Як поводитися під час затримання

Затримання не означає, що ви злочинець

По-перше, не переживайте через можливість втрапити у міліцію. Слід відкинути думки на кшталт „А що подумають сусіди (колеги, батьки, діти”? Аксіома “В міліцію потрапив - отже, злочинець” вже давно втратила глузд. Якраз навпаки - справжні злочинці зараз до міліції не потрапляють. За нинішньої правової системи привід в міліцію - тим більше в якості громадянського активіста - робить вам честь. Ви не опинилися в міліції як злочинець, ви опинилися там як борець зі злочинцями при владі і в бізнесі.
По-друге, спробуйте зазделегідь пояснити цю нехитру істину вашим родичам і близьким знайомим. Це потрібно для того, щоб підкуплені забудовником міліціонери не тиснули на них, вибиваючі невигідні для вас свідчення.

Про міліцію біля незаконної забудови

Там, де здійснюється протест проти незаконної ущільнюваної забудови, майже завжди присутні правоохоронці. Найчастіше це звичайний патруль із двох-трьох чоловік.

Якщо біля незаконної забудови є постійний табір протестувальників, цей патруль теж може чергувати постійно. Але переважно патруль прибуває тільки на акцію громадського протесту. Це стандартна практика - міліціонери дізнаються про акцію з заявки, яку ви подали напередодні до органів місцевої влади, і направляють людей „стежити за порядком”. Зазвичай патрульні не втручаються в перебіг акції - якщо ви почнете валити паркан або якщо вас почнуть бити найняті забудовником „невідомі в цивільному”, патрульні хіба що викличуть підмогу. Вона може їхати від 10 до 30 хвилин.

Якщо на акції очікується сутичка, кількість міліціонерів може бути більшою - два-три десятки з кийками. Але вони теж не особливо прагнутимуть втручатися в перебіг подій. Реально ефективна міліцейська сила - це спецназ на кшталт „Беркуту” чи „Барсу”, з відповідним спорядженням (шоломи, щити, протигази, кийки). Тільки вони володіють тактикою боротьби з великими масами людей - їх регулярно на це тренують.

Дуже часто забудовник, який має політичний „дах”, домовляється з керівництвом райвідділу внутрішніх справ (РВВС) або міського управління МВС про виділення групи міліціонерів для запобігання акціям прямої дії мешканців прилеглих будинків або для прикриття власних дій (завезення будівельної техніки, спиляння дерев, руйнування старих будівель або дитячого майданчику). В такому випадку міліціонери спробують затримати когось із протестуючих - їм це потрібно для звіту перед замовником.

Як спілкуватися з міліціонерами на місці акції?

Треба чітко розрізняти рядових міліціонерів і їхнє начальство. Рядові міліціонери носять погони з поперечними полосками, молодший офіцерський склад - з маленькими зірками, старший - з великими зірками.

В жодному випадку не потрібно вигукувати зневажливі гасла проти міліціонерів. Це варто робити хіба що на адресу “старшого” (при цьому бажано знати його звання і прізвище), якщо він чітко діє проти потестуючих на користь забудоваників. З рядовим і молодшим офіцерським складом треба встановити дружні стосунки, спілкуватися з ними ЕМОЦІЙНО, змусити їх відчути правоту ваших, хай навіть відчайдушних, дій.

Проводьте паралель між собою і звичайними ментами: “А уявіть собі, що біля вашої хати таке хочуть будувати”, “А уявіть собі, що це у ваших дітей відбирають дитячий майданчик” тощо. Дайте їм зрозуміти, що міліцейське начальство використовує їх у власних інтересах: “Ваш начальник (звання, прізвище) взяв у забудовника (фірма, прізвище) гроші або квартиру, а вас підставляє”. Змусьте їх відчути себе винуватими, причетними до несправедливої справи: “Де ви були, коли цей паркан ставили?”, “Чого це вас замість бандитів ловити прислали проти нас?” “Чого ви бандитів (спортсменів, найнятих забудовником) охороняєте, перевірте у них документи, що це за люди?” тощо. Можна навіть запропонувати патрульним чаю - це все допоможе у випадку ескалації конфлікту зайняти їм вашу сторону або хоча б зберегти нейтральність.

Якщо серед вас є журналіст, він повинен, представившись, наполегливо змусити старшого патруля і присутнє міліцейське начальство показати документи, а потім переписати номери посвідчень та імена-прізвища.

