 марта 2012, Семен Глузман [ 7 ] Когда-то в давние советские времена мне казалось: проблемы общественного здравоохранения в СССР очевидный результат отсутствия дискуссии, иными словами, отсутствия свободы слова. А проблемы в советской медицине были, серьёзные и глубокие. Но о них не писали, вслух не говорили, как и о многом другом, от стихийных катастроф до катастроф рукотворных. Сейчас говорить и писать стало возможным. К сожалению, стало возможным безнаказанно и многословно лгать, чем и пользуются постоянно наши сограждане, профессионально занимающиеся политикой. И, увы, журналистикой. Говорить вслух возможно, на любые темы. Но очень трудно быть услышанным. Этот мой текст ещё одна иллюстрация к свободе слова в Украине. И, уверен, ещё одна иллюстрация к неизлечимой глухоте властей. 09 марта 2012 [ 2 ] Херсонский суд самый честный суд в мире. А заодно, и самый передовой и гуманный прямо на входе в аппеляционный суд области размещен банкомат. Такого нет ни в одном другом суде Херсонщины. А что? - все для удобства клиентов, как истцов, так и ответчиков снял со счета нужную сумму и иди смело на суд праведный Очень удобно. Глава этого уважаемого заведения Анатолий Иванович Иванищук - из касты непотопляемых. За последних 10 лет в области сменилось 14 губернаторов, масса иных чиновников, а он остался. Результаты его работы «оценила» даже Верховная Рада. Дважды он становился героем национального шоу, после чего даже у наших депутатов не поднялась рука утвердить его судьей пожизненно. В итоге, с 20 марта этого года Иванищук уже вообще не судья истек предусмотренный законом 10-летний срок, на который гражданин назначается судьей и председателем суда, Но Анатолий Иванович, будучи уже частным лицом, ходит на работу и вершит правосудие.
предыдущая 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 следующая |
 |
- Ребе, а можно будет обжаловать решение Страшного Суда в Страшном Апелляционном Суде? Вадим Рабинович
28 июня 202523 июня 202521 июня 2025
© фото: УНИАН
Фото з особистого архіву народного депутата від Партії регіонів Євгена Кушнарьова. У вівторок, 16 січня 2007 р., народний депутат від Партії регіонів Євген Кушнарьов отримав вогнепальне поранення у живіт під час полювання з товаришами на кабана. Він був доставлений до лікарні м. Ізюм (Харківська обл.), де був прооперований. Операція тривала близько 5 год., під час якої Кушнарьову видалили 40 см кишечнику і одну нирку, яка була сильно пошкоджена кулею. В середу, 17 січня 2007 р., близько 14-ї години у Євгена Кушнарьова зупинилося сердце. Ізюмська міжрайонна прокуратура порушила кримінальну справу, в якій інцидент кваліфікується як нещасний випадок. Фото надане харківським журналом «Губернія» / УНІАН
опросы
Хто гальмує мирні перемовини?
последние комментарии
Статьи от партнеров
|
.jpg)
