Справжній Київ

Справжній Київ – це акцентуйована молодь з романтичним ухилом: пісеньками в переходах, квартирних тусовках та гуртками з претензією на креативність, особливість, а інколи і секретність. Менти, як перешкода вільному рухові по вулиці, вишибали бабок з пацанів, що грають в переходах на гітарах, падонкі, що ходять в неестетичних панамках і підозріло блакитних сорочках. І все це на фоні безформенної маси пролетаріату, куди має шанс потрапити кожен після чого про нього згадують притишивши голос і з сумною фізіономією наче про покійника. І це зрозуміло, адже людина вливається в море однорідності, банальності й нецікавості і стає звичайним фоном для тих, хто ще живий, креативний, молодий, ідейний, мудакуватий і має претензію на особливість і авангардність.

Кожної осені тисячі молодих роблять свого роду самогубства і вступають в буденність обивательського існування. Кожної весни ешелони відбірних (наївних і пришелебкуватих… але все ж) провінціальних індивідуумів приїздить до Києва поступати (як вони думають) в інститути. Вони бо і не знають, що інститут для їхнього нікчемного життя нічого не значить, а є лише заманухою. Насправді підлітки як мухи на… варення злітаються на прожектори столиці аби бути новобранцями крєативів, перформенсів, ідейних п’янок… Коротше кажучи, стають на місця тих що пропали безвісті.

Життя з новою силою починає бурлити. СБУ починає нові вербовочні роботи. Політичні та студентські організації агітацію та промивання мізків всілякою філософською хєрньою. Суди видаватимуть новим людям нові штрафи, а міліціянти ставитимуть на облік нових хуліганів, растоманів і різного роду небезпечну для суспільства публіку. З огляду на те, що молодь не звертає в принципі на пролетаріат уваги, це нормально. Але з боку пролетаріату, який живить податками репресивний апарат ці підозрілі молоді переселенці є загрозою і підозрілими особами. Вони осуджують, пишуть на нас заяви і всім своїм єством намагаються погасити полум’я прогресу, яке несуть (ну, буває інколи і регресу… і шо з того?) студенти, хулігани, та ідейні з політичними активістами різноманітних організацій.

Я люблю тебе Київ - «столиця Світу»! Аби бути тут основою основ я маю байдикувати, пити пиво з дівками і ходити на акції за 50 гр (якщо посередник, сука, не кине). Життя прекрасне, декан - урод… скоро перше вересня. От!