Гарним є метод “поганого і доброго поліцейського” :)) Це коли хтось із протестантів (бажано бойові тітки) істерично кричить на ментів, а хтось намагається встановити дружні стосунки.

Якщо ви берете участь у поваленні незаконно встановленого паркану або перекриванні проїзду будівельної техніки, будьте особливо обережними. Бажано, щоб та частина протестуючих, які паркан не валять, власними тілами (жодних погрозливих дій) і емоціями не допускала до вас міліціонерів, а потім прикрила відхід і/або перегрупування. Але якщо паркан валять (перекривають проїзд) усі, то зазвичай і не затримують нікого.

Як поводитися під час затримання?

Для початку - не дайте затримати себе або сусіда. Якщо протестуючих - сотня, а міліціонерів - бобик, то можна - у випадку, якщо під прицілом “органів” опинилися саме ви - вирватися з міліцейських рук, сховатися у натовпі. Можна і треба з кількох сторін “виривати” затриманого, тягнути його на себе, а вирвавши - сховати у натовпі. Важливий чинник успіху в цій справі - психологічний тиск на міліціонерів.

Тиск здійснюють жінки і люди старшого віку, яких міліціонери поки що соромляться затримувати. Гарний метод - все той же “гарний і поганий поліцейський”. Частина протестуючих (жінки) кричить на міліціонера щось на кшталт “Ви міліціонери чи ви бандити?! Чого ви його затримуєте?! Люди, та що ж це робиться?!! Поможіть!!! Ааааа!!!!!!” Інша частина (статечні чоловіки) спокійно умовляють міліціонера заспокоїтися, не робити дурниць, не порушувати закон тощо.

На акції біля Жовтневої лікарні присутні мешканці прилеглих будинків здійняли такий галас, що затримані просто-напросто один за одним повистрибували з бобика на очах у розгублених міліціонерів.

Один із затриманих після акції з повалення паркану на вулиці Уманській розповідав у суді, що виривався з рук міліціонерів, тому що “думав, що це не справжні міліціонери, а переодягнуті люди забудовника”. Це слушна аргументація, яку за потреби можна використовувати.

Але ось це все не допомогло - і міліціонери хапають вас на акції чи після неї, крутять руки і садять у бобик.

До чого варто бути готовим при затриманні?

Процес затримання і перебування в міліції є доволі неприємним - якщо вас обшукуватимуть, закують у наручники, привезуть у райвідділ, братимуть свідчення і саджатимуть у камеру, це вже спричинить чималий психологічний тиск. Тому до цього треба бути готовим заздалегідь.

Зазвичай, коли вас затримують, то зрештою відвозять у місцеве РВВС - воно й не дивно, так вимагає закон. Затримання можуть здійснювати і люди в цивільному, якщо вони перед цим покажуть посвідчення. Якщо невідомі в цивільному намагаються без пред’явлення посвідчень затримати вас, вживаючи до того ж силові методи, КРИЧІТЬ, КЛИЧТЕ НА ДОПОМОГУ, вимагайте від перехожих викликати міліцію, записати номера машини тощо.

У РВВС, найімовірніше, вас якийсь час помаринують у «обізяннику» - це такий собі ізолятор для затриманих, кімнатка за гратами чи склом з нарами і самотнім віконечком. Контингент у «обізяннику» зазвичай мрачний і ущєрбний - бомжі, п’яні і “люди неслов’янської зовнішності”. Трапляються також поодинокі дрібні злочинці, яких (скажімо, хлопчину, який забрав у перехожого куртку або в якого знайшли косяк марихуани) періодично виводять для домовленості про отримання хабаря. Ніяких особливих правил поведінки в «обізяннику» не існує. Якщо до вас чіпляється хтось п’яний, міліціонер сам вирішить це питання - їм не потрібні зайві проблеми при свідках. В туалет або покурити зазвичай виводять в обов’язковому порядку. Якщо не буянити і вести себе гідно і ввічливо, з доступом до туалету/курива не буде особливих проблем.

Жіночий «обізянник» - ще менш привабливий, щоправда, міліція активісток саджає туди надзвичайно рідко. Але і з нього виходять без проблем.

Оскільки активісти громадянського спротиву діють тільки ненасильницькими методами, для них є два виходи з «обізянника» - 1) суд і адмінштраф (зазвичай за «нецензурну лайку») у вигляді доби покарання (яку ви вже відбули під час перебування в РВВС) чи 51 гривні; 2) вас просто відпускають, іноді взявши якесь пояснення.

Дуже часто випускають уже через кілька годин після затримання - поговорять ні про що і до побачення.

Чи правда, що в міліції служать тільки негідники і садисти?

Ні. 90 відсотків працівників правоохоронних органів - це люди, які прийшли в міліцію, бо інакше заробити не можуть. Звичайно, певна професійна деформація має місце, але зовсім не потрібно вбачати в них наглядачів у концтаборі.

Можлива нелюбов міліціонерів до затриманих на акції протесту проти незаконної забудови пояснюється наступними причинами:

А) ПОКАРАННЯ З БОКУ МОЖНОВЛАДНИХ ЗАБУДОВНИКІВ АБО ЧИНОВНИКІВ. За кожну непопереджену акцію міліціонери - від помічника чергового до начвідділу - можуть отримати по фуражці від вищого керівництва або політичних сил, які кришують конкретне будівництво. Варто пам’ятати: чим нижче звання міліціонера, тим більше йому по барабану ваша громадянська активність;

Б) ВИКЛИЧНА ПОВЕДІНКА АКТИВІСТА ДО, ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ЗАТРИМАННЯ. Mент, який має хоч якийсь рівень IQ, не стане одразу ж застосовувати фізичний вплив на затриманого, якщо той не бомж або алкаш. Ти вдариш його - а в нього дядько депутат, журналіст, впливовий комерсант, а то й узагалі міліцейський начальник чи прокурор. “Ненависть до громадянських активістів” - це перебільшення з книги “Піонери-герої”, а в більшості випадків менти починають звіріти від наїздів типу “Шо, мєнтяра, думаєш, погони одів, так уже тут самий главний?” або “Після виборів, бля, розпрощаєшся зі службою і підеш бутилки собирать!”

А от коли затриманий - особливо “цей умний студент” (варто пам’ятати, що в патрулі йдуть переважно ті, хто не зміг поступити у ВУЗ) або просто пересічна інтелігентна людина - ставиться до людини у формі як до рівного, намагається підтримати конструктивну розмову, жартує і відповідає на жарти, то є всі шанси провести переговори і розійтися мирно. Вас навіть у «бобік» не посадять, ще й листівки і ломик віддадуть.

Як повідомити товаришів про своє затримання?

Однак припустимо, що “по-людськи” (цей термін є словом-паразитом у лексиці ментів, тож не соромтеся його вживати у розмові з ними) розійтися не вийшло - і от вас везуть у РВВС.

У цьому випадку варто якомога швидше повідомити того, кого ви вважаєте за потрібне, про ваше місцезнаходження - “затримали такі-то на такій-то машині там-то, везуть туди-то/сиджу там-то”. Це можна зробити або одразу ж (дзвінком по мобільному), або пізніше (через сусіда з “обізянника”, якого випускають на свободу або через міліціонера, з яким ви залишилися один на один).

Найкраще - мати спостерігачів, які не беруть участь у акції, а просто перебувають поряд. Вони запам’ятовують номер машини, кількість силовиків і їхнє звання, дізнаютться про РВВС, у яке вас повезли. Вони розміщують детальну інфу (кого, коли, хто, за що затримав, куди повезли, в яке РВВС і за яким телефоном дзвонити) про затримання в доступних ЗМІ (скажімо, на присвяченому боротьбі з незаконною забудовою сайті http://derybanu.net), повідомляють журналістів, дзвонять у РВВС і питають у чергового про таких-то затриманих.

Навіть якщо черговий збреше, що таких-то затриманих немає, він обов’язково повідомить про дзвінок начальству. Міліція дуже боїться публічності - той факт, що хтось знає про те, що затримані перебувають на такій-то дільниці, убезпечить активістів від побоїв, знущань, примусу щодо секретної співпраці і незаконного утримування під вартою.

Як дзвонити “з волі” з приводу затриманих? (алгоритм розмови із черговим)

(почути, як черговий представляється, і впевненим голосом) Добрий день, це вас турбує такий-то (родич, знайомий затриманих, журналіст). Чи є у вас такі-то серед затриманих?

ЯКЩО КАЖУТЬ, ЩО НЕМАЄ
А телеканал “1+1” (сайт телеканалу тощо) повідомляє, що вони саме у вас… А чи не підкажете, до кого мені звернутися з цього приводу? Може, до вашого начальника? Хто він?

ЯКЩО КАЖУТЬ, ЩО Є
За що їх затримали? А хіба це протизаконно? Хто їх затримав і т.д.

ЯКЩО ПИТАЮТЬ, “НАВІЩО ВАМ ПОТРІБНА ІНФА ПРО ЗАТРИМАНИХ?”
Я родич/близький знайомий/кум, дуже переживаю, вони такі класні, роблять добру справу тощо.
Я журналіст (того ж “1+1”) - ми готуємо статтю.
Ми (загадочні ми!) збираємо інформацію про порушення для звіту про дотримання прав людини в нашому районі і хочемо дізнатися, чи не є їхнє затримання порушенням.

Як поводитися в райвідділі?

Але повернемося до затриманих.

ТРИ ЗАКОНИ ПОВЕДІНКИ, які допоможуть вам під час перебування у міліції: 1) Нічого не боятись, 2) Нікому не вірити, 3) Діяти ВІДПОВІДНО до ситуації, яка склалась навколо вас.

Забудовами міліція в нас не займається. Її завдання - звітувати про кількість розкритих кримінальних злочинів, а забудови - це тільки непотрібне навантаження, важливість якого для забудовників повністю усвідомлює хіба що конкретний залежний від забудовника (його політичного даху) начальник/слідчий. Звичайному черговому чи патрульному в РВВС абсолютно наплювати на небезпеку ваших дій для режиму. Навіть більше, він може поділяти ваші погляди. Або йому просто буде цікаво, навіщо ви це зробили (насправді кожен “політичний” - це розвага і подія в РВВС).

Тому одразу ж після того, як ті, хто вас привезли, передали вас у райвідділок, починається операція “на свободу - з чистою совістю”.

Варто пам’ятати про те, що люди, затримані за злочини або за адмінпорушення, які будуть знаходитись поруч з вами в віділках міліції - не завжди принципові люди, і тому можуть співпрацювати з органами. Радимо бути обережнішими у спілкуванні з цими людьми. Але, якщо когось із цих затриманих відпускають, до нього можна звернутись з проханням повідомити ваших рідних або друзів про ваше затримання - написати записку і змусити запам’ятати номер телефону, по якому цю записку продиктувати. Якщо немає можливості записати, попросити подзвонити за таким-то номером і сказати, що такий-то в такому-то відділку міліції.

Міліціонери пропонуватимуть вам поговорити “по-людськи”, типу “без протоколу” - “де батьки працюють?”, “на кого вчишся?”, “нашо воно тобі нада?”. Такі розмови треба підтримувати, але уважно, щоб в процесі бесіди не наговорити лишнього. У свою чергу, розмови “по-людськи” теж можна використовувати на свою користь: “а уявіть собі, що це ваших дітей дитмайданчик забирають”, “я не хочу, щоб мене з сім’єю викинули на вулицю через те, що за 10 метрів від нашої хрущовки 30-поверхівку будуватимуть”, “ваше начальство вас піставляє” тощо. Головне - не лізти в пузир, говорити спокійно і впевнено. Дуже добре, якщо згадаєте про вашу/ваших родичів службу в армії, знайомих в міліції чи прокуратурі. Головне - не забрехатися!

Нічого не підписуйте, крім протоколу про затримання, в якому слід дописати про всі порушення, які були вчинені проти вас. Не забудьте взяти копію протоколу - це потрібно для оскарження вашого затримання. Дуже часто (особливо, коли ви затримані “випадково”), вас можуть відпустити просто так або підписати “пояснення” типу “Випив дві пляшки пива, від чого сп’янів. Додому дійду сам». Вирішуйте самі, підписувати чи ні.

PS: Не ходіть самі!

Перед акцією і одразу ж після неї тримайтеся купи, місце акції залишайте організовано. Одного разу після акції на Уманській міліція затримала кількох учасників акції проти незаконного будівництва за кількасот метрів від місця самої акції. Іншого разу після акції на групу активістів руху “Збережи старий Київ!” напали молодики, які зображали з себе наці-скінхедів. Завдяки тому, що активісти ЗСК ішли разом, їм вдалося відбитися.

Наразі запам’ятайте головне правило - НІКОЛИ не ходіть самі і постійно перебувайте в контакті з ГОТОВИМИ до подібного розвитку подій товаришами. Вчасне повідомлення товаришів, дружніх депутатів (якщо такі ще є) і ЗМІ про те, що з вами відбувається - гарантія вашого безпечного майбутнього.

ЗА ВАШУ І НАШУ СВОБОДУ!

Джерело: Инфопорн